Чиї Ви будете хлопці з СБУ? Іранські події спокою не дають? Сумнівно.

https://zt.20minut.ua/Vid-Chytachiv/chiyi-vi-budete-hloptsi-z-sbu-iranski-podiyi-spokoyu-ne-dayut-sumnivno-10663848.html
 

Чиї Ви будете хлопці з СБУ? Іранські події спокою не дають? Сумнівно..

Рік тому я побував в Ірані. Незважаючи на багато заборон і обмеження провів чудово час. Зустрічався з багатьма людьми і виступав як консультант в питаннях протестних настроїв серед молоді, а також виникнення автономних молодіжних арго - груп.
Події сьогоднення в Ірані звичайно виникли не на голому місці. Іранська модель держави, так само як і економіки стояло і стоїть колом у горлі світових імперіалістів всіх окрасів. Хочу нагадати, що рівносильно діяли проти Ірану і СРСР і США. Тимчасові союзницькі відносини Ірану з Росією - більше гра хитромудрих персів, ніж реальність. Але про це пізніше.
Те що події нагнітаються в Ірані знали всі служби Росії та США. А ось СБУ знаючи про мої контакти в Ірані вірішило раптово поставити на жорсткий контроль моє перебування в Україні, аж до постійно візуального. Не дай Бог я зірвуся туди. Тільки ось на чий млин вода? Хто Вам надав оперативну інфу та інше? .КГБісти Ви ... .опухоль України.
Тепер трохи про події в Ірані на погляд
Іранські протести мають комплексні причини, як внутрішні, так і зовнішні. Щодо внутрішніх причин наявний консенсус. Це – безробіття та корупція, що дуже болісне сприймається молоддю, особливо тими людьми, в яких якісна професійна освіта.Річ у тім, що після укладення "великої ядерної угоди" і поступового зняття санкцій вони очікували стрімкого поліпшення свого життя, але цього не сталося. Середня іранська родина за останні 10 років стала біднішою на 15%.

Що цікаво в 2016-2017 рр. році інфляція в Ірані уповільнилася і стала вимірюватися однозначною цифрою. Така сама ситуація спостерігалася в 2009 році, коли інфляція була найнижчою за довгі десятиліття – 2,7%, але саме в цей рік вибухнули значні акції протесту проти президента Ахмадінеджада. А от зростання ВВП Ірану цього року уповільнилося у порівнянні з минулим роком майже на третину: з 6,6% до 4,2%.

Але не менш цікавими є зовнішні причини протестів у країні.

Їх теж чимало, але найголовнішими є енергоносії, наркотики та майбутня зміна керівництва Державного департаменту США.

Розпочати варто з останнього чиннику. Діючий голова держдепу Рекс Тіллерсон давно має конфлікти з Трампом та невдовзі може залишити посаду. Потенційним його наступником є посол США при ООН Ніккі Хейлі. Вона є одним з "яструбів" американської дипломатії та прибічників жорсткого курсу щодо Ірану – саме того курсу, який Трамп проголосив в жовтні 2017 року

Мета нової американської стратегії полягає у всебічному стримуванні Ірану, як головного джерела терористичної загрози на Близькому Сході. Рекс Тіллерсон неспроможний проводити дану політику, тому перестановки є очікуваними. Антиурядова протестна активність в Ірані Америці дуже на руку, адже вона засвідчує, що власний народ не підтримує агресивну зовнішню політику Тегерану в арабському світі.

Це підтверджують гасла демонстрантів в Мешхеді: "Не Газа, не Ліван, моє життя – Іран". Отже, світ має побачити в цьому підтвердження справедливості нових підходів Вашингтону щодо Ірану.

Ще одним опонентом іранського уряду є глобальний наркобізнес.
Іран, що межує з Афганістаном (кордон довжиною 900 км) давно став найважливішим транзитним каналом для збуду афганського героїну до Європи. Щороку на підтримання інфраструктури для боротьби з контрабандою наркотиків уряд Ірану витрачає майже $1 млрд. У "нарковійнах" вже загинули понад 4 тисячі, а отримали поранення майже 13 тисяч іранських правоохоронців, і це лише за офіційними даними.

Іран обвинувачує держави-члени НАТО в тому, що вони проводять безвідповідальну політику в Афганістані. Через це в період з 2001 по 2016 роки виробництво опіуму в країні зросло з 200 до 9000 метричних тон, тобто в 45 разів.

Насправді НАТО веде боротьбу з нарковиробництвом у Афганістані, але цей бізнес є настільки прибутковим, що місцеві еліти не бажають від нього відмовлятися. Опіумні поля в країні складають площу 224 тисяч гертар, а загальний обсяг збуту опіуму-сирцю та героїну досягає $70 млрд.

В цій схемі Іран не лише транзитний хаб, а ще й значний ринок збуту.

Понад 2,8 мільйонів іранців є закоренілими наркоманами, при цьому 67% з них вживають саме героїн. Це офіційна статистика, а реальність є ще гіршою: від 10 до 20% населення Ірану, тобто 8-10 мільйонів людей, є наркозалежними. В країні існує величезна мережа торгівців, які підтримують цю ганебну ситуацію.

Уряд Ірану веде рішучу боротьбу з наркобаронами. Це не влаштовує нелегальних наркоділків, що втрачають прибутки, тому їм вигідно спонсорувати антиурядові акції. Все відбувається за тією ж схемою, що в Ємені в 2011-2012 рр., коли торгівці катом (наркотична рослина) підтримували антиурядові сили аби дестабілізувати країну та убезпечити собі спокійні умови для роботи.

Якщо в Ірані впаде теократичний уряд, то країна цілком можливо стане новим Афганістаном чи Єменом в плані вирощування наркотичних рослин з відповідними негативними наслідками для усією планети. Хоча, звісно, це – найгірші сценарії.

Та треба усвідомлювати, що поточні ж антинародні протести в Ірані напевно не стануть, ані "іранською весною", ані черговою спецоперацією "Аякс", що скинула режим Мохамеда Мосаддика в серпні 1953 року. Зараз найбільше потрібна медійна картинка для підкріплення правильності нового курсу Трампа щодо Ірану, і передноворічні мітинги в Ірані цілком задовільняють цій потребі. Народний протест виглядає правдоподібною та якісно, і це зараз головне. З Мішиним.