Круїзне (2.4). Санторіні.

За один день, звичайно, багато не побачиш, тому на Санторіні довелосья побувати тільки в місті Тера (місцеві вимовляють "фіра") і в містечку Ойя ("ія"). 

Вже щоб попасти в Фіру з моря треба зробити неябияку подорож. Корабель не може підійти до самого причало, тому якориться в кілометрі від берега і пасажирів везуть човнами. А на березі щоби піднятися до самого міста, стоїть камень на роздоріжжі і три дороги: фунікулером за 5 євро і хвилини за півтори, на віслюках теж за 5 євро по серпантинній доріжці зі сходами хвилин за 15, і пішки безкоштовно по тій же дорозі хвилин за 25. 

Сама Фіра, чесно кажучи, так собі-гарна, але майже транспортний колапс-вулички які були років 50 тому вузьки так і залишились, а автобусів, машин, скутерів і людей стало набагато більше.

Зовсім інше місце Ойя-кілометрах в 10 (18 євро на таксі, 2.50- на автобусі). 

 Доволі романтичне місце, навіть для одного дня перебування. Вузькі вулички, але без транспорту багато церков з блакитними куполами, міні-готелі, магазинчики, кафешки, чудові краєвиди. Навіть на автобусній зупинці міні-базарчик де місцевий продав дві пляшки саморобного вина за 20 євро-одну зразу і розпробували: солодке, добре п'ється і наслідків нема ;). 

В крамничках, крім звичного туристичного мотлоху, є і саморобні речі з дерева, і домоткані сукні з льону, і навіть біжутерія оригінальна.

В рекламних проспектах турфірми представляють містечко Ойя як найкраще місце для медового місяця, можливо, вони праві, але там і так приємно неспішно прогулюватись і задаватись питанням, як у них в такій скупченності працюють водогін, каналізація, газ і вивіз сміття? ;))