"Ракушка" чи "Мушля" ?

« Ракушка» чи «Мушля»? 2016 рік завершується під акомпанемент закону про декомунізацію. Відходять в минуле імена комуністичних вождів та їх місцевих поплічників, радянські назви вулиць і площ, які за своєю суттю не збуджували в душі української людини позитивних емоцій, тим більше національно-патріотичних почуттів. Але воно, минуле, тихо відходити в небуття не збирається. Воно проявляється у наших головах, свідомості, російських словах, які знайшли собі прихисток у рідній мові, на що ми майже не звертаємо уваги. Це про що? Це про наш міський Шодуарівський (чомусь все ще ім. Гагаріна) парк культури і відпочинку, зокрема про російську назву літнього театру «Ракушка». Ця назва особливо «ріже вухо», коли читаєш на сучасних білбордах чи сітілайтах оголошення про проведення тих чи інших культурно-мистецьких заходів і яка ніби «крапля дьогтю» псує заходи. Наприклад, «вечір української пісні відбудеться на естраді літнього театру «Ракушка»… Дивно, але українське місто, українська влада, українські пісні, українські виконавці і … російська «Ракушка». Щоб не сталася прикра помилка, переглядаємо з десяток російсько-українських словників. Зокрема, «Російсько-український словник», 2009 р., перекладає «ракушку» як «черепашка, скойка, мушля, (співучі мушлі)». Тут буде доречно навести красиві слова Д. Щербини в перекладі В. Бикова «…а на билинках крутили ріжками дивовижні равлики в твердих калачикуватих мушлях». Ось і маємо, що російська «ракушка» – це українська «мушля», в тлумаченні дах, схованка від чогось (дощу, небезпеки). І ця назва краще відповідає українському змісту та суті в контексті розмови про архітектурну форму театру як будівельної споруди. Але чому і досі « Ракушка» не стала «Мушлею», що відповідало б правилам української граматики і призвичаювало б українців до українських назв. Відповідь лежить на поверхні: байдужість держслужбовців із відділів культури, освіти, комунальних служб. Ми, житомиряни, демократична громадськість міста повинні, нарешті, зрозуміти просту, але велику мудрість: декомунізація перейменуванням вулиць не завершилася. Декомунізація – це боротьба, і вона продовжується. Жорстока, безкомпромісна війна за душу української людини, її мислення, мову. І ми, українці, маємо усвідомлювати, що битва за Україну ще не виграна, і багато її ворогів, явних чи ні, чекають слушного часу нанести підступний удар нам в спину. Цим відкритим листом закликаємо міську владу надати літньому театрові «Ракушка» українську назву «Мушля». Це буде ще один крок до українізації назв об’єктів міської інфраструктури. Мирослав (Григорій Юшкевич) – журналіст.