Ідеолог Фестивалю Льону Ірина Костюшко: Льон – це гідна візитна картка Полісся – для України в усьому світі

26 серпня я провела Фестиваль Льону 2017. У нашому заході взяли участь близько 13 тисяч осіб. У своїй промові я говорила про важливість льону для Полісся, для України.
Публікую для тих, хто не чув, або не мав змоги відвідати Фестиваль.
Чи знаєте ви, що колись на Поліссі було море? Не чорне, а синє. Море, про яке у своєму вірші писав наш земляк – Микола Сингаївський. 
…Полісся.
Пролісок на узліссі.
Тонка лінія, ніжний завиток у кучерях України.
Як заллє тебе льон, не Чорним, а синім морем…
Сьогодні синього моря немає. У 90-х роках у нашій країні льон вирощували на 136-ти тисячах гектарів. Зараз лишилось лише близько двох тисяч! Це – не море, це маленький струмочок. 
Скільки часу і зусиль потрібно, щоб відродити синє море льону? Щоб повернути Україні втрачений авторитет світового лідера з переробки льону? 
Щоб ми знову могли сказати: «Льон – це гідна візитна картка Полісся – для України в усьому світі». 
Минулого року на Фестивалі льону до мене підійшов чоловік і подарував білу скатертину. Він сказав, що ця скатертина зроблена на Поліссі з льону, вирощеного на Поліссі. 
Для мене ця скатертина – символ. Символ віри у свої сили. Символ віри у справу відродження льонарства в Україні.
Для мене ця скатертина – найдорожча з усіх, що я маю у своєму домі. Найдорожча, бо вона вироблена з льону, який вирощувався на українській землі. І вона прикрашає стіл, за яким на великі свята збирається уся моя родина.
Я мрію, щоб така особлива скатертина з українському льону була у кожній українській родині – і тут, і за кордоном. І щоб господарі пишалися, а гості знали, що вона – з українського льону.
Я не тільки мрію про це – я працюю для цього.
На Фестивалі льону ми шануємо давні й сучасні традиції льонарства в Україні. Але відродження льонарства – це наполеглива праця – моя, моїх однодумців, колег і партнерів – разом ми створюємо додану цінність для нашого села, для Полісся, для України.
Сьогодні у рамках фестивалю пройде  дискусійна панель від новоствореної асоціації та Житомирської торгово-промислової палати. Ми запрошуємо охочих аграріїв, представників влади та іноземної делегації взяти участь у засіданні.
З цієї святкової сцени щиро дякую всім, хто вже приєднався та підтримав наші ініціативи, хто разом з нами сьогодні на Міжнародному фестивалі льону 2017. Сьогодні наш Стремигород вітає близько 13 000 гостей з різних областей України. На свято українського льону приїхали делегації з іноземних країн.
Я щиро вдячна за підтримку Житомирській Обласній Державній Адміністрації та Обласній Раді. Особлива подяка Голові Житомирської ОДА – Гундичу Ігорю Петровичу. А також спонсорам: Human Transparency Innovations, Першому національному аграрному кооперативу, компанії «Bayton», компанії «РОС». Дякую за небесний сюрприз - авіашоу компанії Кригер та за політ на повітряній кулі – компанії Адлер.
Моя глибока вдячність команді та компанії «DIALOG», які повірили в ідею фестивалю та втілили її у життя.
Моя бабуся, Ганна Степанівна Костюшко, у своєму домі зберігає лляні килимки. Багато років тому вона виткала їх своїми натруженними руками.
Один килим бабуся подарувала мені – з однією умовою, що я ніколи не буду класти його на підлогу. І я розумію чому. Бабуся приходила з ферми, і пізніми вечорами, а то й до ранку, ткала їх.
«А тепер льону, з якого можна було б виткати сучасний килим немає», - часто сумно зітхає моя бабуся. І думає, що мабуть уже й не буде.
Я пообіцяла, що допоможу повернути льон на наші поліські землі. Допоможу повернути давню льонарську культуру, що звеличувала українську землю.  Допоможу повернути море синє на наше Полісся.
Зарясніють поля морем синім,
 і розквітне життя, мов той льон,
 запанує в моїй Україні мир і воля, як вічний закон.