Замечательные стихи на злобу дня

Пройшли свята – зимова казка,
Якщо, панове, Ваша ласка,
Щоб не накликати біду,
Вам заспіваю коляду:
 
Як сніг все місто засипає,
І знов Михайлівська втопає,
І влада наша має вдачу,
На це все каже: ні, не бачу!
 
Світи в них інші – паралельні,
Щури, неначе корабельні,
Біжить кудись вся наша влада,
І ось про що моя балада:
 
Першим втік від мера радник,
Той Мойсей, актор-естрадник,
Другим – перший зам пішов,
Щастя в області знайшов.
 
Ну, тож диво Ясунецьке,
Чи то Ясень, чи то нецке,
Зняв вночі свою табличку,
Пришиває нову личку.
 
Загадав він нам загадку,
Прихопив собі на згадку,
Хоч потоп там, хоч війна,
Комунального майна.
 
Третім – другій зам піде,
Саша Фещенко, ти де?
Сніг весною зникне сам,
Вірте, люди, чудесам.
 
Як асфальт його зникає,
Він з калюжами тікає,
Сніг цього не хоче знати
І не думає зникати.
 
Він летить у всі боки,
Краще, може, навпаки,
Щоб асфальт, як лід тримався,
Сніг хоч трохи прибирався!
 
Гляну я в своє подвір’я,
В горлі б виросло їм пір’я.
А на лобі – хай би роги,
За ту плитку і дороги,
 
Гаррі Поттер – Гаращук,
Маг і майстер чистих рук,
Він у міста – гаманець,
З Герміоной – Семенець.
 
Знову в старе крісло мітять,
Може люди не помітять?
Може люди вже забули,
Як вони все місто взули.
 
І нема альтернативи,
Як гули корпоративи,
Хоч і був тоді ще піст,
Проїдали новий міст,
 
Міст вночі вогнями сяє,
Вдень людей собі лякає,
Знов нечищені зупинки,
Де ж та відповідь за вчинки?
 
Буду знов колядувати,
Вам здоров’я треба мати,
Як мені не перейматись ?
Як там той казав – триматись?
 
Доля ж наша, ти Химера,
Обирати будуть мера ,
Кажуть, ніби, в цьому році.
Щастя вам, у кожнім кроці!