|
коррупционерОценка: 2.3/5 Голосов: 9 |
Обьективка.Культура.Театр.
Я считаю Олега Вергелиса одним из лучших театральных критиков нашей страны.
Пишет легко непринужденно и доступно.Естественно интересно и обьективно.
Пиишет о трендах в театральном искусстве о премьерах.Ищет новые имена.
Несколько лет назад я ему в фейсбук написал:Почему вы игнорируете Житомир?
Ответа не дождался да и не ждал особо.
Но это я о нем и о нем а цель у меня другая.Он побывал в Житомире.И оценил Житомир житомирян и житомирский театр.
Вот несколько цитат что касаемо нашего города..Кому интересно может прочесть весь материал ссылка будет в конце блога.
Бальзак вінчався в Бердичеві. Ріхтер народився в Житомирі. Взагалі, ви знали про це? Знали-знали, звісно ж знали!
Місцевий, Житомирський, театр імені драматурга Івана Кочерги — локація для мене маловідома. Гадаю, вона також не дуже відома й іншим київським театральним аборигенам. А треба. Треба роззиратися, ризикувати, пускаючись у недалекі мандри — до близьких українських театрів. Цим театром уже не один рік керують чотири жіночі руки — художнього керівника й директора. І справді, як у відомому французькому фільмі з участю Бельмондо, — азартна "гра в чотири руки". Щоправда, без жодних ексцентричних наслідків. У цьому театрі тренажі й репетиції — з ранку до вечора. Перед вечірніми виставами — живий оркестр і ведуча в довгій сукні.
Театр, на мій погляд, становить собою не прокатну коробку для гастролей вульгарних й інколи хороших антреприз, але пред'являє він своєму населенню — репертуар витриманий: деякі назви перевірені часом і касирами.
Інколи для себе визначаю властивості такої гри саме у провінції як "чесну емоцію". Актори емоційні й досить органічні в сумному анекдоті (від автора) про підстаркуватого Дон Жуана. Актори не педалюють моторику, не впадають в екстатичні крайнощі самопоказу. А, повторюся, досить-таки чесно витягують людську емоцію зі скрижалів чергової версії бродячого сюжету.
Тут, на батьківщині Ріхтера, немолодого Дон Жуана грає відносно молодий артист. Зовсім не героїчної зовнішності (лисий), гнучкого амплуа. Це актор одночасно і характерний, і комедійний, а коли треба — ліричний. Якось він повернувся в Житомир з Рівного. І, здається, знайшов у цій трупі своє місце
Імена в афіші. П'єса — А.Крим. Режисер — Н.Тимошкіна. Дон Жуан — В.Давидюк, Лепорелло — В.Рогутський, Монах — А.Глущук, Анна — О.Луць.
Більше читайте тут: http://gazeta.dt.ua/SOCIUM/don-zhuan-na-batkivschini-rihtera-239766_.html
Я думаю вам все таки стоит пересмотреть свое отношение.....уж не знаю что там за причина но это не точно не является поводом для игнорирования театра.
Могу подтвердить залы(во время моих посещений)всегда полны.
Можете сходить на малую сцену.....та вообще атмосфера как будто играют в большой комнате для вас и ваших гостей и делают это свои же.
Знаете юлия...о деньгах которые они зарабатывают.
Я както сидел в одном заведении(злачном).Рядом за столом сидела компания молодых людей(праздновали день рождение).
Я узнал авраменко и присмотревшись узнал некоторых других(фамилии не помню).
Что я могу сказать.
Люди которые служат в нашем театре очень мало зарабатывают.
Возможно идут доплаты за заслуженного и остальные регалии но эти то молодые и перспективные....и я не знаю но их надо поддерживать каким то внебюджетным финансированием.