TarasSОценка: 3.2/5 Голосов: 9 |
Вона не розмовляє з незнайомими людьми. Взагалі. Вона розуміє, що ви їй кажете. Може ніяково посміхнутися у відповідь – або відвести очі. Але жодного слова від неї ви не почуєте. Між нею і мамою існує особлива система зв'язку за допомогою слів, знаків і звуків. Чужим сюди вхід заборонено. Ця система почала складатися півтора року тому, коли родина Шилюк витягала свою доньку Вікторію з кривавої безодні…
Віка покинула навчання у Житомирському державному університеті ім. Франка. Після звірячого нападу виродка, після інсульту, трепанації черепа, трахеостоми – життя дівчини змінилося назавжди. У січні 2018 року ця трагічна історія збурила Житомир. Але чи пам’ятаєте ви про Віку Шилюк у червні 2019 року? Чи цікаво вам, що з нею сьогодні?..
Ми сидимо в кафе за вуличним столиком. Сидимо у затінку: після трагедії голова Віки дуже чутливо реагує на сонячне проміння, і без панами вона на вулицю не виходить. Перед нею папір і кольорові фломастери. Певний час вона розмірковує. Нарешті, обирає один колір – і починає малювати. Вона бере фломастер лівою рукою. Цією ж рукою знімає ковпачок. Нею ж, лівою рукою, малює. Віка – не шульга від природи. До «кривавого січня» вона все робила правою. Але зараз права рука не може навіть зняти ковпачок…
Якщо говорити чесно, Віка малює лівою рукою і правим оком. Ліве око після інсульту нічого не бачить. І надії повернути йому зір практично нема. Але є інша надія...