Помаранчеві банкрути

Багато тем на форумі стосуються одного й того ж - як перетворити наше місто в комфортне для проживання. Пропоную спілкування в гілці побудувати таким чином:

Krukivskyy Date: Вторник, 11/03/2008, 20:40:38 | Message # 1 http://zhzh.info/forum/4-1136-1

• проблема,
• варіанти вирішення,
• обрання найреальнішої (на нашу думку),
• надсилання в відповідні установи (в електронному вигляді).

Спробуємо втілити в життя елементарний принцип ЕЛЕКТРОННОГО УРЯДУВАННЯ.

Спілкуючись щоденно з великою кількістю людей, приходжу до одного висновку - пасивність Житомирської громади, причина того стану, в якому ми знаходимось.

З такими словами помаранчеві звертаються до Житомирської громади та намагаються нас ошукати. Чому ошукати ? Можливо, на перший погляд це не помітно, але придивившись, ми можемо бачити сутність самого ошуку та брак ідей з боку помаранчевих.

Кожна політична партія, яка іде на вибори має виборчу програму, яку хоче втілити в життя протягом 5 років. Останні вибори до Житомирської міської ради відбулись в березні 2006 року. За результатами яких була сформована більшість з “Нашої України” та БЮТу, з відповідною програмою дій на наступних 5 років. А також, негласно до цієї більшості можна додати представників блоку «Народна опозиція Наталії Вітренко» та блоку“Житомиряни”.

Така суміш в народі називається “гримуча гадюка” через те, що ця більшість час від часу підіймає тарифи на житлово-комунальні послуги ( житловий сектор очолює С. Півоварова з блоку «Народної опозиції Наталії Вітренко» ) та проїзд в соціальному громадському транспорті ( начальник ТТУ А. Амелін - блок “Житомиряни”) або “Коктейль Молотова” - за поєднання політично неможливої суміші з демократів, лібералів та лівих партій - УСДП та ПСПУ.

Помаранчеві навіть створили відповідну структуру та назвали її Управлінням муніципального розвитку. Там люди мають пропагувати ідеї, які, начебто, більшість в міський раді має втілювати в життя, за що працівники даного управління отримають відповідну заробітну плату. А насправді, ти, Житомирська громадо, думай та присилай нам ідеї, а ми мовляв, втілимо в життя елементарний “принцип ЕЛЕКТРОННОГО УРЯДУВАННЯ”. Е ні, товариство! Це нас з Вами ошукують серед білого дня. Перш за все принцип “ЕЛЕКТРОННОГО УРЯДУВАННЯ “, це означає підзвітність та підкотрольність Житомирській міський громаді через електроні засоби інформації. Що б ми з Вами могли бачити, що і коли планує втілити в життя влада. Скільки та куди витрачає наших з Вами коштів. А не збором ідей. Ідеї коштують в сучасному світі грошей. Наприклад, Ви створили нову форму пляшки для мінеральної води. Пішли та запатентували в відповідне бюро. І не дай боже комусь без вашого дозволу та не сплативши відповідні відсотки з заробленого прибутку, використовувати саме цю форму пляшки для мінеральної води. Так діє весь світ, а у нас в Житомирі …

А можливо час настав міняти менеджерів та мененджмент як такий, що вже збанкрутував ?  Чи Ви думаєте, що Старинець (http://zhzh.info/publ/15-1-0-432 ) проведе інновацію, навіть в тій самій гуманітарній сфері, за яку він відповідає перед Житомирською міською громадою? Черговий раз, я кажу – ні .

Що кажете бракує ідей ?  То будь ласка - ось Вам, тримайте, так би мовити дружня порада - в час пік, близько 8 ранку скористайтесь громадським транспортом, а саме тролейбусом або трамваєм. Відчуєте всі радощі життя громади. Кілька в банці та ще й в томатному соусі на два щаблі стоїть нижче, ніж та гострота відчуття громадського транспорту, дехто вважає це екстремальним видом спорту.

Ще хочете? Будь ласка, - раджу близько 22:00 вийти на подвір’я, де не працюють ліхтарі, відсутні каналізаційні люки, до перехожих чіпляється п’яна шпана. Ось Вам і ідеї.

Це Ви ще нам закидуете ( пасивність Житомирської громади, причина того стану в якому ми знаходимось ) ?

P.S. Ми Вам вже від імені Житомирської обласної організації Всеукраїнського Об’єднання “Свобода” давали ідею. Про залучення досвіду з міст Бердичева та Львова. Так там студентство денної форми навчання декілька років тому почали перевозити в громадському транспорті за половину ціни від вартості при пред’явленні студентського квитка. Позицію нашої організації я представив на громадських слуханнях 2006 року, які традиційно відбуваються в міському будинку культури, в вересні місяці.

За тиждень прочитав в міських газетах, що міськвиконком мовляв розглянув дане питання. Ні слова там не було про те, що це запропонувала саме наша організація. Я не на йоту не був здивований тим, що відбулося далі. Помаранчеві як завжди публічно оголосили про реформу, але хронічна нездатність доводити справу до кінця і цього разу спрацювала. Це можна вважати їхнім принципом роботи.