Рада приватних інтересів

Територіальні громади Житомирщини залишилися без прав на майно спільної власності. В 2006 році їх позбавили конституційних прав контролювати владу.

Що далі?

27 березня цього року відбулася чергова сесія Житомирської обласної ради. Вона не викликала уваги засобів інформації, її матеріали не набули широкого обговорення, все пройшло тихо. Депутати мирно і майже одноголосно голосували, дружно підтримуючи домовленості двох-трьох місцевих «авторитетів від політики». Можна було б стверджувати про довгождану стабільність в роботі обласного представницького органу, про справді патріотичні почуття наших обранців, їхні чисті та праведні помисли, якби не одне але… На її розгляд, а скоріше затвердження (в цій раді не розглядають, а просто голосують) був внесений чималий перелік об’єктів, які є спільною власністю територіальних громад області. Правильніше було б сказати були, оскільки після цієї сесії в будь-який день можуть стати власністю окремих осіб.

Партійним депутатам, що представляють бізнес-інтереси БЮТу, «Нашої України» та соціалістів байдуже до інтересів громад. Від цих громад,- вважають ненародні обранці, - окрім питань, прохань та проблем в кишеню нічого покласти. А якщо натиснеш правильно кнопку, підтримуючи своїх «вожаків» разок-другий, дивись і перепаде дещо.

Кажуть, що останнім часом бютівці не дуже сподіваються на голоси нашоукраїнців. Останні вже давно перевіреними і апробованими методами усунули від головування у фракції депутата Фещенка, який наполегливо відстоює позиції президентської НСНУ. До влади напівправдою- напівбрехнею привели одного з відомих своїм «прозорим» бізнесом в «Житомирінвесті» депутата Дмитрука, що вже встиг вскочити на платформу Жебрівського і продовжує лобіювати в раді інтереси Павла Івановича та його «лютого друга» Буряченка. Підприємства, які підуть з молотка, або просто перейдуть у приватні руки давно вже хвилюють цього пана. Під його «дудку» голосують депутати бюджетної комісії, мабуть «не дорого», представляючи там інтереси територіальних громад.

Не дивлячись на намагання губернатора заспокоїти та звести до кучі нашоукраїнські фракційні голоси, БЮТівці вирішили не ризикувати і звернулися з пропозицією до новоявлених партнерів по коаліції. Враховуючи те, що населення точно знає, для чого Україні потрібен Литвин, бютівці запропонували нашим обласним народникам посаду заступника голови ради. Ввести нову (третю) - стрьомно. Існує постанова Кабміну, якою в умовах кризи заборонено введення нових посад. Але можливо, бо порушити закон для наших сердешних депутатів – все одно що комусь з горба збігти - не вперше. Але, видно досвід малинських кидал, які за аналогічною схемою вже «прокатили» литвинівця Левковця, навчив таки народників, і їхні претензії на участь у керівництві облрадою на цій сесії не стояли.

Для гарантії облрадівського моноліту перед сесією почали розкачувати соціалістів. Пенсіонер Дімонт, який продався бютівцям за посаду заступника, попав під, схоже, скоординований вогонь. Одні звинувачують його у близькості до БЮТу і вимагають відставки, інші – у занадто великому соціалістичному апетиті і теж хотять його заміни. Але, враховуючи те, що соціалістів контролює ЄЦівець губернатор, можна сподіватись, що ще на якийсь час Дімонт залишиться при посаді.

Кажуть, що не відмовився б попрацювати на ній і Буряченко. Хоча це була б не перша невдала спроба щеплення держслужби з бізнесом. Варто визнати, що він найкраще володіє «бухгалтерією» бюджету і комунальної власності на користь приватного бізнесу.

Допоки за лаштунками «представницького» органу йдуть торги та перемовини, в проекти рішень лягають вже вирішені питання: запропоновано приватизувати 23 обєкти. Серед них – особливо привабливі в місті Житомирі: приміщення третього поверху колишнього будинку побуту на вул. Житоній ринок, 1; обласний магазин наочних посібників і навчального приладдя по вул.Вокзальній, 10; цілісний майновий комплекс «Побутрадіотехніки», який включає в себе 9 приміщень на вул. Хлібній, Щорса, Перемоги, В. Бердичівській та ін.; нежилі вбудовані приміщення на перших поверхах по Київській, 74, майдані Соборному,3/2, 5/1; санаторій «Полісся», ЦМК «Ремпобуттехніка» на Житньому ринку,3, на Домбровського,38, Ватутіна, 102, Московській,12. Під депутатський ніж ідуть «Агромолтранс», «М’ясомолторг», ЦМК колишньої вертебрології по вул.Петровського,5. І ще, ще, ще...

Цікаво було поспостерігати за поведінкою регіоналів. Вони ніби розпочали «масштабні» акції незгоди з діями влади, але поки на майданах негусто розмахують блакитними прапорами рядові учасники антикризових мітингів депутати від ПР та їхні очільники таки сторгувалися з БЮТом і проголосували цей ласий перелік. Влучна і доцільна пропозиція їхньої однофракційки Іваницької про відчуження вказаних обє’ктів спільної власності територіальних громад області виключно на аукціонах залишилась не почутою і, в порушення регламенту, навіть не поставленою на голосування. Політика політикою, а їсти хочеться вже сьогодні, - подумали «опозиціонери».

Скільки ж попаде громаді міста Житомира від такої нагальної приватизації об’єктів, що розташовані в найпривабливіших районах міста? Чи з’явиться на Петровського,5 омріяна водолікарня, яку ми вже й спроектували в 2005?

Чому так поспішають наші «обранці»? Зрозуміло. Майже два роки пішло на те, щоб позбавитися від надокучливих колег. Нелегко було їм переконати 14 депутатів від БЮТу та ХДСу в тому, що рада – це просто коритце для окремих дармоїдів, а не орган, покликаний представляти спільні інтереси територіальних громад. Потім немало витратили і ще витрачають на суди з ними. Ще, чого доброго, відсудять свої законні депутатські мандати. А тут ще й проек Постанови Верховної Ради опублікували про вибори до місцевих рад в березні вже наступного року. Спішать, нервують, бо знають не бути їм більше в обласній раді. То ж і замахнулись на останнє. Ні. Ще є діагностичний центр, база спецмедпостачання, зарічанська база відпочинку та інші комунальні підприємства, які раптом стали не прибутковими. Це скликання може і їх зробити своєю годівничкою.

Зможе, якщо і далі мовчатимемо, якщо не заставимо звітувати перед нами, якщо піддамося «переконливим» технічним промовам, маніпуляціям над нашою свідомістю і суцільній байдужості. Спочатку забрали право формувати і контролювати владу – тепер це роблять тільки партійці, яких лише біля 5% серед населення. Замість рад народних депутатів утворили Ради приватних інтересів. Розібрали майно, землі, надра, ліси, називаючи цей грабіж іноземним словом «інвестиції». І заколихують народ брудом звинувачень, підозр, дострокових і позачергових пропозицій. Що далі?