За Ольжичем полювали німці та комуністи

Сімдесят років тому він загинув у німецькому Заксенгавзені – поет, вчений, державник, націоналіст. Загинув, але не зрадив присяги, яку складав перед лицем своїх товаришів: «віддавати всі свої сили і знання спільній справі розбудови Української Держави». Доля наділила Олега Кандибу коротким життям – всього 37 років. В ніч на 10 червня 1944 року під час катувань Олег загинув.

А народився син поета Олександра Олеся Олег Кандиба в Житомирі 21 липня 1907 року, на вулиці, що нині носить його ім’я. Той будинок не зберігся – зруйнований був вже за існування незалежної України. Тут він виховувався до двохрічного віку в дідуся та бабусі – мати, Віра Свадковська, була студенткою курсів в Санкт-Петербурзі. 1909 року сім’я переїхала до Києва, згодом – до Пущі-Водиці.

Батько Олега, Олександр Олесь, що був активним діячем відродження Української Держави, отримав посаду культурного аташе УНР в Будапешті. Це негативно відбилось на Олегові та його матері, адже, окупації Української Народньої Республіки большевиками, вони виявились «ворогами народу». В 1923 році Віра з сином з великими труднощами змогли виїхати з СССР. Родина Кандиб оселилась в Чехословаччині, що на той час була основним закордонним центром боротьби за Україну.

В двадцядворічному віці Ольжич пристає до щойно утвореної Організації Українських Націоналістів, отримує завдання Голови Проводу Є.Коновальця створити та очолити культурно-освітню референтуру ОУН, з чим успішно справляється.

В 23 роки, 1931-го, Олег очолює археологічний відділ Чеського національного музею. Високоосвічений інтелектуал, доктор історії, в 31 рік він вже читав лекції в Гарвардському університеті. Дбаючи про національне виховання української молоді, засновує з однодумцями Український науковий інститут Америки. В тридцяті роки виходять і поетичні збірки Олега.

В березні 1939-го року Ольжич вирушає до Закарпаття, де стає на оборону Карпатської України, яка утворилась після розколу Чехословаччини. Був заарештований солдатами угорської армії, провів декілька днів у в’язниці.

1941-го року повертається до рідного Житомира, де налагоджує випуск газети «Українське слово», яка на той час була основним рупором українського життя. Головним редактором газети став Іван Рогач, соратник Президента Карпатської України А.Волошина. Видавалась газета в будинку з сучасною адресою: число 13, вулиця Лєрмонтовська. Там же, ймовірно, і мешкав Ольжич. Державний архів Житомирської області має найбільшу кількість примірників «Українського слова». Після переїзду видання до Києва німці заборонили його, редактора І.Рогача та Олену Телігу, яка співпрацювала з газетою, розстріляли.

В середині вересня 1941 року Олег Кандиба повертається до Києва і більше ніколи не побачить рідного Житомира.

В листопаді 1941 року Ольжич організовує перше вшанування загиблих вояків Волинської групи Другого Зимового походу Армії УНР – до Базару прибули близько 40 тисяч патріотів зі всієї України. Масове відзначення пам’яті героїв Базару налякало окупаційну владу. Виявлену згуртованість народу, високу громадянську та національну свідомість німці небезпідставно витлумачили як політичну демонстрацію. Покаранням стали масові арешти близько 700 осіб активних учасників з наступними стратами. В Житомирі, на Мальованці, було розстріляно 120 людей, серед них 24 члени ОУН.

На початку жовтня 1941-го стає одним з ініціяторів створення Української Національної Ради (УНРади), яку очолив житомирець Микола Величківський, викладач сільгоспінституту.

Після  посилення гітлерівських репресій Ольжич перебирається на Львівщину. На Почаївській конференції ОУН обирається заступником Голови ПУН та головою Проводу ОУН на українських землях. Після арешту Андрія Мельника, з січня 1944-го, перебирає посаду Голови Проводу ОУН.

Ольжич був одружений з Катериною Білецькою – шлюб видався недовгим, менше року. Вже після смерти Ольжича народився син Олег. За незалежности України він декілька разів навідувався до Житомира для відвідин батьківських місць.

«Державу не твориться в будучині, Державу будується нині.» Таку настанову залишив нащадкам поет, вчений, націоналіст Олег Кандиба-Ольжич.