Єднаймося навколо Українських патріотичних християнських церков

В Україні церква відділена від держави, але це не означає, що вона не може бути партнером держави у сфері виховання, культури, моралі. Особливо Українська держава потребує допомоги церков, які принципово займають проукраїнську патріотичну позицію. Саме таку позицію вони проявляють, приймаючи свою посильну участь у протидії російській гібридній агресії. Їх капелани розділяють усі негаразди фронтового життя на передньому краї, разом з бійцями АТО.
Мова йде про Українську православну церкву Київського патріархату як першу серед рівних, Українську автокефальну церкву та Українську греко-католицьку церву. Особливо важливу роль для Української держави історично відіграє Українська православна церква Київського патріархату як материнська церква Русі.
Українським патріотичним християнським церквам, на їх споконвічній землі, зухвало протистоїть українська православна церква московського патріархату, керована з Кремля. У воюючій країні, якій нав’язали війну, УПЦ МП часто відкрито підтримує ворога, приховано приймає участь у ворожій пропаганді, гуртує навколо себе прихильників «русского мира».
Частковою українською відповіддю на нав’язану нам Кремлем неоголошену гібридну війну повинно стати саме наше єднання навколо українських патріотичних християнських церков. Українське громадянське суспільство та його середній клас, гуртуючись навколо українських патріотичних християнських церков, швидше зможуть структуризоватись для прийняття більш активної та дієвої участі в державному житті. Саме від структурованого українському громадянського суспільства та його середнього класу залежить чи впевнено увійде Україна як держава та країна в коло європейських держав і народів як суб’єкт міжнародного права, чи, можливо, залишиться маргінальним об’єктом зовнішнього впливу.
Українському суспільству вкрай необхідно, щоб при українських патріотичних християнських церквах діяли недільні школи, різноманітні гуртки для молоді, яку необхідно забрати з наших вулиць, організувати, виховувати, зацікавити навчанням, активним проведенням вільного часу на засадах української християнської моралі.
Українське суспільство та його місцеве самоврядування, у свою чергу, повинні активно сприяти поширенню діяльності українських патріотичних християнських церков, турбуючись про отримання ними нових ділянок для будівництва своїх храмів. Повинно стати неписаним правилом, щоб у районі розташування українських військових частин, частин національної гвардії, прикордонників були будівлі храмів українських патріотичних християнських церков.
Чим тісніше ми, українці, об’єднаємось навколо своїх патріотичних християнських церков тим міцнішими станемо духовно й ніяка зовнішня сила не зможе похитнути нашу єдність. Саме сильних духом й успішних поважають в нашому егоїстичному світі.