Японія – Житомиру. Житомир – Японії

Японці допомагають, чим можуть: коштами, медикаментами, медичною апаратурою, дитячим харчуванням, підготовкою в себе наших медичних працівників тощо.

У перерахунку на гроші наша область одержала від "Чорнобиль-Тюбу" понад 8 млн. доларів США.

Сьогодні страшне лихо у вигляді землетрусів, цунамі, пожеж, радіоактивних викидів із напівзруйнованих блоків АЕС спіткало Японію. Обласна благодійна організація "Заложники Чорнобиля", через яку й надходить допомога від "Чорнобиль-Тюбу", звертається до жителів області з проханням допомогти закупити мешканцям постраждалих префектур Японії індивідуальні дозиметри – цю потребу висловили японці.

Кореспондент "Міста" зустрівся і розмовляв із головою організації "Заложники Чорнобиля" Володимиром Киричанським.

— Володимире Соломоновичу, розкажіть про "Чорнобиль-Тюбу".

— Ця неурядова (японці люблять наголошувати на слові – "неурядова") асоціація утворилася у Японії одразу, коли вони дізналися в деталях про наслідки аварії на ЧАЕС із повного тексту доповіді МАГАТЕ. Тюбу – це стародавня назва території Японії, куди входить 8 префектур із центром у Нагої, що є третім після Токіо і Осака містом за своїм історичним, економічним і культурним потенціалом.

У перші роки діяльності асоціації її структури були в кожній префектурі, а річний бюджет асоціації становив до 500 тис. доларів, з яких близько 400 тис. доларів надходили нашій області. Так тривало до 2000 року, аж поки Кучма політично не "закрив" Чорнобиль.

Сьогодні бюджет "Чорнобиль-Тюбу" є в межах 60-65 тис. доларів. Якщо раніше японці надавали допомогу більшості районів області, то нині вони зосередились на Народицькому районі та ще допомагають дитячим харчуванням хворим Житомирської дитячої лікарні, ліками – громадським організаціям, що опікуються ліквідаторами аварії і інвалідами Чорнобиля.

— Коли востаннє японці були в Житомирі?

— Наприкінці першої декади березня. Вони презентували губернатору області програму з оздоровлення земель Народицького району за допомогою посівів ріпаку.

Протягом тривалого часу японці проводили експеримент на полях відселеного села Ласки і з'ясували, що, у разі запровадження спеціальної сівозміни і належної технології, грунти із зараженістю в 15 кюрі ставали здоровими вже за чотири роки. Японці обладнали в Ласках агрегат, що виробляє з насіння ріпаку біопаливо, а із соломи – біогаз. Тепер вони розробили велику програму і будуть фінансувати її впровадження.

— Якими є ми в очах японців, і Ваше враження про японців?

— До Чорнобиля вони про нас, ясна річ, нічого не знали. А коли познайомились із нашою організацією і довідалися, що ми, справді, не маємо підтримки з боку держави, працюємо суто на громадських засадах, то все допитувалися: "Навіщо воно вам, і що ви з того маєте?"

На першій порі японці вважали, що лише вони спроможні займатися благодійництвом, а нам це не властиво. Тепер вони відверто пишаються тим, що співпрацюють з нами. Про нас знає вся Японія. Практично представники кожної делегації, що їде в Україну з будь-яких питань, навіть – високих дипломатичних зв'язків, обов'язково побувають у Житомирі і зустрінуться з нами. Японці хороші і надійні друзі.

— Тим не менше, наскільки пригадую, вони часто перевіряли діяльність "Заложники Чорнобиля"...

Японці дуже скрупульозні. Був випадок, коли мій звіт щодо використання 20 тис. доларів розходився з їхніми підрахунками на... 10 доларів. Почали з'ясовувати, куди поділися ці гроші? Виявилося, що я рахував конвертацію валюти з курсу 5,2 грн. за долар, а вони - 5, 2127 грн...

У японців є прислів'я: "Терпіння – багатство на все життя". У цьому сенсі я – багата людина. Регулярні перевірки – раз на 2-3 місяці – тривали до 1994 року. І жодного разу – жодних претензій. Тож, маю повну довіру.

Японці не розуміють, що таке "відкати" і дуже шкодують, що з розпадом СРСР ми, на їхню думку, втратили дух колективізму, стали менш толерантними у наших взаєминах.

У 1994 році я перебував у Японії 10 днів і, як тепер розумію, про японців можна легко скласти хибну думку. Уявіть ситуацію: їдемо в потязі, заходить жінка з дитиною, вільних місць немає. Я підводжусь, щоб її посадити, а перекладач мені говорить, що то – її проблеми, вона сама знайде місце в іншому вагоні, і я ставлю її в незручне становище...

За їхнім менталітетом, кожний повинен сам собі давати раду. Але, з іншого боку, в чому сьогодні переконався весь світ, у разі біди, японці демонструють взірець взаємовиручки і взаємодопомоги, загальної людської культури. У них є багато чого навчитися.

А буквально в неділю на засіданні ради "Чорнобиль-Тюбу" йшлося про потребу індивідуальних дозиметрів тим японцям, котрі робили внески для житомирян. Тож найближчими днями необхідно зібрати не менше 120 тис. грн.

ДОПОМОЖЕМО ЯПОНІЇ

Ви, безумовно, обізнані про катастрофу, яка сталася у далекій від нас Японії, у країні, яка найбільше за всі держави світу разом узяті допомагала і допомагає Україні і Житомирській області, зокрема, у справі подолання наслідків аварії на ЧАЕС. По лінії Міністерства закордонних справ через своє посольство в Україні за програмою допомоги "Кусаноне" її надано на суму, яка перевищує 2,5 мільйона американських доларів (Житомирщина отримала через наш фонд 660 тисяч доларів). Допомогу нам надають і прості люди Японії через асоціацію "Чорнобиль-Тюбу", починаючи з 1990 року. За цей час сума допомоги лікувальним закладам, ліквідаторам аварії, інвалідам Чорнобиля, Народицькому району перевищує 8 мільйонів доларів.

Зараз той час, коли ми маємо віддячити за цю безкорисливу і дружню допомогу. Землетрус, цунамі, аварія на АЕС у Фукусімі завдали лиха, за передніми даними, на 36 мільярдів доларів, десятки тисяч людей загинули, сотні тисяч залишилися без даху над головою, 550 тисяч відселені з 20-кілометрової зони навколо АЕС. То хіба ми можемо лишитися осторонь!?

Ми дуже розраховуємо на вашу допомогу. Зібрані кошти будуть конвертовані і перераховані асоціації "Чорнобиль-Тюбу".

Ми вважаємо нашим обов'язком допомогти японському народу.

З вашою допомогою ми обов'язково зробимо це.

---

Рада благодійного фонду "Заложники Чорнобиля".

Р/р 26001000385001, МФО 311584, Житомирська філія AT "Укрінбанк"

Код ЄРДПОУ 25983096

---

У п'ятницю і суботу в обласній філармонії пройде благодійна загальноміська акція "Будь ласка, живи!" задля підтримки онкохворих дітей під патронатом міського голови Володимира Дебоя. Про це на брифінгу журналістам міста повідомила директор міського центру соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді Ольга Юрченко.

До участі в акції запрошено Харківський зразковий дитячий театр "Тимур" з однойменною виставою: "Будь ласка, живи!". Ольга Іванівна розповіла, що театр діє із 1976 року, художній керівник якого Василь Сідін зібрав обдарованих дітей і студентів з числа тих, хто зазнав тяжкої долі, подолав складну недугу, дітей-сиріт і у складі більше ста осіб побував із гастролями у переважній більшості міст України, здобув визнання у Росії, ряді країн Європи.

Учасники брифінгу – представники громадських організацій, обласної дитячої лікарні, студентства міста поділилися думками з приводу практики допомоги одужанню онкохворих дітей та висловили пропозиції з поширення волонтерської, благочинної роботи.

Завідувачка онкогематологічним відділенням обласної дитячої лікарні Людмила Чмут повідомила, що наразі онкозахворювання не є вироком, а цілком успішно лікується, діти одужують, навчаються, ростуть, з часом заводять власні сім'ї і народжують дітей.

Все залежить від наявності достатніх коштів, оскільки лікування – надто дороговартісне, і донорської крові, котра є однією із головних умов одужання.

Людмила Олегівна щиро дякувала студентам Житомира, котрі є найактивнішими постачальниками донорської крові і завдяки яким вдалося врятувати життя десятків дітей.

Більше 20-ти років, сказала Л.Чмут, онкогематологічне відділення виручали японці, котрі тісно співпрацюють із відомою благодійною організацією "Заложники Чорнобиля". Благодійники з Японії надали дитячій лікарні сучасну медичну апаратуру, ліки, інші матеріальні цінності на суму понад 1 млн. доларів США.

Людмила Олегівна поділилася радістю, що останнім часом благодійництво стає дедалі поширенішим і в середовищі житомирян. Нещодавно найбільш активні помічники офіційно об'єдналися в громадську організацію "Фонд допомоги онкохворим дітям "Разом до життя" і ведуть роботу з долучення до вирішення проблем цих дітей якомога більшої кількості небайдужих людей.

Благодійництво потрібне не тільки хворим, але й тим, хто його продукує, переконаний голова профкому студентів доцент Національного агроекологічного університету Іван Мартинчук.

За словами Івана Володимировича, на Заході неможливо утвердитися авторитетною і впливовою особистістю, якщо не займаєшся благодійництвом.

Іван Мартинчук розповів про випадок, коли студенти-донори долучили до своєї компанії колегу, котрий досить добре забезпечений матеріально, має благополучну родину, але не виявляв бажання пристойно навчатися. Після здачі крові цей юнак сказав буквально таке: "Який я дурень, що маю все, а цього не ціную!"

Про те, що донорство докорінно змінює світосприйняття, говорили голова фонду "Разом до життя!" Людмила Свобода, студентські лідери університету "Україна", військового інституту ім. С.П.Корольова, інші учасники брифінгу.

Усім, хто надавав допомогу дітям онкогематологічного відділення дитячої лікарні, назавжди залишаються в пам'яті вдячні дитячі очі та усвідомлення сенсу особистого життя.

Учасники брифінгу дійшли згоди, що необхідно запровадити графік донорства для онкохворих дітей усіма вузами міста, оскільки така потреба виникає спонтанно – у разі настання тяжкого стану тієї чи іншої хворої дитини. Крім того, було б виправдано виробити певну відзнаку – шалик, кепку чи який значок для тих, хто є донором, та щорічно урочисто відзначати в місті День донора.

Наразі благодійників вшановують тим, як зазначив Іван Мартинчук, що в студентському гурті зачитують листи-подяки конкретним донорам від батьків, що є приємною звісткою для всіх присутніх.

Для довідки: 25 березня у кабінеті №234 міськради проходитиме збір добровільних коштів на підтримку онкохворих дітей, де також можна буде придбати квитки на виставу "Будь ласка, живи!". Початок вистави 25.03.11 о 18 год. 30 хв., 26.03.11 -–о 13 год.