Сатиричні віршики з березневого вісника!

Сатиричні віршики з березневого вісника!

Вже раніше встане сонце,

Зазирне в моє віконце,

Все я чую, все я бачу,

Та нічого не пробачу:

Взяв з компоту грушу Бера,

Сів послухати звіт мера,

Діаграми нам малює,

Щастя нове нам віщує.

Хто ж це слухав від громади?

Ці солодкі серенади?

Охоронці чорновусі,

Три підлеглі, дві бабусі.

Головне – аплодисменти,

Як на захисті студенти,

Час писати заповіт,

Ну, хіба ж так роблять звіт?

Я в маршрутку сів швиденько,

Аж забилися серденько,

Може встигну звіт почути,

Сам побачу атрибути...

Боже, бач, воно, як знало,

Раптом колесо відпало,

Та яка там допомога,

З льодом зникла і дорога.

Ткачука це не обходить,

Часом щось йому заходить,

Водіїв нових взяв вчити,

Транспорт їм забув купити!

Щось нам третій рік втирає,

Все автобус вибирає,

Закордон весь обійшов,

Так нічого не знайшов.

Десь ідуть мільйони знову,

Ви ж повірте цьому слову,

Це єдиний вірний зам,

Не піде він з місця сам,

Бо до цього був кур’єром,

Зараз їздить разом з мером,

Тож на нього плани гарні –

Попрацює в буцегарні!

Сон страшний йому наснився,

Мотя Хренов взяв – звільнився,

Та піде тепер по блату

Допоможе Розенблату.

Той газети випускає,

В телевізорі плескає.

Чиж все, бідна, у трудах,

Що не день, то у судах.

Десь прорвалося в ефір,

Прийде Віка Краснопір,

Буде замість пана Моті,

Замовчу на цій я ноті!

Хай весна скоріш приходить,

Хай теплом вам сонце годить,

Я ж так хочу вже на дачу,

Все я чую, все я бачу!!!