ЮркоОценка: 3.5/5 Голосов: 22 |
«УПА — це збройно-політична формація, що діяла в Україні в 1942-1953 роках. Перші загони УПА —«Поліську Січ» створив з вибухом німецько-совітської війни отаман Тарас Бульба-Боровець в районі Олевська на Поліссі, для боротьби проти решток совітських військ». (Енциклопедія Українознавства. — Париж — Нью-Йорк, 1980. — Словникова частина.— Т. 9. — С. 3377). Наприкінці серпня «Поліська Січ» оволоділа Олевськом. Туди через деякий час був перенесений штаб (приміщення сучасного ПТУ №10). Величезна територія Слуцьк — Гомель —Житомир, опинилась під контролем Боровця і його формування. Німецькі війська обминули цю територію, а цивільна адміністрація ще не встигла взяти її під свій контроль. Тут на короткий час утворилася «Поліська республіка» зі своїми законами, військом, керівниками. Визначення Енциклопедії українознавства (словникова частина). Радянська пропаганда стверджувала що УПА-ПС не тільки вела боротьбу проти радянських солдат та партизанів, але й чинила терор проти місцевого населення, особливими звірствами бульбівці відзначились по відношенню до євреїв. «Пока атаман Бульба и его старшины играли в «самостійність», фашистская служба безопасности хладнокровно разработала план акции, как надежно привязать «Сечь» к своей колеснице. Такой акцией и стала «просьба» (а на самом деле – безоговорочный приказ) «помочь» оккупантам ликвидировать еврейское население Олевска. После этой акции Бульбе пришлось переименовать скомпрометированное олевской трагедией название УПА «Полесская сечь» на УНРА – «Украинская народно-революционная армия». На самом деле УНРА не были ни народной, ни революционной, ни армией, если исходить из ее целей и фактической численности. Но немцев это не смущало: в названии фашистской партии тоже ведь фигурировали слова и «рабочая», и «социалистическая». Шелюг М.П «На совісті отамана « Поліської Січі» сотні вбитих його вояками мирних жителів Олевщини, найтяжчий їхній злочин, якому немає і не може бути строку давності – закатовані і розстріляні поблизу с. Варварівка понад 800 беззахисних жінок, дітей, людей похилого віку єврейської національності». (Без строку давності. Бабич В.М. «Зорі над Убортю», 28 березня 2008 року). «…розстріл в один день 639 людей…18 серпня вулиці містечка зі сходу на захід «загребли» и погнали людей в сторону Варварівки, де і розстріляли».(Упошуках істини. Щочкін П.П. «Зорі над Убортю», 18 квітня 2008 року). Натомість Бульба Боровець ще за життя відкидав подібні звинувачення. Ось що він пише у своїй статті «Україна і жиди»: «Мені тяжко забирати слово до питання українсько-жидівських відносин, бо на підставі мого республікансько-демократичного креда та політичної і особливо воєнної діяльности в часі ІІ-ї світової війни, німецькі нацисти, на основі інформації українських антисемітів, вважали мене юдофілом і польонофілом. Я ж ніколи не вважав себе жодним «філом», а коли на початку німецько-совєцької війни, в районах, де до 15-го листопада 1941 року, в обійдених німцями багнистих теренах Полісся, була наша воєнна адміністрація, не був не тільки розстріляний, але навіть ограбований якоюсь бандою жоден поляк та жид, то це випливало з нашого воєнного обов’язку забезпечити життя і майно всього населення даної території». «…всі накази про знищення населення Олевського району надходили від керівництва місцевої німецької адміністрації. Так, не відповідає дійсності інформація радянського джерела, у якому повідомляється, що українські національні формування Поліська Січ керувалася гаслом: «Бий жида, німця, ляха і кацапа», адже до кінця 1941 року збройна боротьба січовиків мала виключне антирадянське спрямування. Поліська Січ, як український добровільний легіон, протягом усього часу свого існування вела боротьбу проти радянських партизанських загонів, відступаючих фронтових формувань Червоної армії, проти місцевих комуністів, радянських активістів тощо, серед яких могли бути і представники єврейського населення. Ця боротьба, крім усього іншого, передбачала збройне протистояння між ними, наслідком чого були жертви, як з однієї, так і з іншої сторони. Тому повідомлення про знищення мирного населення січовиками – ніщо інше як підведення під рамку «знищення» мирного населення вбитих у збройних протистояннях». (Стельникович Сергій. Український національний Рух опору Тараса Бульби-Боровця. Історичний нарис. Житомир. Полісся. 2010). Тож спроби перекласти відповідальність за цей злочин нацистів у повоєнний час на Тараса Бульбу-Боровця шляхом поширення голослівних заяв не знаходить свого документального підтвердження. Зрештою, офіційний документ більшовицької влади, підготовлений після звільнення Олевського району від гітлерівців, називає серед безпосередніх винуватців розстрілів євреїв в Олевському районі лише прізвища восьми представників німецької окупаційної адміністрації – гебітскомісарів Фішера і Грацера, заступників гебітскомісара Небкіхнера і Германа, коменданта Ганса, його заступника Асмуста, коменданта райуправи Білера та її голови Римера. (Стельникович Сергій. Український національний Рух опору Тараса Бульби-Боровця. Історичний нарис. Житомир. Полісся. 2010). Так все ж таки, чи заплямувала себе Поліська Січ каральними акціями відносно євреїв? Частково на це питання проливає світло багатотомне видання «Реабілітовані історією», а саме перша книга тому «Реабілітовані історією. Житомирська область», яка висвітлює трагічні події передвоєнної історії. На превеликий жаль, на даний момент видано лише першу книгу, в якій подані короткі біографічні довідки про репресованих уродженців і жителів регіону, прізвища яких починаються з літер А, Б, В. За інформацією з цього видання стає зрозуміло, що велика кількість євреїв була знищена або репресована радянською владою ще у передвоєнні роки. Айзенберг Давид (Дувид) Шмеркович, 1880 року народження, містечко Олевськ, Олевської волості, Овруцького повіту, Волинської губернії. Єврей, письменний, вантажник. Проживав у смт Олевськ, Олевського району, Житомирської області. Заарештований 27 листопада 1937 року. Обвинувачувався у шпигунстві. За постановою ОН при НКВС СРСР від 22 грудня 1937 року ув’язнений до ВТТ на 10 років. Реабілітований у 1963 році. Айзенштейн Мевша (Мовша) Овсійович, 1882 року народження, с. Карпилівка, Кисорицької волості, Овруцького повіту, Волинської губернії. Єврей, малописьменний, робітник фарфорового заводу. Проживав у смт. Олевськ, Олевського району, Житомирської області. Заарештований 27 листопада 1937 року за підозрою у шпигунстві на користь Польщі. За постановою ОН при НКВС СРСР від 16 грудня 1937 року ув’язнений до ВТТ на 10 років. Реабілітований у 1960 році. Барак Шая – Вольф Ісерович, 1895 року народження, м. Новоград-Волинський, Новоград-Волинського повіту, Волинської губернії. Єврей, малописьменний, завмаг. Проживав у смт Олевськ, Олевського району, Житомирської області. Заарештований 27 листопада 1937 року. Обвинувачувався за ст. 54-10 КК УРСР. За постановою НКВС СРСР і Прокурора СРСР від 23 грудня 1937 року розстріляний 2 січня 1938 році у м. Житомир. Реабілітований у 1989 році. Барас Асір Якович, 1987 року народження, містечко Городниця, Городницької волості, Новоград-Волинського повіту, Волинської губернії. Єврей, освіта початкова, бухгалтер. Проживав у смт. Олевськ, Олевського району, Житомирської області. Заарештований 27 листопада 1937 року. Обвинувачувався у шпигунстві. За постановою НКВС СРСР і Прокурора СРСР від 16 грудня 1937 року розстріляний 29 грудня 1937 року у м. Житомир. Реабілітований у 1957 році. Барашман Цаль Йосипович, 1887 року народження, містечко Городниця, Городницької волості, Новоград-Волинського повіту, Волинської губернії. Єврей, освіта початкова, живописець фарфорового заводу, смт. Олевськ, Олевського району, Коростенського округу, Київської області. Заарештований 18 листопада 1936 року. Обвинувачувався за ст. 54-10, 54-11 КК УСРР. За постановою ОН при НКВС СРСР від 9 серпня 1937 року ув’язнений до ВТТ на 5 років. Реабілітований у 1956 році. Барило Меєр Ісакович, 1909 року народження, містечко Олевськ, Олевської волості, Овруцького повіту, Волинської губерній. Єврей, освіта початкова, кустар. Проживав у смт Олевськ, Олевського району, Коростенського округу. Заарештований 6 травня 1928 року. Обвинувачувався за ст. 54-4 КК УСРР. За постановою ОН при Колегії ОДПУ від 11 січня 1929 року висланий на Урал на 3 роки. Реабілітований у 1996 році. Басис Йосип Шевельович, 1894 року народження, ст. Ушомир, Ушомирської волості, Житомирського повіту, Волинської губернії. Єврей, письменний, начальник цеху фарфорового заводу, смт Олевськ, Олевського району, Коростенського округу, Київської області. Заарештований 31 жовтня 1936 року. Обвинувачувався за ст. 54-7, 54-10, 54-11 КК УСРР. За постановою ОН при НКВС СРСР від 9 серпня 1937 року висланий до Казахстану на 5 років. Реабілітований у 1956 році. Бебчук Наум Шльомович, 1911 року народження, містечко Олевськ, Олевської волості, Овруцького повіту, Волинської губерній. Єврей, освіта початкова, охоронник УНР-51. Проживав у смт Олевськ, Олевського району, Київської області. Заарештований 7 березня 1932 року. Обвинувачувався за ст. 54-6 КК УСРР. За постановою ОН при Колегії ДПУ УСРР від 15 вересня 1932 року висланий у Північний край на 3 роки. Реабілітований у 1989 році. Беккер Зендель Лейбович, 1892 року народження, містечко Олевськ, Олевської волості, Овруцького повіту, Волинської губерній. Єврей, заготівельник. Проживав у смт. Олевськ, Олевського району, Житомирської області. Заарештований 15 грудня 1937 року. Обвинувачувався у шпигунстві. За постановою НКВС СРСР і Прокурора СРСР від 7 січня 1938 року розстріляний 15 січня 1938 року. Реабілітований у 1957 році. Березовський – Залізняк Елькон Гершович, 1898 року народження, с. Березівка, Мінської губернії. Єврей, освіта середня, завідуючий лісорозробками, містечко Олевськ, Олевської волості, Овруцького повіту, Волинської губернії. Заарештований 11 вересня 1920 року. Обвинувачувався в антирадянській агітації. За постановою ОСВ при реввійськраді 12-ї армії від 13 вересня 1920 року ув’язнений до концтабору на період громадянської війни. Реабілітований у 1996 році. Берлін Хаїм Мойсейович, 1902 року народження, м. Житомир, Волинської губернії. Єврей, письменний, робітник. Проживав у смт Олевськ, Олевського району, Житомирської області. Заарештований 7 січня 1938 року. Обвинувачувався за ст. 54-6 КК УРСР. За постановою НКВС СРСР і Прокурора СРСР від 21 січня 1938 року. Розстріляний 29 січня 1938 року. Реабілітований у 1989 році. Блюменкранц Сигізмунд Давидович, 1907 року народження, с. Рудо-Опалева, Польща. Єврей, освіта початкова, без певних занять. Проживав в смт Олевськ, Олевського району, Коростенського округу. Заарештований 26 квітня 1926 року. Обвинувачувався за ст. 61 КК УСРР. За постановою ОН при Колегії ОДПУ від 5 липня 1926 року висланий до Казахстану на 3 роки. Реабілітований у 1998 році. Брандес Меєр Шимельович, 1888 року народження, с. Бараші, Барашівської волості, Волинської губернії. Єврей, письменний, модельник фарфорового заводу. Проживав у смт Олевськ, Олевського району, Коростенського округу, Київської області. Заарештований 23 листопада 1936 року. Обвинувачувався за ст. 54-10, 54-11 КК УСРР. За постановою ОН при НКВС СРСР від 9 серпня 1937 року висланий до Казахстану на 3 роки. Реабілітований у 1956 році. Брайман Бенціон Аронович, 1905 року народження, містечко Олевськ, Олевської волості, Овруцького повіту, волинської губернії. Єврей, освіта початкова, бухгалтер ліспромгоспу. Проживав у смт Олевськ, Олевського району, Житомирської області. Заарештований 26 березня 1938 року. Обвинувачувався за ст. 54-10 КК УРСР. За постановою трійки при УНКВС по Житомирській області від 17 квітня 1938 року розстріляний 28 квітня 1938 року. Реабілітований у 1957 році. Будницький Зайвель Давидович, 1903 року народження, містечко Малин, Малинської волості, Радомисльського повіту, Київської губернії. Єврей, освіта 4 класи хедера, ливарник фарфорового заводу. Проживав у смт Олевськ, Олевського району, Коростенського округу, Київської області. Заарештований 23 грудня 1936 року. Обвинувачувався за ст. 54-10, 54-11 КК УРСР. За постановою ОН при НКВС СРСР від 9 серпня 1937 року ув’язнений до ВТТ на 5 років. Реабілітований у 1956 році. Вдруге заарештований 30 березня 1950 року. Проживав у смт Олевськ, Олевського району, Житомирської області. Робітник фарфорового заводу. Обвинувачувався за ст. 54-10, 54-11 КК УРСР. За постановою ОН при МДБ СРСР від 5 серпня 1950 року висланий на поселення до Красноярського краю. Реабілітований у 1989 році. Будницький Ісаак Давидович, 1898 року народження, містечко Малин, Малинської волості, Радомисльського повіту, Київської губернії. Єврей, освіта 5 класів хедера, формувальник фарфорового заводу. Проживав в смт Олевськ, Олевського району, Коростенського округу, Київської області. Заарештований 23 листопада 1936 року. Обвинувачувався за ст. 54-10, 54-11 КК УСРР. За постановою ОН при НКВС СРСР від 9 серпня 1937 року висланий до Казахстану на 3 роки. Реабілітований у 1956 році. Бялик Давид Пінхусович, 1901 року народження м. Бердичів, Бердичівського повіту, Київської губернії. Єврей, письменний, формувальник фарфорового заводу. Проживав в смт Олевськ, Олевського району, Коростенького округу, Київської області. Заарештований 20 листопада 1936 року. Обвинувачувався за ст. 54-10 КК УСРР. За постановою ОН при НКВС СРСР від 9 серпня 1937 року висланий до Оренбурзької області на 3 роки. Реабілітований у 1956 році. Вайнбранд Ісаак Йосипович, 1906 року народження, містечко Словечно, Словечанської волості, Овруцького повіту, Волинської губернії. Єврей, освіта початкова, завідуючий відділом постачання «Головцукру». Проживав у смт Олевськ, Олевського району, Житомирської області. Заарештований 17 квітня 1938 року за ст. 54-8 КК УРСР. Прокурором Житомирської області 8 березня 1939 року справа припинена. Вайнбранд Юдель Давидович, 1977 року народження, с. Бовсуни, Лугинської волості, Овруцького повіту, Волинської губернії. Єврей, письменний, заготівельник утилю. Проживав в смт Олевськ, Олевського району, Житомирської області. Заарештований 15 грудня 1937 року. Обвинувачувався за ст. 54-6 КК УРСР. За постановою НКВС СРСР і Прокурора СРСР від 17 січня 1938 року розстріляний 14 січня 1938 року. Реабілітований у 1939 році. Вайнерман Юхим Гершкович, 1906 року народження, м. Київ, Київської губернії. Єврей, освіта вища, член ВКП(б), економіст фарфорового заводу. Проживав в смт Олевськ, Олевського району, Коростенського округу, Київської області. Обвинувачувався за ст. 54-10, 54-11 КК УРСР. За постановою ОН при НКВС СРСР від 9 серпня 1937 року ув’язнений до ВТТ на 5 років. Реабілітований у 1956 році. Вайнерман Шолем Гершкович, 1894 року народження, містечко Олевськ, Олевської волості, Овруцького повіту, Волинської губернії. Єврей, письменний, тесляр. Проживав у смт Олевськ, Олевського району, Житомирської області. Заарештований 27 листопада 1937 року. Обвинувачувався як агент польської розвідки. За постановою НКВС СРСР і Прокурора СРСР від 20 грудня 1937 року розстріляний 29 грудня 1937 року. Реабілітований у 1958 році. Вайс Фріда Густавівна, 1907 року народження, містечко Олевськ, Олевської волості, Овруцького повіту, Волинської губернії. Німченя, письменна, робітниця, Проживала в смт Олевськ, Олевського району, Київської області. Заарештована 26 березня 1933 року. Обвинувачувалася за ст. 54-6 КК УСРР. За постановою ОН від Колегії ДПУ УСРР від 17 травня 1933 року позбавлена права проживання в 12 прикордонних пунктах на 3 роки. Реабілітована в 1989 році. Вайсберг Лейба Гершкович, 1888 року народження, с. Неділище, Барашівської волості, Житомирського повіту, Волинської губернії. Єврей, письменний, голова колгоспу. Проживав у смт Олевськ, Олевського району, Коростенського округу, Київської області. Заарештований 29 серпня 1936 року. Обвинувачувався за ст. 54-10, 54-11 КК УСРР. За постановою ОН при НКВС СРСР від 9 серпня 1937 року ув’язнений до ВТТ на 5 років. Реабілітований у 1956 році. Веледницький Аврам Мойсейович, 1898 року народження, містечко Норинськ, Норинської волості, Овруцького повіту, Волинської губернії. Єврей, малописьменний, завмаг. Проживав в смт Олевськ, Олевського району, Житомирської області. Заарештований 7 січня 1938 року. Обвинувачувався за ст. 54-6 КК УРСР. За постановою НКВС СРСР і Прокуратурою СРСР від 21 січня 1938 року розстріляний 29 січня 1938 року. Реабілітований у 1989 році. В цілому в першій книзі подані прізвища п’ятдесяти чоловік різних національностей, але євреї серед них становлять більшість. І хоча в цьому виданні подані дані про людей, прізвища яких починаються з літер А, Б, В, є всі підстави припускати, що така тенденція зберігається й надалі. Тобто радянська влада масово знищувала та репресовувала євреїв наприкінці 1930-х (українці своє отримали в 32-33 роках). Поняття «знищила» та «репресувала» свідомо розмежовую, оскільки репресія в перекладі з латини означає - утиски, придушення. Така політика відносно євреїв була продиктована тими зобов’язаннями, що взяла на себе радянська влада перед своїми друзями - нацистами. Олександр Павленко, викладач історії Олевського ПТУ-10. з газети "Новини Олевська" від 9.12.2011. |
Так вот , Хатаб , антисемит - это такой человек , которого самого зациклило на теме евреев и жидов скорее всего из-за того , что это старый и проверенный способ пропиариться ...
То же самое будут считать и русские, будто отстаивают они свои национальные интересы, возвращают «незаконно» отобранные у них земли и прочее. Все это мы будем делать под предлогом разных суверенитетов, борьбы за свои национальные идеалы. В то время мы не дадим ни одной из сторон самоопределиться на основе национальных ценностей и традиций.
В этой войне дураков славянское быдло будет ослаблять себя и укреплять нас, главных дирижеров смуты, якобы стоящих в стороне и не только не участвующих в кровавых событиях, но и не вмешивающихся в них. Более того, мы полностью обезопасим себя. В сознание славян-профанов (непосвященных) мы заложим такие стереотипы мышления, при которых самым страшным словом станет «антисемит». Слово «еврей» будут произносить шепотом.» Любавичеський Ребе,раббі Менахем-Мендел Шнеєрсон
А на счёт Библии , так это и есть общечеловеческая история , но не для всех это видимо понятно ведь там всё на примере еврейского народа .... а , какого ж ещё , ведь писали именно евреи в условии того , что все остальные народы имели многобожие ...
Тогда чем вы сами лучше животного?
Если еврею скажать, что он гавно и он промолчит - это настоящий еврей. А если по морде кулаком ответит - жЫд натуральный.
"Еврей" и "терпила" - не слова-синонимы. Не путайте.
По-моему, тут спорить и доказывать бесполезно.
Прочел первую строчку. УПА "полесская сечь" Бульбы-Боровца была создана в 41м. УПА Бандеры - в 43-м. Уровень профессионализма автора ясен, дальше читать не стал....