Звідки гроші на закордонні вояжі наших чиновників?

В які закордонні відрядження та за які кошти їздять чиновники Житомирської міської ради? Нещодавно ми задались таким питанням та надіслали запит до міськради, запитавши, скільки коштів було витрачено на відрядження за межі України у 2016 році та на початку 2017. Отримали великий список, який нас дещо здивував. Думаємо, здивує і вас.

Виявляється жодної копійки з бюджету на більше ніж 25 відряджень з бюджету використано не було. В графі «видатки на відрядження КЕКВ 2250» навпроти кожної поїздки стоїть нуль. Спочатку ми подумали, що це помилка, можливо, витрати на поїздки оплачувались за якимось іншим кодом, проте, перечитавши інструкцію щодо застосування економічної класифікації видатків бюджету, видану Міністерством фінансів України, з’ясували, що код 2250, включає в себе всі витрати, в тому числі оплату проїзду, проживання та добові.

Тож з’ясувалось, що гроші на відрядження не бюджетні, але ж квитки, готелі та перебування в країнах в основному Шенгенської зони, судячи по списку поїздок коштують не мало. З якої «тумбочки» чиновники беруть гроші? Проаналізувавши список, який отримали на наш запит, ми дійшли висновку, що частина поїздок, зокрема навчальні програми міжнародних структур могли бути профінансовані цими ж організаціями. В загальному список таких поїздок майже половина. І тут виникає інше питання, яким саме чином обираються претенденти для навчання. За принципом наближеності чи висоти рангу? На навчальні заходи минулого року їздили декілька директорів департаментів, начальників та пару спеціалістів.

Перейдемо до вищого ешелону. Лідер за кількістю відряджень – міський голова Сергій Сухомлин. Загалом він від’їжджав на закордонні заходи 9 разів за згаданий період. Орієнтовно суму його відряджень можна оцінити більше ніж в 200 тисяч гривень, враховуючи проживання, перельоти та добові.

Екс перший заступник мера Олексій Ясюнецький 3 дні перебував в Барселоні. Це орієнтовно 10-15 тис. гривень. Два дні інший заступник мера Матвій Хренов обговорював з грузинами можливу співпрацю. 3 дні секретар міськради Наталя Чиж перебувала в Польщі. Сума поїздок двох останніх приблизно дорівнює перебуванню в Барселоні Олексія Ясюнецького.
Серед заступників найбільш подорожував по роботі Дмитро Ткачук. Він їздив до Білорусії, Хорватії та двічі до Польщі. Загальна вартість його поїздок орієнтовно близько 50 тис. гривень.

Оскільки Олексій Ясюнецький, Матвій Хренов, Наталя Чиж та Сергій Сухомлин вийшли з бізнесу, можна припустити, що гроші на поїздки вони діставали з власної кишені. Поки що просто припустимо. А от звідки бере гроші інший заступник - Дмитро Ткачук, який прийшов в міськвиконком як громадський активіст?

Загалом ситуація більше, ніж дивна. Якщо так піде далі, то дійде до того, що керівництво міста буде вкладати в бюджет власні кошти як благодійні внески? Це, звичайно, жарт. Якщо серйозно, то питання залишається відкритим. Можливо, заробітки заступників дозволяють витрачати свої кошти на поїздки? Чи, можливо, існує «чорна» каса для оплати закордонних відряджень? Що приховують нулі в графі «видатки на відрядження»? І який економічний ефект місту принесли поїздки наших чиновників?