Мій Шевченко. На додачу

Ну, Марина, Шевченко конечно хорош по-своему, но вот что мне всегда не нравилось ещё в школе и университете(именно Украинском), так это то, что изучая любого поэта, то 70% нам рассказывали какой он гений, как его Боженька в темечко поцеловал и каким кощунством является отсутствие поклонения этому человеку и только 30% мы знакомились с его работами. Я уж не говорю, что наше мнение и про то, что мы видим в их творчестве не спрашивали вообще.
А вот в США когда рассказывали про Эдгара Аллана По, то в первую очередь предлагали прочитать его "Ворона" и высказать своё мнение, спрашивали и интересовались, а потом рассказывали в каком контексте это всё писалось. И никто не начинал трястись, когда задавали банальные вопросы, вроде "а что в этом гениального?", а спокойно давали ответить на это тем людям, которым стихотворение понравилось, так и рождалась дискуссия и понимание.

И вот поэтому аж поморщиться хочется, когда люди так начинают аж обсасывать бедного Шевченка на счёт того какой он гениальный. Из того, что я считаю актуальным, хотелось бы вспомнить то, что Шевченко писал будучи на территории России, не забыв и старую шутку "Безмежну любов до України поет висловив у вірші «Мені однаково»":

Мені однаково, чи буду
Я жить в Україні, чи ні.
Чи хто згадає, чи забуде
Мене в снігу на чужині –
Однаковісінько мені.
В неволі виріс меж чужими,
І, не оплаканий своїми,
В неволі, плачучи, умру,
І все з собою заберу,
Малого сліду не покину
На нашій славній Україні,
На нашій – не своїй землі.
І не пом'яне батько з сином,
Не скаже синові: “Молись,
Молися, сину: за Вкраїну
Його замучили колись”.
Мені однаково, чи буде
Той син молитися, чи ні…
Та не однаково мені,
Як Україну злії люде
Присплять, лукаві, і в огні
Її, окраденую, збудять…
Ох, не однаково мені.

На 1. Ну щодо геніальності, то Ви можете бути незгодний з цим, але шо маємо. то маємо ))). Щодо перебування на території Росії, то знаєте, коли був написаний цей вірш, то Шевченко там був не зі своєї волі - він був під арештом. Так трапилось, що не довелося йому пожити в Україні. Малим вивезли, бо був кріпак. Потім вчився. Після навчання - зразу в Україну, хоч мав можливість стажуватись в Італії, бо закінчив академію зі срібною медаллю. Потім арешт, заслання, заборона жити в Україні, нарешті, коли купив землю і навіть накреслив план будинку для себе - смерть. Поховали його на тому місці, де хотів жити.
Щодо обсмоктування, то я роблю практично так, як з По. Читаємо, дискутуємо. Поет Шевченко справді геніальний. Цей вірш, що у блогові, а також той, що Ви навели - тому гарне підтвердження. Можна його розібрати рядок за рядком, але нащо? не статтю ж пишу для фахового видання. А Шевченка треба читати. Просто читати. З часом він стає більш близький, бо він поет зрілих людей.