Будувати не можна шантажувати

Немає жодних сумнівів, що мер Сергій Сухомлин запам’ятається житомирянам надовго. Перш за все глобальністю проектів, як, наприклад, плиткою в центрі міста, аеропортом, з якого не літають літаки, індустріальним парком, на який елементарно не вистачає робочої сили, та іншими затіями. Але є ще один глобальний напрям, навколо якого час від часу спалахують скандали – будівництво багатоквартирних будинків. Протягом мерства Сухомлина кількість скандальних випадків зашкалює. В чому ж причина того, що всі будівництва починаються з протестів житомирян? Якщо проаналізувати історії скандальних забудов можна побачити багато цікавих моментів.

Днями в Житомирі виник ще один скандал на початку забудови багатоквартирного будинку. В районі «Промавтоматики» по Тутковського 10, хтось намагається втулити багатоповерхівку поблизу садочка та ліцею № 24. За кілька днів після того, як поставили зелений паркан, на сайті міської ради з’явилась петиція проти будівництва. Доводи розумні, тулити там багатоповерхівку виглядає безглуздим та і особливо немає місця. За кілька днів зібрали практично половину підписів, але буде зупинене будівництво чи ні, поки що сказати важко. В цьому ж районі уже є декілька новобудов.

Першим на «Промавтоматиці» почав будуватись «Фаворит» (для тих, хто не в курсі – фірма родини Розенблатів). Наразі, вони вже побудували 3 будинки і це чи не єдине «спокійне» будівництво. Здогадуєтесь чому? Правильно. Продовжувати не буду. «Фаворит» принаймні будує непогано  в сенсі якості.

Після «Фавориту» почали будувати «Набережний квартал». Тоді Сухомлин ще не був мером, але вже був першим заступником. Протестів щодо забудови не було, але «Набережний квартал» це сама по собі фірма-скандал. Почну з того, що всі «Набережні квартали», які будуються в Житомирі – це різні фірми. Але схема одна. Квартали максимально обходять дозволи та систематично порушують нормативи. Свої порушення узаконюють через київський науково-дослідний інститут, який видає відповідні висновки. Земельні схеми та те, як квартири дорожчають в процесі будівництва – окрема історія. Загалом вона нагадує своєрідну піраміду: ти вкладаєш гроші на початку в будівництва по одній ціні, а потім, коли ціна починає підніматись за рахунок подорожчання комунікацій, клієнт відмовляється, йому віддають кошти, зрозуміло за початковою ціною. Таким чином «вкладники» будівництва дають безвідсотковий кредит забудовникам. Але найголовніша проблема «Набережного кварталу» - якість. Вони застосовують найдешевші матеріали. Пам’ятаєте, як у будинку на «Промавтоматиці» падали  балкони? По-хорошому, заводити таку фірму в місто це створювати житомирянам проблеми.

Історія з балконами нічому нікого не навчила і почалось нове будівництво – «Тетерівський бульвар». Тут скандал тривав кілька місяців. Бунтували жителі сусідніх будинків, але зрештою будівництво розпочалось. В цьому процесі міська влада грала не останню роль. Продавити будівництво чи ні, залежало від Сухомлина. І зрештою, видно, забудовники знайшли спільну мову з мером. Ви скажете: в чому проблема, якщо є все по документам нормально, то при чому тут Сухомлин. А от і неправильно. Як раз саме він і при чому. І як буде видно далі, наявність законних документів не гарантує, що будівництво буде, як і з іншого боку порушення з боку забудовників зовсім не факт, що будівництво буде зупинено.

Схема міської ради з «Набережним кварталом» на Корбутівці нагадує  оборудки «братків» з 90-х: спочатку ми вам створюємо проблему, а потім допомагаємо її вирішити, але вже за інші гроші.

Підтвердженням цього є те, що скандал на Корбутівці вщух так само раптово як і виник. Було зрозуміло, що домовились. І активісти дали задню.  

Ще одне галасливе будівництво мало відбутись в провулку Гоголівському на території колишнього дитячого садочка. Територія належить Управлінню Нацполіції. А проблема була в документах на будівництво та в підході забудовників. Ну і варто ще згадати Черкасову, як видатного архітектора, яка дозволила зводити «свічки» посеред приватного сектора. Видно, вирішила, що обличчя міста вже нічого не зіпсує. Євгенія Черкасова – це тема окремої розмови, тому поки що тільки про будівництво. Там також протестували люди. Будівельники ж за принципом: «собака гавкає, караван іде» почали розчищати площадку для будівництва. Врятувало приватні забудови від нависання трьох свічок тільки те, що поруч із колишнім садочком знаходиться будинок близького друга та колеги по партії пана мера, який, очевидно через ультиматум, зміг припинити спроби будівництва. Хоча, судячи з розвитку подій, домовленості між будівельниками та Сухомлиним були. Мер точно знав, де будинок його друга та було зрозуміло, що він не зрадіє сусідству багатоповерхівок, але все ж погодив будівництво на початку. Це я про те, що жага грошей, сильніша за стосунки, дружбу, я вже не говорю про здоровий глузд та норми закону.

Тепер топ дослідження – два будівництва біля парку Шодуара. Тут добре можна прослідкувати де домовились, де ні. Будівництво поблизу центрального стадіону – ініціатива СБУ. Активісти, шум, галас… І, будівництво розпочалось. У СБУ для Сухомлина мають бути залізні аргументи. І тепер вже нікого не хвилює, що поруч паркова зона. І, звичайно, ж зрозуміло, що СБУ іншу ділянку не могло би використати для розміщення будинку, ну де, ще можуть жити працівники цієї серйозної державної структури?

А тепер будівництво № 2 поблизу парку – територія руїн гастрольного театру. Вона давно була захаращена, а коли прийшов інвестор і вже встиг побудувати один будинок до нього почались претензії. Тільки но справа дійшла до другого, почались «гойдалки». Спочатку виконком вже при Сухомлині дав дозвіл, а потім забрав. І це ще не все, щоб наїхати на інвестора та змусити його «поділитись», Сухомлин вирішив шантажувати внесенням території будівництва до паркової зони. Це має відбутись на наступній сесії міської ради. Гарний хід. Таким самим чином можна до паркової зони віднести гормолзавод, промавтоматику чи ще щось. Очевидно, що Сухомлин шукав «аргументи» для того, щоб на місці театру продовжував залишитись бардак, або щоб прийшов більш «лояльний» інвестор. До речі, фірма, яка мала намір там будуватись («Інтергал Буд») на відміну від ханижного «Набережного кварталу» чиста, з нормальною якістю робіт, хоча кого це цікавить. На сьогодні питання зависло. Виконком відмовив у наданні дозволу на будівництво. Шантаж триває.

А тепер повернемось до будинку СБУ. Відчуваєте різницю у підходах. А території по суті рівнозначні. Просто біля стадіону домовились, а на місці театру – ні.

В скандальних будівництвах завжди є люди, які нібито багато галасують, але на справді залишаються на других ролях. Цікаво, Сухомлин відчуває себе геніальним стратегом чи богом, смикаючи їх за ниточки, залишаючись при цьому в затінку. Такий собі кукловод. На нитках активісти, атошники, айдарівці – на превеликий жаль! Вони аргумент у грі під назвою «Шантаж». Залишається тільки сподіватись, що остання історія з візитом «айдарівців» на сесію збила пиху з нашого мера. Виявилось, що від приміщення з ляльками ключі є ще у когось. А точніше, що ключик може взяти будь-хто, а щоб розпочати виставу потрібно просто навчитись правильно смикати ниточки.

Ще одна закулісна гра, яка тільки в стаді зародження – завод «Електровимірювач», частину якого власники екс-регіонали готові продати місту під будівництво житлового комплексу в центрі міста. Натомість від Сухомлина вимагають преференцій у вигляді ближчого доступу до владної кормушки. Але це у майбутньому, якщо власники території вирішать, що з Сухомлиним ще можна мати справи.

Поки що зрозуміло, що Сухомлин налагодив цілу схему того, як заробляти на забудовниках. Так, що панове-забудовники «велкам ту Житомир», тільки не забувайте додавати в графі бюджет: «апетити мера».