Альтернативное топливо против монополии

Фахівці високо оцінюють потенціал Житомирщини у впровадженні альтернативних видів палива. Область має практично необмежені запаси відходів рослинництва в аграрному секторі та переробки деревини в лісовій галузі. Більше того, в Житомирі створено і діє потужний енергохолдинг «Крігер» (чи не єдине підприємство в Україні такого плану), який включає в себе ряд споріднених компаній, здатних забезпечити побудову «під ключ» бізнесу, пов’язаного з виробленням теплової енергії на альтернативних видах палива.

На рівні планів і декларацій усе гаразд. У вересні 2010 року облрадою було прийнято регіональну програму підвищення енергоефективності на 2010—2015 роки. Нібито можна констатувати позитив — за чотири попередні роки, зазначив у розмові з «Днем» начальник Головного управління промисловості та розвитку інфраструктури облдержадміністрації Василь Сухораба, споживання газу в області зменшилось з 1,1 мільярда метрів кубічних до позначки 865 мільйонів метрів кубічних, зафіксованої минулого року. Однак досягнуто це найперше за рахунок зупинки виробництва на старих підприємствах з газоємними технологіями, наприклад, фарфорових заводах, а ще завдяки впровадженню енергоощадних технологій і альтернативного палива в промисловості. Водночас, за словами начальника відділу енергетики та енергозбереження зазначеного вище управління Євгена Дідовського, попередню аналогічну програму, прийняту на 2007—2010 роки, принаймні в бюджетній сфері виконано приблизно на 3%. Із 17 заходів зі заміни газу на альтернативне паливо на об’єктах «соціалки» реалізовано лише кілька. Головна причина, яку він називає, — відсутність підтримки з держбюджету, на яку було розраховано основну частину запланованих заходів. Загалом, вказує Дідовський, лише один раз з держбюджету 2007 року було виділено 3,2 млн грн., які було використано в основному на впровадження в бюджетних установах котлів, що працюють на відходах лісопереробки, іншої рослинної сировини та які виробляють на житомирському котлозаводі «Крігер».

Проте масштабного застосування крігеровських технологій у регіоні не спостерігається — в розмові з «Днем» голова холдингу Леонід Крігер вказував, що його продукція відома у Франції, Іспанії, Португалії, Росії, інших країнах, а найменше цих котлів в Україні, на Житомирщині їх теж не густо. Хоча керівники регіону, зокрема голова облдержадміністрації Сергій Рижук, активно виступають на підтримку компанії. За таких умов бізнесмен запропонував інвестиційний проект, який передбачає впровадження в Обласній психіатричній лікарні №1 і Обласній дитячій лікарні (обидві розташовані в передмісті Житомира) котлів на альтернативному паливі, оскільки це найбільші споживачі блакитного палива в бюджетній сфері. Свій внесок у вигляді відповідного обладнання (котли вже виготовлено), його монтажу, організації експлуатації та сервісу він оцінює в 9 мільйонів гривень. Поставляти тепло планувалось за ціною на 45% нижчою, ніж ці лікарні платять зараз; окупати проект збиралися майбутніми платежами за нього. У згаданій Регіональній програмі підвищення енергоефективності на 2010—2015 роки передбачалось, що 2011 року котельні обох лікарень мають перейти на альтернативне опалення, річний економічний ефект зазначався в сумах понад 2 млн грн. для кожної з терміном окупності 2,5 року. Втім, ТОВ «Крігеренергія», яка входить до енергохолдингу «Крігер», два роки поспіль (останній раз наприкінці грудня минулого року) програє конкурси на поставку тепла цим об’єктам. Сам Л. Крігер вважає, що тендери (нинішнього року їх організовували спеціальні конкурсні комітети названих установ) проводились так, що шансів на виграш у компанії «Крігеренергія» практично не було. І загалом, система закупівель за кошти держбюджету або місцевих бюджетів настільки недосконала, що за бажання їхніх господарів усе може бути виписано під того, кого вони хочуть. Скарги на результати останнього конкурсу по обласній психіатричній лікарні направлено до прокуратури області й до Антимонопольного комітету України, який прийняв їхню заяву до розгляду.

Втім, на переконання бізнесмена, справу треба розглядати в значно ширшому аспекті — оплата енергоносіїв відноситься до захищених статей державного та місцевих бюджетів, тобто виділення коштів для цього гарантоване. А механізм, який стимулював би зацікавленість конкретного керівника в їхній економії, відсутній. І певні люди, котрі займаються управлінням у країні, не зацікавлені в розширенні використання альтернативного палива. Основний його супротивник — монополіст, який поставляє теплову енергію або сировину для отримання теплової енергії. І на сьогодні його фірма зі своїм теплом на дровах, деревинних і рослинних відходах намагається увійти туди, де всі мають свої квоти і свій інтерес.

Аргументи іншої сторони — «День» звернувся за коментарем до головного лікаря Житомирської обласної психіатричної лікарні №1 Віктора Шумлянського — в головних моментах такі: котельню установи лише кілька років тому було модернізовано, тож є великі сумніви в необхідності нової реконструкції. Крім того, Віктор Шумлянський не впевнений у коректності економічних розрахунків її ефективності, з огляду, що їх робило підприємство самого Крігера. Вже згаданий Євген Дідовський також говорив «Дню», що нові котли, які встановлено в цих лікарнях, дозволили на 30% скоротити споживання газу. І він вбачає більш нагальним завданням реконструкцію старих котелень в області.

На інформаційний запит автора цих рядків, чим буде компенсовано втрати обласного бюджету і втрата можливості економії природного газу в результаті невиконання заходів Регіональної програми підвищення енергоефективності, який було скеровано на ім’я першого заступника голови облдержадміністрації Миколи Олещенка, отримано практично однотипні відповіді. Суть їх — причиною зриву планів стала відсутність коштів на їхню реалізацію, які передбачалося виділити з держбюджету; крім того, державною цільовою економічною програмою енергоефективності на 2010—2015 роки (повна назва її значно довша. — В.К.) подібні компенсації не передбачено. Отже, коло замкнулося — немає коштів на реалізацію, на компенсації — поготів.