Смертельна монополія

Нещодавно українських курців порадували тютюнові компанії, які зменшили роздрібні ціни на цигарки. Офіційні дані про це з'явились на сайті державної фіскальної служби України. Максимальні роздрібні ціни з 15.06.2015 знижені  у порівнянні з 01.06.2015, хоча, в той же час, тютюнові компанії не припиняють скаржитись на важку економічну ситуацію і, відповідно, переконують у неприпустимості підвищення акцизів на тютюнові вироби. Чому ж тут такий дисонанс?
Український ринок тютюну монополізовано російською компанією. Чому монополізовано? Бо монополістом визнається суб’єкт, частка якого на ринку перевищує 35%, або якщо його частка менша 35%, але він не зазнає значної конкуренції. Першим про це почав писати журналіст «Економічної правди» Сергій Лемець. У своїх статтях «Российская табачная монополия в Украине» і «Як побудований бізнес "Мегаполісу" в Україні» він розкрив процес поглинання оптово-роздрібного ринку російською компанією.
На українському ринку тютюнової індустрії 96% займають 4 компанії-виробника: ВАТ «Прилуки», ПАТ «Джей Тi Iнтернешнл Україна», ПрАТ «Iмперiал Тобакко продакшн Україна»  та ПрАТ «Фiлiп Моррiс Україна». Всі вони постачають свою продукцію виключно компанії «Мегаполіс».
Ще по 2% ринку - у 2-х напівлегальних підприємств, які, за словами голови Центру контролю над тютюном Андрія Скіпальського, переважно, возять контрафакт на Польщу, тому на українському ринку вони не відіграють особливої ролі. Ба більше, одне з них нині знаходиться на окупованій території Донбасу і достеменних відомостей про його долю просто немає.
Мегаполісом, компанією з російським капіталом, скуплено оптово-роздрібний ринок у 2012-13 рр. Робилось це, переважно, на взаємовигідній основі. Підприємцям робили пропозицію, від якої важко відмовитись. Імовірно, не обійшлось і без використання адміністративного ресурсу. Тобто, «іноземний інвестор» комбінував «кнут і пряник». У будь-якому разі, масового невдоволення поглиненням з боку бізнесменів не спостерігалось.
Мова йде про українських дистриб’юторів: «ПОДІЛЛЯ-ТЮТЮН», «ВЕСТ-ТОБАККО-ГРУП», «ІСТ ТОБАКО ГРУП» та ще більше десяти інших компаній. Втім, повний перелік фірм, які поглинув «Мегаполіс» з офіційного дозволу Антимонопольного комітету, сам комітет на запит журналіста програми антикорупційних розслідувань «Наші Гроші» надати відмовився.
Коли у 2013 р. постало питання про порушення компанією антимонопольного законодавства, з’явилось оголошення, що акції Мегаполіса скуплять два тютюнових гіганта, Japan Tobacco Inc (JTI) і Philip Morris International (PMI). За 40% – по 20% на кожного з покупців – Megapolis Distribution BV, що володіє «ТК «Мегаполіс», обидва табачника мали сплатити по $750 млн.
По суті, на думку Андрія Скіпальського, відбулась картельна змова тютюнових компаній. Не зважаючи на те, що акції належать різним власникам, вони ведуть повністю узгоджену політику на ринку. Майже всі кіоски і магазини отримують товар від одного постачальника. Постачальник диктує умови, як саме варто оформлювати вітрини, як їх освітлювати, тобто, по-суті, як обходити українське законодавство у сфері заборони реклами тютюну. В Росії те саме відбулось ще за рік до цього.
Про російський слід – детальніше.
Згідно з офіційною інформацією, засновниками ТОВ «ТК Мегаполіс-Україна» є ряд нерезидентів, зокрема «Делуфор трейдинг лімітед», «Ебромар индастриз лімітед», «Хаванор менеджмент лімітед», «Лідертано холдингс лтд», «Мегаполіс юкрейн інвестмент лімітед», «Мегаполіс Холдінгз (Оверсіз) лімітед» (Республіка Кіпр).
Разом з тим, згідно документа, підготовленого в одному з силових відомств, що потрапив у розпорядження редакції інтернет-видання «Аргумент», ТОВ «ТК Мегаполіс-Україна» фактично є структурним підрозділом російської групи компаній «Мегаполіс», яка, в свою чергу, належить до групи компаній «Меркурій».
Група компаній «Меркурій» (Російська Федерація) - багатопрофільний холдинг, в який, зокрема, входять інвестиційно-девелоперський холдинг ЗАТ «Мегаполіс девелопмент» (група компаній «Мегаполіс Девелопмент»), торгові холдинги ВАТ «Діксі Груп» та ЗАТ «Торгова компанія «Мегаполіс» (група компаній «Мегаполіс»), транспортна компанія ВАТ «СовінтерАвтоСервіс», підприємство оборонно-промислового комплексу ВАТ «Завод ім. В.А.Дегтярева », «Ковровский механічний завод» та інші активи.
Власником і президентом ГК «Меркурій» є Кесаєв Ігор Альбертович, 1966 р.н., уродженець м. Орджонікідзе (Владикавказ). Слід зазначити, що Кесаєв І.А. також є засновником і президентом «Національного некомерційного фонду «Моноліт», створеного в 2003 році «для підтримки економічних, медичних, соціальних і культурних потреб співробітників ФСБ Російської Федерації та членів їх сімей». Серед покровителів Ігоря Кесаєва - колишній голова ФСБ РФ Микола Патрушев, заступник голови ФСБ В. Анісімов.
В даний час, за різними оцінками, група компаній «Мегаполіс» контролює близько 70% російського оптового ринку тютюнових виробів, володіючи торговою мережею з більш ніж 250 регіональних представництв.
Дмитро Кесаєв з самого початку своєї бізнес-кар'єри діяв у зв'язці зі спецслужбами РФ - з тих самих пір, коли на початку 1990-х увійшов в пул російських бізнесменів, які отримали право безмитно імпортувати в РФ тютюнові та алкогольні вироби нібито для фінансування потреб Російської православної церкви та громадських об'єднань допомоги співробітникам і ветеранам спецслужб і правоохоронних органів РФ. Згадок і деталізацію, хто саме з ФСБ і путінського оточення зав'язаний на бізнес, керований Кесаєва, кожен може почерпнути в Мережі самостійно.
Без прямого заступництва і прямої участі в капіталі групи «кесаєвскіх» компаній впливових представників ФСБ, ГК «Меркурій» ніколи б не була допущена до володіння та управління великими активами ВПК Росії, якими є «Завод ім. Дегтярьова» і «Ковровский механічний завод».
Тому що перший випускає новітні ПТРК і ПЗРК (зокрема, ракети для ПЗРК «Верба», прийнятої на озброєння в 2014 році, більш старої моделі - «Голка», а ще - скорострільні авіаційні гармати, ракети до протитанкових комплексів, кулемети й автомати, великокаліберні кулемети, гранатомети, зброя для спеціальних операцій і т.д. А другий - газові центрифуги, основне обладнання для збагачення урану, тобто - компонента для виробництва ядерної зброї РФ. І сьогодні обидва виробництва перевантажені державним замовленням (про це також ідеться у згаданому вище документі наших силовиків).
Фактично, ринок тютюнових виробів в Україні, справно отримуючи надприбуток, повністю контролює російська компанія, тісно пов'язана з ФСБ РФ. Тієї самої ФСБ РФ, офіцери і агенти якої планували розгін Майдану і керували ним. Тієї самої ФСБ РФ, чиї агенти і диверсанти задіяні в окупації українських територій, терорі проти мирних громадян, знищення інфраструктури, масових вбивствах українців.
Ця ж компанія знекровлює економіку України, виводячи з нашої країни капітали, тут зароблені.
Активісти антитютюнових організацій не дуже активно займаються цією темою, оскільки вона нічого спільного із зменшенням рівня куріння не має, а відноситься до корпоративних війн та переділу ринку. Однак, «Центр контролю над тютюном» також надсилав власні запити до АМК України.
19 січня 2015 року Андрій Скіпальський отримав відповідь за підписом в.о. голови Антимонопольного комітету Миколи Яковича Бараша. В ній чиновник пояснив, що Комітет дійсно розглядав справу Мегаполісу і, «з метою припинення дій, що мають ознаки порушення законодавства про захист економічної конкуренції, були надані ТОВ «ТК Мегаполіс-Україна», ВАТ «Прилуки», ПАТ «Джей Тi Iнтернешнл Україна», ПрАТ «Iмперiал Тобакко продакшн Україна»  та ПрАТ «Фiлiп Моррiс Україна» рекомендації, а саме: вжити заходів щодо приведення відносин з реалізації тютюнових виробів у відповідність до законодавства».
У зв’язку з цим АМК у грудні 2014 року закрив справу. Щоправда, останнім абзацом було повідомлено, що «Комітетом за власною ініціативою проводиться дослідження щодо дотримання Мегаполісом законодавства», і, у випадку виявлення порушень, керівник АМК обіцяв «вжити заходів». Наразі, жодних змін у роботі Мегаполісу не помічено, рівно, як і жодних дій з боку Антимонопольного комітету.
Сьогодні в Антимонопольному комітеті України новий очільник – Юрій Терентьєв. Як свідчить його біографія – раніше він працював у тютюновій індустрії. Чи буде він об’єктивнішим за свого попередника в питанні монополії на тютюн? Сумніваюсь…