KuchОценка: 5.0/5 Голосов: 3 |
Як далі жити? Ходиш на роботу в кол-центр. Через похітливі рученята цих телеконтактів і біперів було здійснена чи не більша частина трудової дефлорації житомирського молодняка, але ці російські компанії не дивляться в очі з любов`ю – вони платять нам як шлюхам і наймають нових…
Так от, ходиш на роботу і розумієш, що рекламна обіцянка зарплати 3,8-7 тис. грн. це такі жарти у них, а ти отримуєш крихти з барського столу. Тебе переконують, що всі карти тобі в руки, усі умови: безкоштовні трейнінги, чай, кава, 10 хв. на перекур щогодинно, ігрова кімната, зручні офіси. Що з цього для тебе, а що для компанії? Після неділі роботи мене вже нічого не радує, в голові завчені фрази та цілковите отупіння – на книжку дивлюсь як на ворога. Мені «рекомендують» розмовляти на роботі російською. Please bitch.
Мова йде про складність реалізації в Житомирі. Без досвіду роботи майже не беруть і тут ти йдеш у кол-центр, де з тебе як би там це не називалось, намагаються зробити посереднього мерчика і з цим багажем ти кидаєш погляд в сторону сфери обслуговування. Доводиться мати справу з комерсами і жлобами, які не хочуть платити, а тобі доводиться терпіти поведінку середньостатистичного українця, який не відрізняється шанобливим ставленням до більшості своїх співвітчизників. Більш-менш велика промисловість – це те ж саме, тільки з офіційним працевлаштуванням.
Що далі?
Виключно з інтересу переглядаєш вакансії за кордоном, але 99% контенту – це пропозиції від дбайливих рекрутингових компаній, які печуться за нас і майже отримують ніякого зиску. Так. І гроші завжди наперед, і які вакансії… прислуга, будівники, свинопаси, робочі на чистку риби і т.д. Ти вже з`їв на цьому собаку, тому шукаєш роботу без посередників, але роботодавець опиняється менш церемонним і більш цинічним, він якби не дає ілюзії, що буде пектись за тебе. Нотатник остарбайтера руйнує залишки повітряних замків перед тобою. Ти живеш у країні третього світу, при чому не найкращого зразку, при тому ж у не найкращій її частині – у провінції.
Ти знаєш, що не твоєю виною було тут народитись, але твоїм обов`язком є зробити її придатною для життя.
П.С. Я не гуру в фрилансере но вижу на форумах и по статистикам некоторые движутся ой как не плохо...Короче в инете работы валом главное точить мастерство того что ближе к душе лежит.