День Незалежності. Післямова
Закінчилися урочистості. На душі пусто. Не міг зрозуміти чому. Пройшовся по сторінках деяких особливо «свідомих» громадян. Стало ще гірше.
І здавалося б, ну чого я так? Адже все у них правильно. І вишиванки, і віночки, і радість непідробна. Я б навіть сказав - екстаз патріотичний. Кожен і кожна з них прямо таки поскулівая від задоволення, клянеться в любові до України. «Ой моя рідна!», «Ой моя ненько!», «Ой як же ж ми тобі любо!». І на машинах прапорці. І в волоссі квіточки. І в очах сльозинки жовто-блакитні.
Ну, радіють люди. За Україну адже радіють. І я теж люблю Україну. Але чому ж ці люди наганяють на мене таку тугу?
І зрозумів раптом. Всі ці люди до нудоти нагадують мені батьків, у яких народилася дитина, і вони, замість того, щоб годувати дитинку, стежити за його здоров'ям, замість того, щоб доглядати за ним, бігають ці батьки по сусідах, і в нападі щенячого радості розповідають всім зустрічним і поперечним, про те, як вони щасливі, як вони раді і як вони люблять чадо своє.
Дитя розривається від крику. Вже посиніло все. Воно їсти хоче. Воно боляче і послабшє зовсім. А папка з мамкою розвісили фотографії дитини і на одяг, і на лоб собі повісили, і на машину, і спереду, і ззаду, і їздять по місту, і дудять в дудки, і святкують День Народження карапуза свого. Але варто тільки кому-небудь сказати цим конвульсірующім від захвату батькам, що не до свята зараз; що дитя їх боляче і голодно; що треба терміново рятувати його, а то, чого доброго, загине дитя, так ці божевільні батьки приб'ють будь-якого, хто разом з ними радіти не захоче.
Плювати їм на здоров'я України. Навіть загроза смерті їх не лякає. Вони в напівтемряві божевілля святкуватимуть навіть тоді, коли лікарі констатують смерть. Навіть тоді вони будуть говорити, що все це ворожа пропаганда. Що головне вірити. І святкувати. І вишиванка. І шаровари. І Герб на лобі.
Патріотична козлотня.
Прикреплённые изображения:
snova, а хто у кого копіпастить (з перекладом) блоги?
Якщо Волга у тебе, то міг би принаймні вказувати тобі на деякі орфографічні помилки. Бо поведінка у цього Волги якась не лівацька, а капіталістична - і блога у тебе потягнув без вказування автора, і переклав собі без помилок, і навіть не натякнув тобі на них. Та ще й опублікував першим. Хоча, з іншої сторони, якої ще поведінки чекати від хабарника-бібліотекаря, якого двічі несудимий під шумок Євромайдану тихенько випустив по УДО?
А блог-то правильный. Тот нечастый случай, когда согласен с snova.
Це не його писанина, баране. Читай уважно №1.
ТараССка, отвыкай общаться с баранами, тут тебе не отара. Напчинай с людьми общаться. А про инцедент с овечкой...ну так мало такого с чабанами случается - мы тебе это забудем. )))