Вибачте, не вбили.

Схоже, що невдовзі вже лиш від одного слова «міліція» люди будуть щільніше зачиняти оселі та гасити світло. Свавілля правоохоронців вийшло за межі допустимого і «вибачте» навіть з вуст найвищої посадової особи МВС звучить як знущання. Вибачте, що тільки покалічили? Вибачте, що не вбили?

У кого шукати захисту пересічному українцю?

25 лютого, вдосвіта, малолітні діти знаного в області фермера із села Скраглівка , що в Бердичівському районі, прокинулись від гуркоту в усі вікна та двері. Господар через вікно побачив виламані ворота та вівчарку, яка не подавала ознак життя, з десяток підозрілих чоловіків у цивільному і почав телефонувати до райвідділу, просив міліцію втрутитись, розібратись з тим, що відбувається на його приватній садибі. 

Особливого бажання черговий по відділу не виявляв, але оперативно-слідчу групу все ж таки вислав. Після короткого спілкування між міліціонерами та невідомими, опергрупа поїхала геть, нічого не пояснивши господарю, не зафіксувавши події, що відбувалися, без будь-яких пояснень. До 10-ї ранку на дворі садиби фермера розгулювали молодики, в’їзджали автомобілі, приходив сільський голова, знову приїхала оперативно-слідча група вже в бронежилетах та з автоматами.

Під прикриттям цих, належним чином екіпірованих службовців, слідчий податкової міліції показав постанову суду на обшук. Обшук розпочався з вилучення зброї, на яку у фермера є офіційний дозвіл, супроводжувався демонстрацією пістолета малолітній дитині, приниженням молодої дружини, вільним пересуванням міліціянтів по садибі без понятих, нахабним вилученням мобільного телефону, аби унеможливити спілкування з адвокатом.

Не хочу вдаватись до опису інших «законних» дій правоохоронців таких, як надиктовування понятим показів, відмову господарю у наданні правової допомоги, копії судового рішення, затримання його з застосуванням наручників та інше. Не хочу описувати, бо знаю з власного досвіду, як в міліції виконують завдання. Закон до їхніх дій ніякого відношення не має. Впевнена, що зішлються на те, що погрожував зброєю, чинив перешкоди працівникам міліції і т. д. і т. п. Приблизно такими ж методами наші правоохоронці сприяли рейдерам у захваті облради - виламані дверей, вилучені печатки та ін.

Виявляється, що, проводячи обшук, слідчий шукав Державні акти на землю! Земелька. Свята земелька не дає покою, манить, затягує, гнобить. Фермер вважає, що всі ці події крутяться навколо 50 га землі, які знаходяться у постійному користуванні фермерського господарства. Неодноразово в приватних бесідах із фермером представники як податкової міліції, так і можновладці Бердичівської РДА пропонували йому добровільно віддати землю «кому потрібно». Подейкують і про особливу роль обласного КРУ у знищені і так ледь жевріючих сільгосппідприємств.

Зрозуміло, що все, що відбувалося в Скраглівці проходило «в межах оперативного відпрацювання порушеної кримінальної справи» і «факти, вказані в публікації не підтвердяться», але чи будуть малі діти фермера, що на свої очі бачили цей погром, поважати Закон і правоохоронців? Сумніваюсь.

Кримська автономія далеко від Житомирщини, але те, що відбулося в помешкані сімї Хаїрових, впевнена, не залишило байдужим нікого, хто дивився телевізійні новини наступного дня. Закривавлена стеля та фіранки на вікнах, культя від руки господаря, розпач в очах дорослого сина, що, здається так і не повірив в те, що пережив і зосереджений, хоч і крізь сльози, голос господині: «Я не должна плакать. Не должна. Я должна бороться.»

Наступного дня в програмі «Свобода» на ICTV дивилась і слухала міністра. Юрій Віталійович всім своїм виглядом демонстрував силу: стиснуті губи, пронизливі очі, беззаперечні доводи: лякали і будемо лякати - чи навчаннями чи спецопераціями, чи гранами чи масками, чи киями, чи пістолетами. Значення не має. Ми – єдині, хто збереже державу. І у відставку не піду, бо без мене все загине, - впевнений в собі міністр. А за погром – вибачте. Професійна помилка. Тоді подумалось: оце то дожились. «Моя милиция меня бережет». А хто збереже нас від міліції? 

Невже після всієї «масової боротьби» за свободу і демократію, лягаючи спати, і винний, і безвинний буде зачинятися від сили, якою наділена влада. Невже знову з острахом буде дивитися у вікна, чи не приїхав «чорний воронок»?
А рік 37-й молоде покоління вже й не пам’ятає.