| ЖЖ » Новини » Люди і Суспільство » 2024 Июль 1 » 12:34:57 |
Чому насправді акули нападають на людей і як уникнути нападу
Акули рідко нападають на людей, хоча у порівнянні зі швидкою рибою чи навіть тюленями, людина – легка здобич для морського хижака. То чому ж акули так рідко нападають на людину?
Кришталево чиста, прозора вода під 13-річною Ханною Мігхолл на мить потемніла.
Дівчина сиділа на дошці для серфінгу, насолоджуючись теплом сонця і чекаючи на нову хвилю. Разом з двоюрідним братом Ханна приїхала на острів Тасманія, щоб позайматись серфінгом, і поки що все йшло чудово.
Несподівана тінь знизу змусила Мігхол інстинктивно прибрати ноги - від сусідніх скель часто відривалися водорості й плавали у хвилях прибою. "Вони такі слизькі й неприємні на дотик", - розповідає дівчина.
А потім щось схопило її за ногу.
"Спочатку було не боляче - наче щось ніжно прикусило мене, і ось я вже у воді", - каже Мігхол.
Ті, однак, що стали свідками події, нічого ніжного в ній не побачили.
Вода навколо Мігхол наче вибухнула: велика біла п'ятиметрова акула вчепилася в праву ногу дівчини, зірвала Ханну з дошки, підняла в повітря і зникла разом з нею під водою.
АВТОР ФОТО,MALCOLM MIGHALL
Двоюрідний брат Мігхол, 33-річний Сіб Манді, який був лише за кілька метрів від неї і сидів на своїй дошці, швидко підгріб і почав бити акулу кулаком по голові.
Хижаку це не сподобалося, і, перш ніж піти під воду, акула відпустила Мігхол і вчепилася в її дошку, що була прикріплена до ноги дівчини.
З дошкою в роті акула затягнула Мігхол під воду вдруге. За кілька хвилин вона знову з'явилась на поверхні з пошкодженою дошкою. Акулячі зуби легко пройшли крізь скловолокно і відкусили величезний шмат.
Манді схопив двоюрідну сестру, втягнув її собі на спину і відчайдушно погріб до берега.
"Акула робила кола під нами, - каже Мігхол. - А потім прийшла велика хвиля, і Сіб сказав: нам треба зловити цю хвилю, це врятує нам життя. Мені було страшно, але він мені допомагав, і хвиля винесла нас на берег. Акула пливла за нами до самого пляжу".
На щастя для Мігхол, серед тих небагатьох, хто був на пляжі, знайшлися лікар і медсестра. Вони надали їй першу допомогу, доки не приїхала швидка.
Відтоді минуло понад 10 років. На нозі у Мігхолл збереглися глибокі шрами – сліди акулячих зубів. Її права нога помітно слабша, ніж ліва – настільки, що їй доводиться підіймати її руками, щоб сісти на мотоцикл, на якому вона іноді їздить.
АВТОР ФОТО,GETTY IMAGES
Мігхол – одна з 83 людей, на яких без видимої причини напали акули у 2009 році. Ця цифра залишається більш менш стабільною протягом багатьох років. Наприклад, середній річний показник неспровокованих акулячих нападів у 2013-2017 роках – 84.
У 2023 році, за даними Музею природничої історії Флориди, зареєстровано 91 напад акул на людину, з яких 69 були неспровоковані. Загалом від укусів акул минулого року загинули 14 людей.
Втім нещодавні дослідження свідчать, що в деяких регіонах напади акул почастішали. На східному узбережжі США та у південній Австралії за останні 20 років кількість випадків майже подвоїлася. На Гаваях – теж різке зростання. Чому?
"Напади акул пов'язані з кількістю людей і акул, що перебувають у воді одночасно, - пояснює Гевін Нейлор, директор Флоридської програми вивчення акул. - Чим більше акул і людей в одному місці, тим більше шансів, що вони зіткнуться один з одним".
Здавалося б, надто очевидно? Але приклади це підтверджують. Густонаселені східне узбережжя США та південне узбережжя Австралії – причина того, що охочих поплавати там безліч.
Крім того, у прибережних водах півдня Австралії збільшилося поголів'я морських котиків – улюбленої здобичі білих акул у цьому регіоні.
АВТОР ФОТО,GETTY IMAGES
Збільшення популяції тюленів біля півострова Кейп-Код (найсхідніша точка штату Массачусетс) призвело до того, що в теплі літні місяці тут зросла і кількість білих акул, які припливають поласувати тюленями, що гріються на сонечку біля води.
Восени 2019 року в Массачусетсі вперше за останні 82 роки напад акули спричинив смерть людини. Активна поява біля берега хижаків призвела до закриття пляжів.
У 2022 році в Нью-Йорку кількість укусів акул досягла максимуму за 10 років.
Гевін Нейлор з Музею природничої історії Флориди вважає, що акул біля берегів США стає більше, оскільки в морі з'являється більше риби, якою вони можуть харчуватися, а вода стає чистішою.
"Це призводить до появи тварин, яких тут давно не було, але разом з цим повертаються і ті тварини, які на них полюють", - пояснює Нейлор.
Втім, за словами вчених, що вивчають цих морських хижаків, немає доказів того, що акули активно полюють на людей.
Великі білі акули Північної Атлантики, наприклад, залежно від сезону, мігрують. Взимку вони долають тисячі миль у південному напрямку до тепліших вод.
Деякі дорослі особини місяцями мігрують у відкритому океані, долаючи десятки тисяч миль і поринаючи на глибину до кілометра у пошуках їжі.
"Ми - як безпорадні маленькі сосиски, що плавають у воді, - каже Нейлор. - Але попри те, що ми такі беззахисні, акули насправді не мають інтересу до полювання на людей".
"Зазвичай вони просто не звертають на нас уваги. Гадаю, якби люди знали, наскільки часто вони опиняються у воді разом з акулами, вони б, мабуть, здивувалися".
З усім тим, Нейлор вважає, що офіційна статистика нападів акул, найімовірніше, занижена.
Більшість повідомлень про такі випадки надходять з розвинених країн. Про напади ж на віддалених островах чи в менш розвинених районах світу просто ніхто не дізнається.
Якщо поглянути на статистику нападів акул, то можна помітити вкрай цікаві тенденції. 2022-го було лише 57 підтверджених випадків неспровокованих атак - приблизно на 20% менше, ніж у минулі роки.
Тільки п'ять з них були зі смертельними наслідками. У 2019 році було чотири фатальні результати.
У 2023 році внаслідок неспровокованих нападів акул загинули 13 людей. За перші три місяці 2024 року зафіксовано вісім неспровокованих нападів, у тому числі два на Гаваях.
24 червня 2024 року голлівудський актор Тамайо Перрі, відомий за фільмом "Пірати Карибського моря", загинув після нападу акули під час серфінгу на Гаваях.
АВТОР ФОТО,GETTY IMAGES
Популярні види акул
Вчені виділяють одну з головних причин, чому акули нападають на людей. Їх, акул, дуже багато, десятки видів, і вони дуже різні, кожен вид - з унікальною поведінкою, зі своєю стратегією полювання, улюбленою здобиччю та місцями проживання.
В окремих випадках один вид акул легко сплутати з іншим або взагалі не зрозуміти, що то була за акула.
Більшість неспровокованих нападів на людей, у яких вид акули вдалося визначити, вчинили три головні винуватці - біла акула, тигрова акула і тупорила акула (акула-бик).
Білі акули, що стали популярні завдяки фільму "Щелепи" і демонізовані Голлівудом, - не просто окремий вигляд, а й абсолютно інший таксономічний ряд.
АВТОР ФОТО,GETTY IMAGES
"Існує 530 різних видів акул, і всередині кожного виду дуже велика різноманітність. Вам не вдасться об'єднати їх у групи", - каже Блейк Чапмен, морський біолог, який досліджує органи чуття акул і написав книгу про напади на людей.
"У різних видів - різна біологія органів чуття, різна поведінка, різні мотиви і різний ареал".
Тупорилі акули, наприклад, люблять полювати в мілких каламутних водах і більше покладаються при цьому не на зір, а на нюх і здатність сприймати електричні сигнали довкілля (електрорецепцію).
"Білі акули, які часто полюють у прозорій воді, більше користуються зором, і він у них значно кращий", - каже Чапмен.
Є також свідчення, що зуби акули можуть функціонувати як механосенсорні структури (як пальці під час дотику), що допомагає тварині зрозуміти, що (або кого) вона кусає.
Чапмен вважає, що зростання непровокованих нападів на людину може мати комплекс причин.
Збільшення населення на узбережжі океанів, руйнування довкілля, погіршення якості морської води, зміни клімату та міграція здобичі в інші райони - все це змушує акул збиратися навколо кількох улюблених точок по всьому світу.
У 1992 році, наприклад, був раптовий сплеск акулячих нападів на людину біля берегів Ресіфі в Бразилії, регіоні, де за все попереднє десятиліття не було зафіксовано жодної неспровокованої атаки.
Чапмен вважає, що будівництво великого торговельного порту призвело до руйнування місцевої екосистеми, що могло змусити тупорилих акул шукати здобич в інших місцях - наприклад, біля берегів Ресіфі.
АВТОР ФОТО,GETTY IMAGES
Реюньйон, острів в Індійському океані, останніми роками переживає туристичний бум і водночас - зростання кількості нападів акул (тигрові акули та акули-бики завжди жили у цих водах).
Починаючи з 2011 року, біля берегів Реюньона сталося 11 нападів зі смертельними наслідками – переважно на серфінгістів. Ті, хто вижив, часто залишалися без руки чи ноги.
Дослідники з'ясували, що приблизно дві третини цих випадків відбулися саме в тих умовах, в яких полюють тупорилі акули.
Нейлор вважає, що в більшості випадків напади акул відбувалися через помилку.
"Коли ці тварини переслідують рибу, рухи серфінгіста можуть привернути їхню увагу та змусити зреагувати відповідно", - каже він.
"А коли тварина таких гігантських розмірів, як тигрова або біла акула, та ще й стрімко пересувається, укус її швидше за все буде смертельним".
Великі білі акули зазвичай атакують знизу, завдаючи при цьому один-єдиний, але нищівний укус.
Після цього вони зазвичай відпливають і чекають, доки жертва не спливе кров'ю. А потім повертаються перекусити.
"Велика біла акула, коли вона полює, - це щось!" - розповідає морський біолог Грег Скомал, який з 2009 року займається відстеженням та маркуванням акул.
Якось, коли він нахилився за борт дослідницького судна, намагаючись встановити на акулу датчик, вона вискочила з води прямо на нього з широко відкритою пащею.
АВТОР ФОТО,GETTY IMAGES
"Після цього я почав розуміти, що відчуває тюлень чи морський котик, - каже він. - Я був свідком такої поведінки акул кілька разів за ці роки".
"У більшості випадків, коли ми занурювали у воду камеру на жердині, акули були абсолютно байдужі. Ми робили це тисячі разів. Але в деяких випадках вони нападали практично відразу, ламали жердину і камеру. Таке враження, що вони тоді перебували у стані підвищеної готовності до полювання та реагували на будь-який подразник".
"Можливо, у тих випадках, коли вона нападає на людину, вона просто опиняється у неправильний час у неправильному місці - коли акула перебуває саме в такому мисливському, збудженому стані".
Але на кожен випадок нападу на людину припадає щонайменше стільки ж розповідей про те, як люди примудрялися плавати поблизу цих гігантських хижаків без жодної шкоди для себе.
Грег Скомал та його колеги тепер використовують датчики високої роздільної здатності, які дозволяють відстежити поведінку акул хвилина за хвилиною.
Він сподівається, що це допоможе відповісти на запитання про поведінку цих тварин, про те, як вони розмножуються. І, можливо, зрозуміти причини нападів на людину.
АВТОР ФОТО,GETTY IMAGES
Деякі вчені вважають, що молоді акули можуть нападати на людей, відпрацьовуючи навички полювання, - так само, як молоді леви експериментують з будь-якою здобиччю, яка їм підвертається.
І все-таки, якими б не були причини, ризик такої атаки - малий.
В Австралії в середньому це – 0,5 нападу на мільйон людей. У США – менше ніж 0,2 на мільйон. Причому 2018 року в США ця цифра впала до 0,08, тоді як в Австралії зросла до 0,8.
Звісно, це лише сухі цифри. Вони не враховують те, що там, де з'являються акули і люди про це попереджені, багато хто просто припиняє плавати в океані, побоюючись стати жертвою хижака.
Цікаво й те, що як би заспокійливо не виглядали ці цифри, вони майже не позбавляють нас страху перед акулами.
"Страх відіграє важливу роль у нашій еволюції, - додає Чапмен. - Людям не обов'язково бути з'їденими шаблезубим тигром, щоб знати, що він небезпечний, і навчитися його боятися. Люди, які в житті не бачили жодної акули, бояться її, бо чули, читали чи дивилися страшні історії про цих хижаків”.
Постійне обговорення того, який ризик акули становлять для людини, заважає нам побачити, що людина становить значно більшу небезпеку для акул, для їх виживання - безвідповідальним рибальством та антропогенними змінами клімату.
За різними оцінками, кількість акул у водах Австралії, наприклад, за минулі 55 років впала на 75-92%. (Акул водночас можна назвати санітарами океану, які відповідають за його екологічне здоров'я, і їх знищення призведе до різних неприємних наслідків - наприклад, нашестя медуз. - Ред.)
Тим же, хто продовжує боятися акул, дають різні поради - наприклад, бити акулу, що напала, по зябрах або по очах.
Відомо, що купання у групах та перебування близько до берега знижують ризик нападу. Носіння темного одягу та відмова від прикрас також можуть допомогти знизити ймовірність привернення уваги акули.
Як уникнути нападу акули
Гевін Нейлор та його колеги з Флоридської програми вивчення акул розробили низку рекомендацій тим, хто любить поплескатися у водах, населених акулами.
- Плавайте у групах
- Не купайтеся на світанку або в сутінках
- Уникайте риб'ячих зграй, особливо якщо риби вискакують з води
- Не надягайте прикраси, оскільки сонце відбивається від металу або годинника, акула може прийняти це за рух риби
- Не надто хлюпайтесь у воді - акул приваблює шум, який видає поранена тварина
- Ви привертатимете до себе менше уваги акул, якщо будете в темному - наприклад, у чорному гідрокостюмі
АВТОР ФОТО,GETTY IMAGES
У продажу є пристрої, що відлякують акул електричними або електромагнітними імпульсами, але, як показують дослідження, ефективність їх викликає великі сумніви.
У низці регіонів місцева влада бере ініціативу до своїх рук. Десь встановлюють захисні сітки або грати, захищаючи місця, де плавають люди. Але такі заходи завдають шкоди всій природі, а не лише акулам.
У деяких районах західної Австралії тестують систему оповіщення, що спрацьовує, коли акула клює на приманку, після чого її намагаються зловити, поставити електронний датчик і випустити у безпечнішому місці.
У Кейптауні (Південна Африка) застосовують спеціальний кабель, що генерує електромагнітне поле та відлякує хижаків.
На такі кроки доводиться йти, оскільки від нападів акул страждають не лише їхні безпосередні жертви. За словами Дейва Пірсона, одного з засновників Клубу укушених, що допомагає жертвам акулячих нападів, вплив, який такі випадки мають на суспільство, часто недооцінюють.
Вісім років тому на Дейва, коли він займався серфінгом, напала тупорила акула, і він мало не втратив руку.
"Після цього багато моїх друзів довгий час не могли змусити себе знову увійти у воду, - розповідає він. - Страх поширюється дуже швидко".
АВТОР ФОТО,GETTY IMAGES
Під час недавньої поїздки в Балліну, популярне у серфінгістів містечко в австралійському Новому Південному Уельсі, Дейв побачив на власні очі, яку шкоду місту може завдати напад акули.
У Балліні 2015 року сталося кілька акулячих атак, зокрема два випадки, у яких серфінгісти загинули.
"Я стояв на березі, дивився на чудові хвилі, але жоден серфінгіст не наважувався увійти в океан, - розповідає він. - В одному з прибережних кафе мені сказали, що кількість відвідувачів впала на 85%. Магазинчик, що торгує дошками для серфінгу, більше нічого не може продати. І ті й інші думають про закриття".
Така ж ситуація склалася на острові Реюньйон, де місцева влада через страх перед акулами заборонила в деякі періоди року серфінг і плавання в океані. Кількість випадків нападів знизилася, але й туристичний бізнес постраждав.
Попри всі ці обставини, Ханна Мігхолл, як і інші жертви акулячих зубів, зовсім не хоче, щоб цих хижаків винищили.
АВТОР ФОТО,ALAMY
Особисто Ханна досі відчуває наслідки нападу акули.
Вона спробувала повернутися до серфінгу через пів року після того випадку і подолати страх, обклеївши стіни своєї кімнати фотографіями морських хижаків, але зрозуміла: її любов до серфінгу зникла.
"Зі мною такого ніколи не було, - пояснює дівчина. - Я завжди любила воду. А тепер я її боюся. Раніше мені здавалося, що акули - це круто, а тепер я боюся їх. Але, як і раніше, я їх поважаю".
Вона давно зняла зі стін плакати з акулами, минуло її захоплення океаном. Тепер вона віддає перевагу плаванню на байдарках по річках. Але їй досі іноді сняться кошмари про акул.
Як каже Пірсон, це найпоширеніша проблема для тих, хто пережив напад морського хижака.
"Багато з них так і не справилися з цим, а психологічні шрами бувають значно серйозніші, ніж фізичні, - пояснює він. - Я, наприклад, часто прокидався серед ночі з криком. Зрештою я звернувся до психіатра, і він мені допоміг".
Мігхол досі зберігає вдома ту дошку для серфінгу з відкушеним акулою величезним шматком. Як і шрами на нозі, це слугує нагадуванням про те, що буває в тих поодиноких випадках, коли акули вирішують напасти на людину, що вторглася в їхні володіння.
Страх Мігхол перед акулами – виправданий. Для тих, хто не пережив подібне, але все одно боїться, вона має пораду.
"Якщо боїтесь, у вас завжди є вихід: просто не заходьте у воду".
Автор: Річард Грей, ВВС Future
Тэги: