Але давайте дивиться на речі реально. З Санкт Петербургу він приїхав в Україну не квіти дарувати, а вбивати. Вбивати українців на їх землі. І ми сюди його не запрошували. А може і він повинен в загибелі наших людей і наша мати теж оплакує свого сина! Тож не ми прийшли до вас з мечем, а він прийшов до нас з самим сучасним озброєнням. Тяжко писати на цю тему, але реалії такі, що якби не воювали на сході росіяни, то не було б і цієї бойні. Війна Україні не потрібна і не ми її розв"язали.
Вам, як матері, яка втратила сина можу лише порадити підняти цю тему у місцевих засобах масової інформації з метою інформації тих батьків, чиї сини воюють проти України і показати, до чого це приводить. Хай інші батьки задумаються і хай працюють над поверненням своїх дітей додому. Повторюсь, не буде військ Росії на нашій території- не буде і війни. Ще раз висловлюю вам співчуття.
Он приехал в Украину когда ему было 9 месяцев, в 1979 году, всю жизнь прожил в Житомире, окончил 21 школу. Я тоже больше тридцати лет прожила в Житомире и всегда занималась целительством онкологии детей.
А не говновброс ли это? Вон как быстренько вадик откликнулся... Полистайте сообщения этой дамы - работа на сомнительные благотворительные фонды с переводами по реквизитам на личную приватовскую карточку, вызывающе жалостливые блоги, и т.п. Очень похоже доморощенная несчастная, психически нездоровый человек или просто аферистка.( Если ошибаюсь - искренние извинения...
На 4. Говновбросами в инет занимаются исключительно кремлеботы (один распятый мальчик чего стоит!). А если Вадик пишет по делу и справедливо, то честь ему и хвала.
Але давайте дивиться на речі реально.
З Санкт Петербургу він приїхав в Україну не квіти дарувати, а вбивати.
Вбивати українців на їх землі.
І ми сюди його не запрошували.
А може і він повинен в загибелі наших людей і наша мати теж оплакує свого сина!
Тож не ми прийшли до вас з мечем, а він прийшов до нас з самим сучасним озброєнням.
Тяжко писати на цю тему, але реалії такі, що якби не воювали на сході росіяни, то не було б і цієї бойні.
Війна Україні не потрібна і не ми її розв"язали.
Вам, як матері, яка втратила сина можу лише порадити підняти цю тему у місцевих засобах масової інформації з метою інформації тих батьків, чиї сини воюють проти України і показати, до чого це приводить.
Хай інші батьки задумаються і хай працюють над поверненням своїх дітей додому.
Повторюсь, не буде військ Росії на нашій території- не буде і війни.
Ще раз висловлюю вам співчуття.
Если ошибаюсь - искренние извинения...
Автору блога - соболезнования.