Житомирська FATA MORGANA.

Новогуйвинська територіальна громада – одна з найбільших селищних громад області в 2004 році отримала в землі запасу ділянку площею 19,2 га. Розташована вона між Озерним та Новогуйвинськом на території бувших бомбоскладів Міністерства оборони. Мета цієї передачі, на той час, була благородною- для потреб звільнених в запас військовослужбовців та інших жителів громади. 

Багато спокуси крутилося навколо цієї земельки, вкритої корабельними соснами, листвяним лісом, чагарниками та бетонними вуличками, але все ж таки в 2006 році Новогуйвинська селищна рада прийняла рішення про введення цієї ділянки в межі селища. Таке рішення підтримала Житомирська районна рада і звернулася до обласної ради за отриманням погодження. 

Поки готувалися ці рішення, поки спеціалісти облради вивчали подані матеріали, поки депутати розглядали їх на комісіях наступив 2007 рік. 15 березня 2007 року питання було включене до порядку денного сесії облради. Депутати, які ще не забули, що їхнє призначення – представляти інтереси територіальних громад області, підтримали таке розширення громади. Селищна рада, позицією своїх 30 обранців, могла безоплатно передати ділянки своїм мешканцям під будівництво, могла здати в оренду, обміняти, продати на аукціоні, одним словом – розпорядитися на розсуд громади. 

Все було б добре, якби на той час в області не з’явились «нові господарі» земель, маєтків, кріпосних депутатських душ, комунального майна і всього того, що їм ніколи не належало, але дуже лоскотало і викликало непереборне бажання привласнити. Ці «господарі» мають авторитетне в Україні ймення – бютівці. 

Перш ніж дати своїм підлеглим депутатам команду на голосування (не плутати з дресируванням псів), їхній регіональний лідер – Сергій Пашинський на місцевості ознайомився з ласим шматочком за декілька кілометрів від обласного центру і вирішив «зберегти» його від Новогуйвинської громади. 

В хід було запущено, вже не раз апробовані, звинувачення на адресу тодішньої голови облради та її прихильників. Перекручуючи закони, трактуючи їх на свій розсуд, цей «законодавець» та його підручні депутати від БЮТу поширювали брехню про «земельний бізнес» керівництва облради, про «тіньові» схеми крадіжки землі. Били себе в груди і обіцяли продати цю ділянку з аукціону, поповнивши бюджет громади на 3,5 млн. доларів. ( див. Соціум, 19 березня 2007) Під тиском бютівських сподвижників – чиновників від Жебрівського, за гроші, чи по переконанням, але ця побрехенька з’явились в Малинській газеті «Соборна площа», «Коростишівській газеті», «Ружинській землі».

Повірили. БЮТівські рейтинги пішли угору. Але як не вдягай овечу шкуру на вовка, вуха, все рівно, будуть виглядати. Більш ніж через два роки ці політичні вівці показали своє справжнє обличчя та вовчий апетит.

Не даремно для обласних бютівців утримується група юристів приватної київської кампанії – вони вміло застосовують правові схеми та технології. А суди наші для них не дорогі... Землею, що знаходиться за межами територіальних громад,згідно Земельного кодексу, розпоряджається голова районної державної адміністрації! Схема готова! Юристи – Пашинського, голова РДА – Жебрівського, депутатів купили тією ж землею.

В грудні 2008 року в Єдиному державному реєстрі з’являється обслуговуючий кооператив «Садівницьке товариство «Любава». В березні 2009 – «Любава» отримує дозвіл на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж в натурі з метою передачі її громадянам під садівництво. (розпорядження голови Житомирської РДА №359 від 23.03.2009), а 6 травня 2009 року виходить розпорядження заступника голови Житомирської РДА №617 «Про безоплатну передачу громадянам у власність земельних ділянок, які перебувають у їх користуванні для ведення садівництва на території Новогуйвинської селищної ради». (Спробуйте собі отримати земельну ділянку у власність з оформленням Державного акту за місяць!) 

Можна було б порадіти за мешканців Озерного та Новогуйвинська, хоч важко уявити сади в лісі, та й термін користування складає ледь місяць, але це вже лірика.
Набагато цікавішим і значно красномовнішим є список членів цього «садового» товариства. З «барського» плеча роздано 136 ділянок, приблизно по 15 соток. Представники Новогуйвинської громади – мешканці Новогуйвинська, Озерного та Гуйви ощасливлені аж 20 ділянками! Серед них – три у родини селищного голови. 80 щасливих власників садів мешкають у обласному центрі, 3 – з Хмельницької області, 3 – з Києва, 1 – з Рівного. В списку – мешканці Бердичівського, Андрушівського, Новоград-Волинського, Романівського, Червоноармійського, Чуднівського, Коростишівського районів. 

Не буду вивчати хто з «властьімущих» сховався за підставними особами в цьому списку, але депутати обласної фракції БЮТ вирішили діяти відкрито. Вони ж представляють «чесну» політичну силу. Займатися садівництвом буде 8 партійних обранців – Мончаківський з Бердичева, Васьківський з Коростеня, Фахурдінов, Галатюк, Демчук, Корзун, Головаков, Прокопчук,. Петро Павлович Демчук, як керівник земельного інституту не міг обмежитися однією ділянкою – вхопив аж три. Не відмовився стати членом цього партійно-садового осередку і голова фракції БЮТ у районній раді Пліснярський. 

Тепер зрозуміло чому на запит депутата районної ради Ловинюка О.В. заступник голови РДА і вже виконуючий обов’язки голови В.Дехтієвський відмовляє в наданні списків через їх конфіденційність! (лист №18-5/678 від 19.05.09) 

20 травня громадське об’єднання «Житомирська ініціатива», до якого звернулася громада, провело в Озерному відкриту прес-конференцію. 11 представників ЗМІ та майже три десятка мешканців, місцеві депутати більше години обговорювали скандальну ситуацію та планували подальші дії. Перепало і селищному голові. Не дивлячись на його прикриття лідерами КПУ, осередок якої доволі чисельний у селищі, односельчани були вимогливі та відверті. 

Здавалося б, що саме ця ситуація, яка кричуще свідчить про порушення прав територіальних громад, мала б сколихнути претендентів на владу, які вже сформували штаби та переконують нас у своїх високих рейтингах. Але. Мовчать регіонали, мовчать литвинівці – не їхні ці проблеми. Раптом доведеться працювати в одній президентській кампанії. Мовчить Фронт змін Яценюка, окрім його регіонального лідера Козлова, який все ще перебуває у параноїдальному стані страху якоїсь конкуренції на почесне місце біля нового українського месії. 

Ні на кого сподіватись територіальним громадам, окрім як на себе. Навколо – fata morgana. Марево влади, марево партій, марево справедливості.

Ірина Синявська – голова ГО «Житомирська ініціатива»