Жизнь нада прожить так, шоб запомнилось, товарищі.

Був у нас в селі парєнь Гриша. Гриша любив сітро і кіно про Хонгільдона. Ходив у клуб на всі сіанси, які були. Потом рішив закосплеїть любімого персонажа, шоб стати бліже до тєми карате. Гриша удягнув бабину стару юпку, на ногі поприв’язував гаєчні ключі на 42 і начав пригать з копиці на копицю на городі. Зреліще було іще то. Гриша охотно виступив на публіку, бо всім було цікаво дивитись, як кремезний юнак у бабиній юпці і з ключами на ногах літає по городу. Їстєственно було визвано обрушеніє копиць і на следующі три сіанси Хонгільдона Гриша не попав з причин домашнього арешту і поркі. Повзрослєв Гриша подозрітєльно бистро. Навєрно од безудєржного перегляду Хонгільдона. Вопщім рішив Гриша виставить хату у селі. Пошов на дєло. Ніччю. Но пішов не сам, а прихватив з собою свій гражданський паспорт. І якшо може случиться з людиною шось хуйове, воно неодмінно случається – на місці злочину Гриша свій паспорт і потіряв. Злочин був розкритий участковим за лічені сікунди. Гриші дали условний срок і він поїхав працювать на стройку у Київ. Послє тяжолого дня вирішив Григорій викупаться у гідропарку і такі здійснив задумане. Но по причині того, шо був п’ян Гриша втопився. Натурально. Нашли його водолази і одвезли в морг. А в морзі, ніччю, Гриша очуняв, і до сіх пор будучи п’яним став лазить по приміщенню мєртвєцкой у пошуках якого небудь рядна, шоб укриться, бо замерз. Утром морг одкрили і Гришу випустили. Січас на тракторі у селі робить. Клічка «Хонгільдон-утоплєннік». Жизнь нада прожить так, шоб запомнилось, товарищі.



взято звідси: https://www.facebook.com/MikolaGerja/posts/1530578033926894?fref=nf