Єгор Лєтов

®Єгор Лєтов
© переклад з російської Вакуленко-К. Володимира

Бери Шинель
Хто тут найкрутіший анархіст?
Хто тут хитродупий шпійон?
Хто тут найлютіший суддя?
Хто тут найудатніший Господь?

Неба тінь та будівель ятки
Тебе бензин та мене дірки
Поки не пізно – із глузду йди на фіг!
Поки не пізно – з пацюччя просто в янголи!

На малюнку – ситий моримух,
Поїзд крикнув – тіпнувся дух.
Тільки хвіртка, як завжди, – навстіж
Лиш на початку болітиме трохи.

Неба тінь та будівель ятки
Тебе магазин та мене дірки
Поки не пізно – із глузду йди на фіг!
Поки не пізно – з пацюччя просто в янголи!

Бери шинель –пішли домів!
Бери шинель – та додому гайда!

Неба тінь та будівель ятки
Тебе магазин та мене дірки
Поки не пізно – із глузду йди на хуй!
Поки не пізно – з пацюччя просто в янголи!

Жерсть. Like a Rolling Stones.

А ми у повній дупі

Прозірчасті мешканці чужої нори
Химороді правила будь-якої гри
Далекий вітер підземних зграй
Напевно, оце все Lucy in the sky

М’якоть туга, пухнаста доба
Шурхіт скляний і усьому труба
Така кривувата, така ж як хрін
Як змучений брязкіт розбитих вітрин.
Добротна травка, уламки слів

Політ з найвищих поверхів
Під растафарі себе вбивай
Є інше місце – терновий рай
Заший кишені, забий вікно

Ногою босою чавуч лайно
Зростись вціліло, лягти пластом
І вже назовні повзти глистом.

    Бо ми у повній дупі
    А ми у повній дупі
    Всі ми у повній дупі
    Ми у повній дупі

ПРО ДУРНИКА

Дурник собі йде пралісом
І шукає скрізь тупіших ніж сам

Іде смерть по вулиці, несе млинці – сутулиться
Кому дістається –тому і збувається
Візьме за плече, цілунком обпече
Копійки розсиплюся із-за пазухи в пил.

Зубасті коліщата закружляли в байді
У промоклій голові під бронебійним дощем.
Закипіла ртуть, замахнувся кулак –
Але коли у груди ніж, то на останнє око гріш

Моя мертва матуся вчора підійшла
Насварила кулаком, називала дураком
Світанковий комар опустився в мій жар
І зі скроні захлипнувся у моїй крови

А сьогодні повітряних кульок купив
Над дивакуватою землею полечу
Пір’я проковтну, в землю як в труну
А на всі питання відказати : «ЗАВЖДИ ЖИВИЙ!»

Світило сонечко і в ночі, і в день
Не буває атеїстів в окопах під вогнем
Добіжить сліпий, нікчема переможе
Таке от вам не снилось.

АРМАГЕДДОН-ПОПС

А злісна собачка
Здохла собі з Богом,
Безумовно будучи
Тринадцятим апостолом.
А народ розходився
Докірливо цокаючи
Справа – наліво
Зліва – навпаки
І ніхто не жахався
До трепету, до присмерку
Тілько злісна собачка
І дірява кватирка
Чорно-біла листівка
І фінальна трикрапка.

Монетка спинилась на третій стороні

Армагеддон-попс!

А життя властителі
Переконані жителі
Помагали ночами
Красти сон одне в одного
Про квітки бутафорні
І проколені м’ячики
Новорічні вітання
Та про инші самотності

Монетка спинилась на третій стороні

Армагеддон-попс!

    *+*+*+*

Небо кольору м’яса
Коли ти нахитнувся
На мертвій миші.

    *+*+*+*

Сонячний зайчик стелю пробив.
Закотився камінчик за гору.
Кісточка пряна свіжого горя
Вірно й злосливо канула
В бурштинову Лету поважного довголіття і
Сонячний зайчик стелю пробив.
Почерк скінчився. Спинились дощі.
Стихло безслів’я.
Домашнє настало.

*+*+*+*

Взяли та зсипались, гори, пустелі, ліси, острови, континенти
У сірникову коробку
Вилили ріки, озера, моря, океани
В чашу Петрі
Втягнули, всмоктали вітри, урагани
В балон, що від автосіфона
А потім гурбою усілися біля вікна
І довго вдивлялись
Як час утікає, щезає по першому снігу
Біжить нашвидку та вгрузає все глибше, лютуючи,
В безмежних просторах своєї магічної тілогрійки,
Що щедро погризена шалими іскрами
Зірками обпалими
Сонячними зайчиками
І вогнями святого Ельма.