Сьогодні: Вт, 19.11.2024 18:23:09
| ЖЖ інфо » Статті » Авторская колонка » Ігор Шурпан |
Клуб Елітарного Кіно: «Тарас Шевченко», Ігоря Савченко, Олександра Алова, Володимира Наумова
Автор: , 13.03.2014, 02:09:24
|
Ігор Шурпанвсе статьи автора |
В переддень святкування 200 річчя від дня народження Т. Г. Шевценка до Клубу Елітарного Кіно потрапила прецікава кінозбірка «ШЕВЧЕНКО 200» підготовлена Національним центром Олександра Довженка на замовлення Держкіно. До колекції увійшли найвідоміші художні фільми про Шевченка, які створили кінематографічний канон репрезентації поета як національного генія та пророка. Створені між 1926 та 1964 роками, вони демонструють генезу цього героїчного канону, який ще чекає на своє наукове вивчення. Адже офіційний Шевченко яким ми його знаємо з підручників та офіціозу – символічна фігура, міф, який створювався цілими поколіннями вчених та бюрократів. Тим цікавіше спостерігати як відбувався цей процес міфологізації – від ходульно-схематичного «Тараса Шевченка» Петра Чардиніна (1926), епічного «Тараса Шевченка» Ігоря Савченко (1951), до дисидентського за настроєм «Сну» Володимира Денисенка (1964). До колекції також входять музичний фільм-екранізація поеми Шевченко та створеної за її мотивами опери Михайла Вериковського «Наймичка» (1963), та документальні стрічки «Тарас Шевченко. Спадщина. Надії» Леоніда Анічкіна (1994-1995), а також «Дві долі» Бориса Квашнєва (2007).
На черговому перегляді пропонуємо увазі кіноманів другу в історії кіно спробу «оживити» поета, що була здійснена чверть століття після першої екранізації Петра Чардиніна (1925 р.), лауреатом на той час вже двох Сталінських премій Ігорем Савченко. Чудово опанувавши (або винайшовши) жанр пропагандистської історичної драми, режисер запросив на головну роль тоді ще маловідомого актора, а в майбутньому – осканоросного режисера Сергія Бондарчука. Відзнятий з епічним розмахом з залученням найкращих кіношників свого часу (оператор Данило Демуцький, композитор Борис Лятошинський, актори Гнат Юра, Євгеній Самойлов, Наталія Ужвій, Марк Бернес), фільм став тріумфом сталінської кінопропаганди та сформував офіційний радянський канон репрезентації Шевченка. Разом з тим, про справжні плани Савченка можна лише здогадуватись: через його передчасну смерть під час зйомок, монтаж фільму здійснювали його асиситенти Олександр Алов та Володимир Наумов, які не могли проігнорувати 12 редакторських правок Сталіна. Подейкують, режисерська версія фільму Савченка зберігається в фондах російського Госфильмфонду.
Ігор Шурпан | 13.03.2014 | Переглядів: 2583
Редакція сайту може не розділяти думку автора статті
та відповідальності за зміст матеріалу не несе.
та відповідальності за зміст матеріалу не несе.
Коментарів: 1
1
Павло Мокрицький (MOKRIZZONNI)
• 10:27:04, 13.03.2014 [Материал]
Пасіб, прийдемо...цікаво про міфологізацію і пр.