Традиційні сатиричні віршики ГО "Антикорупційний рух Житомирщини"!

Друге літо вже минає,

Щастя місто оминає,

Як обрали нову владу,

З МАФів ліплять анфіладу*!

Хто готує в місті свято

Сперечаються завзято,

Чим нас будуть дивувати?

Алкоголем торгувати!

Кажуть, люди всі охочі,

Менше бачать п’яні очі,

А як очі ці залити,

Будуть мера всі хвалити.

Мер наш впав в депресію,

Забув культурну версію!

З якого ліплять тіста,

План заходів – день Міста!

Як співала Чиж народу

Про найкращу, чисту воду,

Тож вона зробила диво –

З наших кранів ллється пиво.

А від пива нам сумніше,

Де світле, де темніше,

Я ж кажу вам від народу,

Поверніть нам стару воду!

Мрія гарна ця сконала,

Люди йдуть з «Водоканала»,

Обіцянки надоїли,

Ціле місто отруїли.

Як приходить новий мер,

То хапається за сквер,

Плани знов безповоротні,

Буде сквер Небесній сотні.

Чом замовкли активісти?

Де святі ці благовісти?

Де Коцюбко в галіфе?

Що там буде за кафе?

Знову схеми всі старі,

Без зарплати лікарі.

Гаращук сховав зарплати,

Щоб собак порахувати.

Як бюджетних коштів смак?

Порахують всіх собак,

План придумав цей не «лох»,

Порахуйте ще і блох!

Тільки Демчик знову ходить,

З влади він очей не зводить,

Він псує всі плани касти,

Не дає спокійно красти!

Як прийде на виконком,

То у влади в горлі – ком,

Знає він підводні рифи,

Не підняти з ним тарифи!

Крадіїв Господь накаже,

Осінь нам врожай покаже,

Вам пишу, бо треба знати!

Йду картоплю я копати.

*Анфіла́да (Анфіляда, фр. enfilade,  від enfiler — нанизувати на нитку) — послідовний ряд архітектурно поєднаних між собою приміщень, кімнат, дворів, зал, що розміщені на одній осі та з'єднані дверними отворами.