Утримання департаменту економіки міської ради коштує житомирянам 4,3 мільйони на рік

Житомирський міськвиконком у своїй структурі має десятки департаментів, управлінь та відділів. Житомирянам не завжди легко з першого разу  розібратися хто за що відповідає, і куди саме звертатися, якщо виникла необхідність. Зазвичай похід у мерію є нескінченною біганиною по різним кабінетам.

Станом на лютий 2019 року, у міськвиконкомі було 533 штатні одиниці. Усі ці люди мають певний напрямок роботи. Є у мерії департамент з багатообіцяючою назвою «департамент економічного розвитку». Він поділений на відділи та управління і працює там 16 людей. Керує департаментом Микола Костриця.

За 2019 рік департамент економічного розвитку обійшовся житомирянам у 4 мільйони 269 тисяч гривень.  Зокрема з цієї суми оклад складає 945 тисяч 113 гривень,  щомісячна премія – 1 мільйон 447 тисяч гривень, надбавка за високі досягнення – 586 тисяч 429 гривень.
Ще 116 тисяч 986 гривень, за даними планово-фінансового відділу міської ради, було витрачено на утримання департаменту.

З них:
63872 грн. – тепло;
15000 грн. – кондиціонер;
14311 грн. 56 коп. – папір;
9012 грн. 42 коп. – канцтовари;
5458 грн. – вода;
5417 грн. – зв'язок;
3915 грн. – електроенергія.

В одному з наших інформаційних запитів,  ми  просили надати звіт департаменту економічного розвитку за 2019 рік, однак станом на кінець грудня ця інформація знаходилася в процесі формування. Тож, щоб зрозуміти чим департамент займався хоча б у минулому році, детально вивчили його звіт за 2018 рік.

У документі департамент звітує про організацію та проведення численних фокус-груп, презентацій-обговорень, форумів, семінарів, тренінгів, веб-конференцій та воркшопів. Вони здійснювали аналіз соціально-економічного стану та тенденцій розвитку міста, визначали показники результативності Концепції інтегрованого розвитку м. Житомира до 2030 року, заповнювали бази даних Автоматизованої системи муніципальної статистики (Асоціація міст України), готували відео репортажі про основи енергетичного менеджменту за участю міського голови Сергія Сухомлина та інше.

Також працівники департаменту активно обмінювалися досвідом у сфері енергоефективності, їздили у закордонні відрядження та на навчання.

Цікаво, що підпорядкуванні департаменту знаходиться КП «Гагарінське», КП «Центр інвестицій» та КУ «Агенція розвитку міста». На утримання останнього,  з бюджету витрачається близько 2 мільйонів гривень на рік, а чи можете ми відчути результат?  КП «Центр інвестицій» мало керувати створеним індустріальним парком, який так і не з’явився у Житомирі.

У звіті  департамент економічного розвитку про нього не говорить, лише зазначає, що на сайті міської ради був створений розділ «Інвестуйте в Житомир». У самому розділі інформація про індустріальний парк обмежилася однією картинкою.

Лише в одній частині звіту нам вдалося знайти не абстрактний, а реальний результат. Зокрема департамент зазначає, що після  панельної дискусії на тему: «Дуальна освіта», підписано дві угоду про співпрацю між ТОВ «Ферпласт-Україна» та Центром професійно-технічної освіти міста Житомира, між ТОВ «Євроголд Індестріз ЛТД та ДНЗ «Житомирське вище професійне технологічне училище». За інформацією роботодавців, завдяки даним заходам офіційно працевлаштовані понад 150 працівників.

Ми також проаналізували виконані завдання Програми соціально-економічного і культурного розвитку території Житомирської міської об'єднаної територіальної громади за 9 місяців 2019 року. Це основний документ, який визначає, простими словами, чим місто жило протягом року.  Зокрема, завдання під назвою «сприяти розвитку інвестиційної діяльності» у графі виконання програми зазначено «забезпечено реалізацію заходів, пов’язаних з діяльністю підприємства КП «Центр інвестицій». І як зрозуміти: чи виконано завдання, чи ні? І що взагалі зроблено у цьому напрямку?

Немає нічого поганого в тому, щоб їздити на навчання, влаштовувати семінари та тренінги вже тут, щоб житомиряни дізнавалися більше. Однак результат має вимірятися не лише загальними фразами, кількістю проведених заходів, визначених показників чи закордонних поїздок. 

Але єдиний показник правильності і ефективності роботи влади – це якість нашого життя. Це дороги без вибоїн, вчасно вивезене сміття, освітлені вулиці, безперебійна наявність води та тепла в домівках. Це безпека в будь-який час доби, наявність кваліфікованої медичної допомоги, можливість знайти роботу. Це лакмусовий папірець, за яким можна визначати: ефективно працює влада чи ні. А чи можуть житомиряни назвати працю Житомирського міськвиконкому ефективною?