Студентка, на которую упала глыба льда, просит 30 тысяч на лечение

На лікування житомирянки, на яку впала брила льоду, просять компенсувати 30 тисяч

Житомирські студенти нині складають іспити, а от їхня ровесниця – 18 річна Катерина Іванисько буде змушена ще кілька місяців провести вдома і невідомо коли зможе повернутися до навчання. Наприкінці грудня на неї впала брила льоду і пошкодила хребці.

Окрім цього дівчина отримала щей черепно-мозкову травму і усі новорічні свята провела на лікарняному ліжку. Рідні Каті весь час проводили біля неї, а чиновники, через недбалість яких і трапилася трагедія, навіть не спромоглися поцікавитися станом здоровя постраждалої. Вони досі запевняють, що студентка винна сама, адже не звернула увагу на стрічку та попереджувальні знаки біля банкомату, де й стався інцидент. Така необачність дівчині мало не коштувала життя, але вирішувати хто правий в цій ситуації ймовірно буде суд. Саме туди мають намір звернутися батьки Катерини разом із адвокатом Олексієм Ясюнецьким . Будуть вимагати відшкодувати 30 тисяч гривень за лікування і реабілітацію дівчини.

- Зараз ми готуємо позов, але одночасно намагаємося вирішити все в досудовому порядку, - каже Ясюнецький. – Справа може затягнутися на кілька місяців чи навіть років, а родині потрібна допомога вже зараз. Батькам довелося позичати гроші на лікування. Це все сталося під вечір 28 грудня. За годину до цього там само снігова брила впала і на пенсіонера. Але в нього не такі важкі травми. В міській раді зібрали спеціальну нараду, щоб обговорити цей випадок лише на наступний день після того, як ми звернулися до заступника міського голови Боровця. Нам надали фотографії, що нібито те місце, де Катя отримала травму, було огороджене і комунальники вжили всіх необхідних заходів, щоб подібного не трапилося. В якості доказів нам надали фото, але вони не відповідали дійсності, бо на них було зображено зовсім не ту ділянку, де постраждала дівчина. Я попросив передати нам ці фото, але в цьому було відмовлено. На цьому все й закінчилося. Ніхто з представників влади так і не вимагав подальшого розслідування і навіть не спробував вийти на контакт з родиною постраждалої. Я особисто двічі набирав мера міста, аби він проконтролював ситуацію – не відповідає. Нам пропонували подати на його адресу клопотання з проханням виділити одноразову допомогу, наголосивши при цьому, що ми не маємо нікого звинувачувати. Я, як член виконкому, знаю, що ця допомога – 3 тисячі гривень. Такі гроші батьки витрачали на лікування в перші дні. Тому такої допомоги не вистачить навіть на часткову компенсацію витрат, які зазнала родина внаслідок трагедії.

Натомість начальник КВЖРЕПУ № 11, що займається обслуговуванням будинку, з якого впала брила з самого початку свою вину не визнає і винуватить у всьому погодні умови.

- Увесь сніг ми не змогли зняти. Скільки змогли, стільки і зробили, - пояснив керівник установи Анатолій Рихальський. – Робота проводилася. Я не згоден, що це посадова недбалість, бо це неправда.

Мешканці пятиповерхового будинку запевняють, що ніхто нічого не прибирав. Більше того, вони самі телефонували в ЖЕК з проханням прибрати дах, бо лід звідти падав і до цього. Навіть той факт, що постраждав пенсіонер на комунальників не вплинув і вони не використали робочий час для ліквідації брил.

Мама Каті Наталія Іванисько згадує, що навіть наступного ранку, коли їздила до доньки в лікарню і приходила на це місце, на тротуарі валялися брили, а під будинком та ближче до узбіччя лежали кучугури снігу. Все прибрали згодом, а на нараду принесли «липові» протоколи про виконану заздалегідь роботу.

- На шостий день після події, ми з адвокатом пішли в міську раду, але там кожен запевняв, що їхньої вини в цьому нема. Сказали, що діти самі пролізли під стрічки. На цій зупинці вони бували щодня. Там збирається у годину пік стільки людей, що з кожним могло трапитися таке горе. Я не кажу, що це могло трапитися не з моєю дочкою, хай би це нікого не торкнулося, - повідомляє нам телефоном мама Наталія. – Зразу ж, коли впала брила, донька знепритомніла, але брат відтягнув її, бо лід продовжував падати. Ми так і не дочекалися ніякої допомоги від влади. Вони не візьмуть на себе відповідальність, бо для цього треба бути порядними і мати совість. Але це не про нашу владу, в такій країні живемо. Катя зараз продовжує лікуватися вдома під наглядом лікаря. Фізичні травми відходять на другорядний план, залишаються моральні. У неї було довге волосся, а зраз коротка стрижка і рубці. З агроколеджем, де вона навчалася на 4 курсі, домовилися, вони пішли нам на зустріч і питання з навчанням вирішили. Але вона весь час думає про те, що трапилося і найгірше розуміти, що нікому більш до цього нема справи. В такій країні живемо. Чужі люди дзвонили і питали як здоровя, приходили – провідували, давали якісь кошти, а владі байдуже. Ми просимо мінімум – 30 тисяч гривень, але ніяких грошей не вистачить, щоб виправити те, що сталося з дитиною.

Рідні продовжують шукати очевидців трагедії, які б могли засвідчити, що жодних стрічок чи попереджувань там не було і це наслідок недбалості. Травмування дівчини розслідує міліція – за статтею «ненавмисне завдання тяжких тілесних ушкоджень». Винним загрожують громадські роботи або до двох років в'язниці. Проте, батьки вимагають швидше не їх покарання, а відшкодування коштів, витрачених на лікування.

До речі, нині на зупинці та вздовж будинку огороджувальні стрічки є та користі від них у будь-якому випадку мало, бо розміщені прямо на стіні будівлі, а по тротуарі люди продовжують вільно ходити, наражаючи себе на небезпеку.

Олексій Ясюнецький, адвокат

- Постраждалі люди мають право звертатися до суду з вимогами про відшкодування завданої шкоди. У якості нормативного обґрунтування слід використовувати норми Законів, що регулюють дані правовідносини. Зокрема, згідно пункту 6 частини 2 статті 24 Закону «Про житлово-комунальні послуги» балансоутримувач зобов'язаний забезпечити належні експлуатацію та утримання майна, що перебуває на його балансі. Крім того, відповідно до пункту 7 частини 1 статті 17 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» громадяни у сфері благоустрою населених пунктів мають право звертатись до суду з позовом про відшкодування шкоди, заподіяної майну чи здоров'ю громадян унаслідок дій чи бездіяльності балансоутримувачів об'єктів благоустрою. Таким чином відповідальним у даному випадку є балансоутримувач. Якщо майно перебуває у комунальній власності, то це як правило відповідний КВЖРЕП. А відтак, вимоги слід висувати саме до КЖРЕПів – балансоутримувчів будинків, які допустили протиправну бездіяльність. Не буде зайвим вказати як співвідповідача і власника комунального майна – міську раду. Слід зазначити, що судова практика по вказаним спорам не є однозначною. Під час розгляду таких спорів суди передусім встановлюють наявність вини балансоутримувача (власника), перевіряють чи були ним вжиті належні заходи для забезпечення безпеки. Наприклад, огородження імовірного місця падіння бурульки сигнальною стрічкою є належним заходом попередження можливої небезпеки. Відповідно нехтування цим попередженням може бути підставою для відмови у задоволенні позовних вимог.