Валютный марафон

Читайте, но старайтесь не грустить…кто знал, что получив власть, люди так кардинально меняются…

Добрий день, ми з вами знову,
Я продовжую розмову,
Бо потрібно, щоб ви знали,
Де вовки, а де шакали.

Щоб свій шмат скоріш урвати,
Треба сесію зібрати,
Але в цей раз депутати,
Почали там щебетати.

Хтіли щось обговорити,
Щоб питання більш відкрити…
Мер сказав їм всім мовчати
Та за все голосувати.

Про борги їм нагадали,
Торгуватися не дали,
Свою долю не знайшли,
Та взялись собі пішли.

Чи то нерви , раптом, здали,
Чи про щось їм нагадали…
Половина повернулась,
Їм Фортуна посміхнулась.

Але тут на дивовиж,
Почала впиратись Чиж.
Немов сигналізація,
Вищить : приватизація.

Треба знов її відкласти,
Я ж не встигла місце вкрасти,
І за це, мої хороші,
Ще не всі принесли гроші.

Як її тут зупинити?
Легше сесію закрити.
Скличуть знов позачергову,
Та поїхали до Львову.
Обіцяли ж повернути,
Все сміття, ну як забути?
То до Львову й Чиж узяли,
Поки тут її не зняли.

Цимбалюк все знов хитає,
Бо вона ще пам’ятає,
Як знімать секретаря ,
Щоб ввійти до вівтаря.

І не треба їй бюджет,
Грає вже новий сюжет,
Зніме Чиж, а там і мера,
Вже була така кар’єра.

Тендера ідуть по блату,
Надурили Розенблата,
Як на горі свиснув рак,
Пролетів і пан Рибак.

Я у Хренова питаю:
Що ж ообладнання з Китаю?
Дадуть в лікарні нового,
Обладнання Хренового.

Скажу я нашим королям,
Піднять зарплати вчителям,
Хоч в межах Індексації,
І без приватизації!

Якби не брали ви відкати,
Хватило б людям на зарплати,
Вам двічі вікна помінять?
Пора вже красти припинять!

Вас, друзі, треба вже садити,
З Європи вкрали всі кредити,
Як грабувати б перестали,
Кредити б ми тоді давали.
Але я ще надію маю,
Малу її таку плекаю,
Що розбуджу я вашу совість,
Нехай це буде випадковість!