"Синий кит" или недетские игры

Самогубство, алкоголізм, все дозволений секс, політична педофілія це життя сучасної дитини.

В радянські роки китобійна флотилія «Советская Украина» за один вихід в море вбивала понад триста китів. Аж поки вбивства не заборонила ООН. Мабуть зараз ці могутні і розумні величаві ссавці мстять нам. Після того як вся країна дізналась про групи смерті в соціальних мережах, одна з якої «синій кит» яка вже спровокувала не одне самогубство дітей 8-12 років.

І тут батьки побачили, що їх діти існують у іншому вимірі ніж вони, тільки одиниці з батьків почали розуміти, що їх вплив на дітей мінімальний, що виховуються вони не завдяки, а в супереч всім тим поглядам, якого дотримується старше покоління. Головну битву за своїх дітей вони вже програли. І по перше батьки навчилися брехати дітям.

Перше слово брехні своїй дитині, це перше розуміння маленької дитини, що дорослі не тільки живуть не правильно, але не має потреби бути схожими на них і пускати в свій всесвіт. Наприклад: «п’ятирічна дівчинка запалила газ тримаючи палички, щоб створити персонаж «Вінкс – фея вогню».» В мережі є детальна інструкція, як це робити, 25 тисяч переглядів на добу, якщо ви думаєте, що за інструкцією стоять дорослі то ви помиляєтесь. Авторка ідеї п’ятнадцяти річна дівчинка і їй байдуже, прикольно до опіків дітей. Вона просто маніпулює думками ровесників, для того щоб цинічно заробляти гроші. Ваша дитина не буде ні поважати ні розділяти вашу точку зору, тому що старше покоління для неї є ототожненням брехні і обману.

Все що було створене старшим поколінням було збудовано на принципі брехні: дороги, лікарні, школи – які викликають відразу і антипатію, так як нове покоління бачить інші історії успіху без насильної насадження думки.

Дві парадигми реальності у батьків і їхніх дітей, призводять до того, що підлітки і діти часом виносять в розряд кумирів речі які б краще не сповідувати. В свою чергу байдужість і не вміння батьків пояснити і привити нормальні цінності чаду призводять до повної втрати комунікації між поколіннями. Відповідальність цілком на тоталітарно-автократичній позиції «вихователів», проблема лишень в тому що в часи глобалізації дуже просто знайти інший шлях, часом дуже жахливий. Момент не розуміння дитини, що нею маніпулюють інші для власної вигоди нажаль нікому було пояснити. Ось і маємо таку гостросоціальну проблему конфлікту ідеалів. Частіше у самих «вихователів» ці ідеали або взагалі не сформовані, або хибні, тому і не сприймаються новим поколінням.