Роман Давиденко: “Житомиру потрібен свій Саакашвілі”

Восени на житомирян очікують місцеві вибори, які експерти називають «найбруднішими» в історії. Прогнозують, що «вкидів» пакетів бюлетенів та «каруселей» не буде… Фальсифікації відбудуться на рівні підрахунку голосів. Експерт-аналітик у сфері права та політики Роман Давиденко каже, що вибори фактично вже відбулися… ще до виборів. Про це та інше у нашій розмові.

— Романе, вперше вибори відбудуться за відкритими списками. Це можливість для виборця віддати голос саме тому кандидату, якому він довіряє?

— Закон про місцеві вибори передбачає відкриті списки для обласних і міських рад, а також вибори мерів великих міст у два тури. Це було зроблено ніби для того, щоб нормальні люди прийшли до влади на місцях і змогли будувати нову Україну. Але вибори фактично вже відбулись, оскільки все було прораховано. Приймаючи цей закон, вони розуміли, ким будуть керувати, які будуть фракції, коаліції, проти кого будуть «дружити». Поміряли рейтинги партій, побачили, які партії проходять, порахували бізнес-план, визначили людей, які можуть це фінансувати, склали списки… Що стосується кандидатів у мери, відсіюються люди, які не мають підтримки від партій, власних статків, здобутків. Самовисування не передбачене. Це чітке порушення прав людини. Потрібно залучати Венеціанську комісію, міжнародні організації, які мають дати оцінку цьому. Власне, відбувається певний політичний базар, торги в неприхованому вигляді.

— Виходить, що житомиряни у бюлетенях побачать лише «знайомі» обличчя?

— Насправді, у Житомирі основних політичних гравців можна порахувати на пальцях однієї руки.Майже усі вони розглядають політику як бізнес-проект. Ці люди не збираються відстоювати інтереси громади, бо заклали у свої бізнес-плани грошову складову. Вони будуть намагатися створювати враження «інших» політиків. Але це та сама «партія регіонів», але більш витончена та талановита. Сьогодні у Житомирі створилося кілька певних кланів, які зібралися «за інтересами» та «за родинними відносинами». Власне, у більшості це будуть усе ті ж люди, але вже від інших політичних сил.

Якщо у цих «політиків» є тягар бізнес-проблем, тягар взаємодії зв’язків із партнерами по бізнесу, кредити, то вони ніколи не будуть розуміти та перейматися проблемами громадськості. Це стосується й наших народних депутатів-мажоритарників. Ми не бачимо їхньої роботи, не бачимо, що для житомирської громади щось робиться суттєве. Вони не ремонтують дороги, однак змінюють автомобілі бізнес-класу на «преміум». Я абсолютно чітко пам’ятаю всю риторику стосовно субвенцій, децентралізації, «розбудови житомирського краю», створення робочих місць. Кожне слово можна прочитати в передвиборчій програмі Геннадія Зубка, Борислава Розенблата…

У 2012 році я був одним із кандидатів у народні депутати України з рейтингом 20%. Свою кандидатуру зняв на користь опозиційного кандидата Геннадія Зубка (відповідно до рішення партії «Удар»). Після того, як Геннадій став народним депутатом України, на жаль, нічого не відбулося в Житомирі.

Що змінилося у житлово-комунальному господарстві Житомира з того часу, як ми «отримали» земляка Геннадія Зубка у вищих ешелонах влади?

Зараз Зубко – Міністр регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України. Що змінилося у житлово-комунальному господарстві Житомира з того часу, як ми «отримали» земляка у вищих ешелонах влади?

Сидячи у своїх кабінетах, вони з розумним виразом обличчя вислуховують і вселяють надію. Людина виходить з кабінету «ощасливлена з крилами за спиною», а насправді її обвели довкола пальця.

— Буде з кого обирати цього разу?

— На вибори підуть особи, які мають певний рейтинг чи антирейтинг, які постійно на слуху у житомирян. Оскільки у Житомирі люди голосують за кандидатів, яких знають. Одним із фаворитів перегонів може бути Володимир Кропивницький. У нього хороший рейтинг на окрузі, де він обирався депутатом міської ради. Давно відверто кажуть про «мерські» амбіції заступника міського голови Сергія Сухомлина. Він йтиме у мери від партії «Солідарність». Ця політична сила, ймовірно, буде мати чимало технічних кандидатів, домовлятися та «вести» своїх людей під брендами інших партій. «Солідарність» уже пройшла інкубаційний період, парламентські, президентські вибори і тримається на особистому рейтингу Президента України Петра Порошенка. За останній час партія зібрала чимало громадських активістів, – як вони кажуть, «лідерів думок», «моральних авторитетів».

До речі, Сергій Сухомлин разом із Наталією Чиж («Самопоміч») зараз знаходяться на курсах мерів. Дивні рухи… Чому можуть навчити у школі мерів Сухомлина? Навчать його новій риториці, термінології?

Давно кажуть про «мерські» амбіції заступника міського голови Сергія Сухомлина. Він йтиме у мери від партії «Солідарність».

Це не змінить його світогляд чи державницький підхід. Ці курси проходять у п’ятницю, суботу, неділю. П’ятниця – робочий день…

Що стосується Наталії Чиж, якщо буде прийняте рішення, щоб її просувати як мера і будуть певні домовленості з іншими кандидатами, то у неї є шанси. Хоча я не знаю, що «Самопоміч» зробила для Житомира, крім того, що підставили заступника губернатора Ярослава Лагуту, коли провели під стінами ОДА флешмоб зі студентами під час навчального процесу. Думаю, що екс-губернатор Сидір Кізін піде в мери. Нещодавно у Житомир приїздив лідер ВО «Свобода» Олег Тягнибок. Знову кричав «про геноцид тарифів». Ніхто не заважає цим людям свої гасла запроваджувати у життя. Але треба зібрати людей і з серйозним виразом обличчя, з піною, з металом у голосі доводити про те, що «все ганьба, антинародне, антидержавне».

«Воля» буде домовлятися з іншими політичними проектами. Багатолідерна партія «Сила Людей» активно рекламується, можливо, вже має свого кандидата у мери.

Думаю, що захочуть повернутися колишні мери Георгій Буравков, Віра Шелудченко, Володимир Дебой (але наскільки відомо, його навіть не запросили на з’їзд Опозиційного блоку). Знову спробують свої сили постійні учасники виборів Юрій Бобер та Олександр Коцюбко.

В.о. міського голови Любов Цимбалюк, ймовірно, не буде виставляти свою кандидатуру, щоб не псувати картинку більш «достойнішим» кандидатам. Можливо, буде балотуватися депутат Житомирської міської ради, заступник голови Луганської ОДА Михайло Пухтаєвич. Але він, скоріше за все, буде підтримувати одного з кандидатів, якому симпатизує, щоб у майбутньому реалізовувати свої певні проекти. Пухтаєвич зараз заступник Москаля. Це все не просто так. Адже де Житомир, а де Луганськ?

Колишній губернатор Павло Жебрівський може бути кандидатом у мери. Тому що він зараз у тренді, на слуху.

Від партії «Удар» можу піти я.

— То Ви «можете» чи дійсно збираєтеся у мери?

— У мене є таке бажання та плани. Оскільки мій особистий рейтинг становить 15 %. Але чи висуне мене «Удар» – це найближчим часом буде з’ясовано.

— Нові обличчя побачимо?

— Лідери деяких громадських організацій будуть йти під брендами партій. Наприклад, активістка Ірина Коцюба – ймовірний кандидат у мери. Вона активна, її «багато», займається волонтерством. Кажуть, що громадська організація «Час Змін», яку вона представляє, має 15 тисяч прихильників-вподобальників. Крім того, Ірина має підтримку «Народного Контролю», від якого може й піти у мери.

Також будуть висувати знакових людей. Одним із нових облич мерських перегонів може стати боєць-кіборг Валерий Логвінов «Аскольд».

— У Житомирі з’явилася агітаційна реклама Євгена Кузнєцова? Це «герой» із народу чи політичний проект?

— Я особисто його не знаю. Але на мою думку, на людину хтось зробив ставку. Його це ініціатива чи ні – покаже час. Сказали: «Ти будеш політиком, фаворитом, мером. Головне голосніше кричи і заявляй про себе, викликай всіх на дебати: президента, Брітні Спірс…» (прочитає це інтерв’ю, скаже: Давиденка викличу на дебати).

У гру вступили політичні майстри-маніпулятори, «футболісти політичних фінтів – політичні Марадони». Прийдуть до влади і скажуть: «Так вибір у людей чесний був. Був представник із народу Кузнєцов. Людина, яка втілює ідеї простих громадян. Але не пройшла, не вийшло…».

Житомиру потрібен свій Саакашвілі – людина не заангажована, без корупційних зв’язків – реформатор.

У багатьох ймовірних кандидатів у мери на сьогодні багато антирейтингу серед житомирян і їм потрібен, так званий, «випускний клапан», на який можна спрямувати весь негатив і змістити акценти. Оскільки вже починають кандидати створювати перепалки, збирати компромати, ближче до виборів бруду стане ще більше. Це показує багаторічна практика. І тому Житомиру потрібен свій Саакашвілі – людина не заангажована, без корупційних зв’язків – реформатор.

— Неофіційні виборчі перегони вже стартували у Житомирі?

— Пам’ятаєте, як Сергій Рижук у дощ асфальтував дороги? У Житомирі перед виборами почали ямковий ремонт робити та заговорили про аеропорт, над яким уже кружляв боїнг. Але вони навіть не пофарбували іржаву вивіску «Аеропорт». Про що можна говорити далі? Якщо на цій злітній смузі жодного разу не сідав великий літак, то він ніколи сюди не сяде. Це інформаційний привід, за яким ховається дешевий піар. Уже один аеропорт будував… Михайло Заславський. Добре, щоб я помилявся.

— Отримає Житомир свого Саакашвілі?

— Політика по-житомирськи: хто голосніше кричить, має більше грошей і зв’язків – той політик. Так не повинно бути. Наприклад, мер Нью-Йорка вклав 800 млн дол. у розвиток міста. Це дало можливість залучити туристів. Люди – це ресурс. Так і у Львові. Чим більше людей, тим легше жити. У Житомирі й заторів на дорогах серйозних немає.

Людям потрібно показати, що можна жити інакше. Не знаю, хто буде мером, але він має користуватися не лише підтримкою населення, а й депутатського корпусу, який буде заведений у раду.

Мер повинен прокидатися та засинати з питанням «Що зробив доброго для житомирян?»

Від того, як він побудує свою політку, як він буде працювати, запроваджувати ініціативи, заводити інвесторів, від цього залежатиме розбудова Житомира. Поки що нікому це не вдалося.

Не потрібно змішувати бізнес і політику. Мер повинен прокидатися та засинати з питанням «Що зробив доброго для житомирян». У нас буде така людина, я в це вірю.

Джерело: http://zhitomir.today/news/analytics/roman_davidenko_zhitomiru_potriben_sviy_saakashvili-id8186.html\

Фото: Марія Маслюківська