Напередодні виборів. Ч. 2: "Голосувати чи ні?"

Післязавтра вибори.

Одні чекають цей день з нетерпінням. Інші - традиційно збираються ігнорувати, циркулюючи у голові тезу "ні влада, ні опозиція не отримають мій голос”...

Чому я вважаю, що 28 жовтня потрібно прийти на виборчі дільниці?

Гарно, НМД, з цього приводу сказав Роман Шрайк. Процитую кілька фраз:

"Можно адаптироваться и к этой власти. К тотальной лжи. К феодальным взаимоотношениям. К миллиардной коррупции. К жлобству как новой этике. К безнадеге.

Просто жить. Выживать. Есть, пить, петь песни. Грустные – ой, посадили по беспределу. Веселые – ура, откинулся. Можно.

Вот только непонятно как смотреть в глаза детям, когда они спросят – папа, а почему мы живем на задворках цивилизации?

Выбор прост:

1) Победить, а потом в новой системе координат ставить новые задачи – как нам стать частью цивилизованного мира.

2) Проиграть и петь грустные песни про очередной утраченный шанс. Ну или шансон”.

Ті, кого під час останніх виборів президента називали "противсіхами", мусять думати. Галочку у бюлетені навпроти кандидата "Не підтримую жодного” поставити не вдасться. Її там просто немає.

Разом з тим, в даній ситуації просто не прийти на вибори - здійснити фактично злочин перед своїми дітьми. Вибір доведеться робити…

"Эти выборы – это не выбор меньшего зла. Это выбор между п*здецом и неизвестностью.

Поэтому, даже если окажется, что Тягнибок по ночам пьет кровь русскоязычных младенцев, Турчинов спит в гробу, Яценюк втыкает иголки в куклу Тимошенко, а Кличко плачет, слушая шансон, я все равно скажу: нужно голосовать за проходные оппозиционные партии, какими бы они ни были.

Нет ни одной партии, которая приведет нас в рай. Зато есть партия, которая уже ведет нас в ад. Пожалуйста, не нужно ей помогать” - підсумував Р.Шрайк.

P.S. "У день виборів по вулицях давньогрецьких міст ходили службовці з батогом, вмоченим у червону фарбу, якою відзначали всіх, хто не поспішав голосувати. У Давній Греції тих, хто систематично не ходив голосувати, позбавляли громадянства. На той час це означало фактичне зведення до стану раба.

Обирати владу – це колосальна пільга і привілей вільних людей, який і в наш час мають далеко не всі народи. Вага вибору в політиці дуже велика, і, як свідчать події в Україні останніх двох років, це не жарт”. З цією думкою О.Палія важко не погодитись.