7 українських супермаркетів, що співпрацюють з сепаратистами

Україна повільно, але впевнено перетворюється на країну супермаркетів — великі мережі, витісняючи малий бізнес, відкриваються навіть у кризу, як гриби після дощу. Видання «Знай» провело розслідування і опублікувало список супермаркетів із сумнівною репутацією.
1. АТБ
Мережа магазинів АТБ відкрилася у Дніпропетровську в 1993 році. Спочатку це було 6 маленьких продуктових магазинів. Поступово мережа перейшла на самообслуговування. АТБ стрімко збільшувалася по всій території України, республіці Крим і навіть на території Росії. Зараз компанія належить трьом дніпропетровським бізнесменам, засновникам групи «Агротехбізнес» — Геннадію Буткевичу, Євгену Єрмакову і Віктору Карачуну. У 2014 році у зв’язку з Кримською кризою, компанія переєструвалася на території Краснодарського краю і продовжила роботу на території Республіки Крим. У Криму магазини змінили назву на «ПУД», що розшифровується як «Продукти біля дому». Коли почалися бойові дії на Донбасі, мережа втратила 152 точки, що спричинило за собою величезні збитки — в самопроголошених республіках їх націоналізували.
У так званій «ДНР» АТБ перетворилося на «Перший республіканський супермаркет». Керувати мережею самопроголошене керівництво призначило найманця з Абхазії Ставроса Багателію, а в «ЛНР» мережею колишніх АТБ керує донька Ігоря Плотницького.
Раніше Геннадія Буткевича ряд українських ЗМІ звинуватив в наближеності до сім’ї Януковича, спонсорування антиМайдану і тітушек.
«Коли в Криму і на Сході відбулися всім відомі події, він, за інформацією джерел, наводив мости з лідерами тамтешнього російського світу. Не дивно, адже саме в цих регіонах основний ринок збуту для торговельної мережі АТБ. Чи можна стверджувати, що заради збереження прибутків їх власник готовий на все? Навіть на зраду Батьківщини. Ще на зорі сепаратистського руху, за данними деяких волонтерів, він поставляв тамтешнім Гіркіним, Бабаям та іншим Моторолам матеріальну допомогу, всіляко сприяв проросійським акціям і антиукраїнській агітації. Не раз рефрижератори «АТБ» були помічені в перевезеннях «200-х вантажів» сепаратистів», — так описували ситуацію в українських ЗМІ.
Народний депутат Ігор Луценко навіть зареєстрував у ВР законопроект, яким пропонував націоналізувати супермаркети АТБ на території України. За інформацією Луценка, через логістику мереж АТБ йшла левова частка контрабанди з ЛНР, ДНР, анексованого Криму і навпаки.
Але законопроект про націоналізацію зам’яли.

2. Амстор
Мережа супермаркетів «Амстор» непогано розвивалася донедавна і добре зарекомендувала себе на українському ринку. Поки в міжнародний розшук не були подані її засновники — брати Володимир і Олександр Вагоровські. Втім, засновники — сильно сказано. Свого часу акціонерами торговельній мережі були олігархи Шифрін і Новинський, поки між засновниками та акціонерами не почалися дебати.
Всьому виною — корпоративний конфлікт між акціонерами компанії — Смарт-холдингом народного депутата Новинського (володіє 70% акцій) і засновником мережі, міноритарним власником Володимиром Вагоровським (15%).
Після подій в Донецькому регіоні, МВС встановило факти фінансування терористів з боку екс-керівників. Чутки про те, що вони фінансують терористів з’являлися не вперше. У зв’язку з цим група «Депутатський контроль» попросила генеральну прокуратуру звернути увагу на їх діяльність. Зараз компанія працює в 7 регіонах Східної, Центральної та Південної України. Велика частина магазинів перебуває в зоні АТО. Після обстрілу один з магазинів довелося закрити. Але «Амстор» продовжує працювати в ДНР, брати навіть відкрили інтернет-магазини, орієнтовані на цей регіон і свою, донецьку платіжну систему, яка називається «Єдиний гаманець W1″. Через цю систему фінансують швидше за все терористів, які, у відповідь не чіпають їх бізнес.

3. VARUS
Мережу супермаркетів VARUS на ринку продуктового роздробу України розвиває компанія «Омега». Перший магазин був відкритий в 2003 році в Дніпропетровську. З 2011 року почався період активного розвитку. Вже в 2016 році мережа VARUS налічувала 57 магазинів.
У скандал VARUS потрапив в січні минулого року, коли на окупований Донбас приїхав російський актор Михайло Пореченков і вирішив постріляти по Донецькому аеропорту, де в той час перебували українські військові. Поруч з актором-стрільцем і був помічений Олександр Кофман, якого в пресі назвали співвласником мережі супермаркетів, а також власником лінії магазинів EVA.
Про зв’язок Кофмана з супермаркетами заявили одеські громадські працівники з руху «Майдан у Дюка. Перезавантаження», закликавши бойкотувати торгову мережу. У прес-службі мережі заявили, що Кофман раніше працював у них, потім був звільнений і не має до компанії ніякого відношення. Заяви активістів в компанії назвали підступами конкурентів.
«Мережа супермаркетів VARUS не здійснює свою діяльність в Донецьку. Єдиний супермаркет в місті Донецьку в ТЦ Донецьк-Сіті, був розграбований в ніч з 22-го на 23-те липня», — повідомили офіційно в компанії.
Олександр Кофман є першим заступником голови парламенту, так званої Новоросії. Балотувався на пост глави ДНР. З першого дня конфлікту на сході України влився в ряди терористичних банд. Є довіреною особою Олега Царьова. За деякими даними, він — касир терористичних угруповань діючих на сході України.

4. Брусничка
Мережа продовольчо-промислових магазинів «Брусничка» належить компанії «Український Рітейл» і має 145 магазинів по Україні.
Перший магазин компанія відкрила в 2007 році в Донецьку, а вже через рік на території Донецької та Луганської областей налічувалося 38 торгових точок. З 2009 року «Брусничка» з’явилася у Харківській, Дніпропетровській, Одеській та Запорізькій областях.
У скандал «Брусничка» потрапила з початком АТО на південному сході країни. Майже рік після початку війни мережа функціонувала на непідконтрольній Україні території. І тільки
у травні минулого року змушена була закрити 54 магазини в Донецькій і Луганській областях.
В офіційному прес-релізі компанії повідомлялося, що закрили магазини у зв’язку з тим, що постачання продуктів з території України стали неможливими, а запаси мережі підійшли до критичного мінімуму.
Але в квітні ряд народних депутатів зареєстрували законопроект, згідно з яким державі пропонувалося націоналізувати мережу супермаркетів «Брусничка» по всій Україні у зв’язку з тим, що через логістичну мережу супермаркетів йде левова частка контрабанди з ЛНР і ДНР в Україну і назад.

5. Обжора
З успіхом на окупованій території працює і мережа супермаркетів «Обжора».
«Обжора» — провідний роздрібний оператор Східної України з 1997-го року; на сьогоднішній день складається з 13 супермаркетів, розташованих в наступних містах: Донецьк, Маріуполь, Макіївка, Харцизьк та Єнакієве.
Як торговельній мережі вдається існувати одночасно в окупованому Донецьку і в Маріуполі, який залишається під контролем України, — загадка.
Проте торік власник «Обжори» В’ячеслав Соболєв, який за повідомленням ЗМІ був близьким другом Віктора Януковича, спробував виставити свою кандидатуру на вибори до Київської обласної ради від партії «Блок Петра Порошенка».
Після гучного скандалу і тиску депутатів, Соболєву довелося зняти свою кандидатуру.

6. Fozzy Group
Fozzy Group одна з найбільших торговельно-промислових груп в Україні. Їй належать такі бренди, як «Фора», «Фоззі», «Сільпо», «Біла ромашка», «Рінго». Офіційним власником мережі вважають бізнесмена Володимира Костельмана.
Свої перші гроші Костельман заробив на торгівлі імпортним продовольством, чаєм, кавою, шоколадом. До 1997 року його підприємства стали великими імпортерами і оптовиками, а у 1998 році у Вишневому під Києвом був відкритий перший гіпермаркет Fozzy Cash & Carry.
З 2001 року в Україні активно почала розвиватися мережа універсамів «Сільпо», яка сьогодні вважається найбільшою в Україні. У 2003 році Генеральна прокуратура порушила відразу 5 кримінальних справ проти компанії Fozzy Group. Кримінальні справи не привели до припинення діяльності компанії. Прокуратура зацікавилася Fozzy у зв’язку з тим, що оборот компанії в той час, склав 270 млн грн., А податків було сплачено на суму всього 58 тис. Грн. На наступний день після цього звинувачення, президент корпорації спростував цю інформацію, пред’явивши безліч документації та звітів про податки. Справу благополучно зам’яли.
А от після анексії Криму, «Сільпо» благополучно продовжив свою роботу, перереєструвавшись, він здійснює свою роботу в російському законодавчому полі.

7. Фуршет
«Фуршет» друга за величиною компанія роздрібної торгівлі в Україні. Мережа налічує 117 магазинів — 108 магазинів у всіх регіонах України, у тому числі 6 супермаркетів-ресторанів «Гурман-Фуршет» і 1 мінігіпермаркеті «Народний», а також 9 магазинів в Молдавії. Власник компанії «Фуршет» — олігарх Ігор Баленко.
Свій перший магазин Баленко відкрив у 1991 році в Києві, після чого почав скуповувати заводи які закривалися чи стали банкрутами. Надалі на цих площах відкривали супермаркети «Фуршет».
Проблеми у «Фуршету» почалися після анексії Криму.
Восени 2014 керівник кримського підрозділу мережі магазинів «Фуршет» Сергій Макеєв заявив, що у зв’язку з труднощами з логістикою і з поставками товарів на півострів збирається продати бізнес росіянам.
Але влітку 2015 в мережу потрапило декілька відео, на яких користувачі порівнюють ціни в кримському супермаркеті «Фуршет», який продовжує свою роботу на окупованій території.
На сайті компанії інформація про роботу в Криму та на окупованій території Донеччини відсутня.