Т. Шевченко - художник

Сьогодні 202-га річниця від дня народження геніального українського поета, мислителя, художника Тараса Шевченка. Ми знаємо про нього багато, бо і в садочку, і в школі на вивчення творчості Т. Шевченка відводиться багато часу. На жаль, шкільну програму складав якийсь лютий ворог України, бо вміщує вона  ті твори поета, які заскладні для дитячого сприйняття, або просто заскладні. Т. Шевченко  любив експерименти з формою і змістом, зрозуміти які без фахової освіти важко. Як результат цієї ганебно складеної програми ми маємо стійку нелюбов загалу до його поезії і таке ж стійке нерозуміння, чого з тим Шевченком усі так носяться. Насправді з розуміти його може кожен, просто треба його читати. Відкинути стереотипи і читати. І чим старша я стаю, тим більше я його розумію. 

Але сьогодні про інше. Про те, про що знають ніби всі, але якось мало. Чомусь ні шкільна програма, ні вчителі, ні дослідники творчості Т. Шевченка не відводять часу для вивчення його творчості як художника. В особі Шевченка ми маємо унікальне поєднання двох великих талантів, кожен з яких доповнював інший. Але, як не дивно це звучить, Шевченко - не поет. Він художник. Сам він себе так відчував, таким він народився. Бо знаємо з біографії, що малювати він почав дуже рано і малював постійно. Без цього він не міг жити. Більше того, Шевченко отримав блискучу мистецьку академічну освіту і був улюбленим учнем геніального Карла Великого, тобто належав до школи Карла Брюллова. Про це мало знають, але Шевченко досяг значних успіхів, отримав срібну медаль при закінченні Академії мистецтв і після заслання за роботу з гравюрою здобув звання академіка. Він також був блискучий портретист, що могло б стати основою його життєвого успіху і безбідного життя. Що ж цьому завадило? От тут я завжди кажу - геніальність і пророчість. Шевченко справді пророк, і справді геній. Бо як старозаповітні пророки, він був покликаний говорити ПРАВДУ і бути за це гонимим. Це зламало його життя, прискорило його смерть, але інакше не мало бути.

Читайте Шевченка. У ньому  багато почуття і багато правди, багато любові до людини, яку ми називаємо по- різному - християнська любов чи гуманізм. Але весь він і є ЛЮБОВ ТА ІСТИНА.
Посилання нема, бо це я написала. Моя робота - розказувати людям про Шевченка.