Конфлікти інтересів депутатів міської ради

Закон України “Про статус депутатів місцевих рад” говорить, що депутат місцевої ради – це представник місцевої громади, який не повинен використовувати свій мандат в особистих інтересах чи корисливих цілях.

Однак у багатьох українців панує думка, що у владу йдуть для того, щоб вирішувати свої проблеми та отримувати якісь матеріальні блага. Говорити, що це правда і усі без винятку депутати, знаходячись при владі, лобіюють свої інтереси, було б неправильно. Рівно так само, як сказати, що зручним становищем ніхто з них не користується.

Зважаючи на те, що 2020 рік – рік місцевих виборів, ми вирішили дізнатися про те, скільки разів протягом останніх двох років депутати Житомирської міської ради повідомляли про конфлікт інтересів.

Але що ж таке конфлікт інтересів?
Закон України «Про запобігання корупції» розмежовує поняття реального та потенційного конфлікту інтересів.

Згідно зі ст. 1 Закону, потенційний конфлікт інтересів – це наявність у особи приватного інтересу у сфері, в якій вона виконує свої службові чи представницькі повноваження, що може вплинути на об’єктивність чи неупередженість прийняття нею рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень. Водночас, реальний конфлікт інтересів – це суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об’єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень.

Законом “Про запобігання корупції” також передбачено, що при виникненні конфлікту інтересів у депутата, він, по-перше, має невідкладно про це заявити, а також не брати участь в обговоренні чи голосуванні відповідного питання на засіданні ради або комісії.
Протягом останніх двох років депутати Житомирської міської ради заявили про конфлікт інтересів 59 разів. Загалом питання стосувалися або приватизації, або земельних питань, або ж безпосередньо тих комунальних підприємств, якими депутати керували на момент прийняття Житомирською міською радою рішення.

Протягом 2018 року депутати Житомирської міської ради заявили про конфлікт інтересів 33 рази.
Зокрема, під час пленарних засідань про конфлікт інтересів у зв’язку з приватизацією комунального майна повідомив депутат Олександр Ракович та Віталій Кирилюк. Зазначимо, що повідомлення Віталія Кирилюка стосувалося приватизації приміщення котельні у центрі міста про яке ми писали ще у 2017 році. До речі, для депутата це була взагалі перша сесія (бо тоді він прийняв присягу депутата міської ради) і на першій же сесії він повідомив про конфлікт інтересів. По цим же ж питанням депутати заявляли про конфлікт інтересів і у 2019 році.

Про конфлікт інтересів під час голосувань за земельні питання заявляли депутати Микола Янушевич, Петро Рудь, Владислав Савіцький, Тетяна Онопрієнко, Сергій Пидюра, Василь Кучик, Михайло Боровський, Олександр Ракович, Іван Мартинчук.
Депутати Максим Манухін, Сергій Колесник та Юрій Юзинський повідомляли про конфлікти інтересів під час розгляду проектів рішень, які стосувалися безпосередньо комунальних підприємств, де депутати працюють, а саме КП ЖТТУ, КП 0628, КП «Інспекція з благоустрою».



У 2019 році про конфлікт інтересів депутати повідомили 26 разів.
Зокрема, під час розгляду проектів рішень, які стосувалися земельних питань заявляли депутати Михайло Боровський, Олександр Ракович, Валерій Шевчук, Костянтин Єремейчук, Василь Кучик, Любов Цимбалюк, Людмила Кропивницька, Тетяна Онопрієнко, Анатолій Сахневич, Сергій Пидюра.




Зважаючи на значну кількість депутатів, виникає питання: а чи може діюча каденція голосувати в інтересах громадян? Чи, можливо, вони віддають свої голоси так, як потрібно міському голові?

Нагадаємо, у січні ми публікували аналіз звітів депутатів Житомирської міської ради, а також розповідали хто прогулює пленарні засідання.