Маленька перемога

Інколи треба поступатись принципами задля вищої мети, хоча я не прибічник таких методів. Але шкоди від того великої не буде, бо блог не про запроданців, а про маленьку перемогу. Збурилась місцева вата і місцеві колаборанти навколо мого аватару. Не будемо називати їх, бо й так зрозуміло по вереску в адмінській темі. Кому цікаво, пошукає.
Мій аватар, а я маю право як користувач використовувати будь-яке зображення, яке не розходиться з технічними вимогами сайту, був вибраний, само собою, не випадково.  В ці дні  ми згадуємо страшні події Другої світової війни. Точиться багато суперечок, тема дуже важлива. Герої, антигерої, свято-не свято. Але сьогодні Україна знову у війні. Бо як би не називали те, що діється, коли гинуть люди і військові, то це війна, хоч не мені розбиратись у термінології. І поки я тут пишу свій блог, там, на сході, хтось захищає своєю кров*ю мою батьківщину. Ще не дивилась новини, але може хтось у цю ніч віддав за неї життя...
Так віддав своє життя цей чудовий юнак. Артем Абрамович житомирянин, кадровий військовий. Ціною свого життя він врятував побратимів, він герой, справжній герой. Хотілося, щоб у дні пам*яті за героями минулого ми згадали і сучасних героїв. Вони того варті. Вони загинули за нас.
І що ж сталося? У чому ця маленька перемога? Бо обличчя цього героя на моєму аватарі збурило ворогів мого народу так, що пішли істерики, безпідставні звинувачення, образи. Що ж. Залишки совісті теж інколи працюють, маю надію.
Також вміщу тут мій коментар, бо його власник блогу з пропагандою рашизму може видалити.
Героям Слава! були часи, коли цей вислів мене розчаровував. Але не зараз. Бо Україна має своїх героїв, живих і загиблих на полі бою.

На 2. А чому Ви не зміните? Що це за вимога така? Як Ви смієте мені щось вказувати і мене обзивати? Я вважаю, не я одна, між іншим, що Ви своїми постами ганьбу наводите на ім*я Че Гевари, який був ідейним революціонером, а не продажним тролем. Він не продався ворогам свого народу, як дехто. Змініть Ви свій аватар. Майте повагу до загиблого.
Ти бач як заспівав! Аватар у мене вже кілька днів і буде стільки, скільки я захочу, бо це моє право як користувача. Щоб кожна продажна тварина на цьому сайті, яка за криваві срібляки торгує батьківщиною, та ще й чужою, дивилась в ці очі і думала, що цей чудовий хлопчина загинув, бо вона, ця тварина, закликала сюди рускій мір роками, не думаючи ні серцем, ні головою, що будуть гинути люди, проллється кров невинних. От такі чудові хлопчики загинуть, яким жити і жити. Дивіться в очі цій дитині, яка загинула за Україну, і хай зародок совісті, що може десь ще зберігся в темній душі запроданця дозволить цій душі врятуватись колись на вищому суді.

А Ви просто лицемір, якщо кинулись захищати хлопця, загиблого від рук тих, кого Ви тут відмазуєте вже кілька років. Ви, хто послідовно і щоденно пишете блоги, коментарі, які ганьблять Україну, майдан, героїв майдану, наших військових і скрізь захищаєте країну-агресора.

Допік аватар мій. На те навіть не надіялась, бо хотіла просто в дні згадок про стару війну показати, що в нас зараз війна, і ми маємо СВОЇХ героїв, яким треба вклонитись доземно.