LesikPsih7Оценка: 3.2/5 Голосов: 9 |
Наша буденність - це сон, який немає завершення. Кожен день починається із
того, що ти робиш каву і йдеш на роботу. Кожен вечір втомлений приходиш додому,
дивишся наступне телешоу і знову спиш. І так кожного дня безперервний сон.
Кожного дня зомбуєш себе думками: потрібні гроші і де їх взяти. Можливо, хтось
зверху сподівається цими думками загнати тебе в глухий кут. Глухий кут життя –
це безнадія та невіра у краще життя. Правда віри трохи є. Особливо тоді, коли
до зарплати раз-у-раз прибавляють по сім гривень. В якомусь підручнику з
історії читала давно, що рабам в Єгипті давали деколи м'ясо, щоб уникнути
бунту.
В реальному житті буває тільки три ролі, які ти можеш виконувати: жертва,
герой та переслідувач. Архетип героя завжди був актуальним в нашій історії. На
жаль цей архетип дуже часто переплітався з архетипом жертви. Герой не завжди
може вигравати і не відразу. Шлях героя – це постійна боротьба та випробування.
Згадайте народні казки, де герой проходить випробовування за випробовуванням,
потрапляє у в’язницю, потім знову знаходить вихід і врешті рятує наречену із полону або
знаходить скарб. Ні в одній казці герой не зупинився на половині шляху. До
поставленої мети героя завжди веде віра в перемогу добра та справедливості.
Шлях народу до кращого життя – це шлях героя. Він може тривати роками або
десятиліттями. Важливо, щоб час від часу герой показував своїми діями, що він
живе і активно просувається далі. Поки серед народу живе дух героя – сон не
буде тривати довго. Так, може прийти час спаду активності та дрімоти, який
також необхідний для переосмислення певного етапу історії. Та невдовзі за ним
прийде час активного діяння, де герой почне втілювати свій задум.
В 2004 році багато сподівань не мали змогу втілитися. Це просто був
черговий епізод прояву активності та
волевиявлення. На мою думку, він був набагато потужніший, ніж у минулі роки. В
народних казках герой також стає міцнішим та витривалішим до завершення казки.
Я тоді була студенткою і проявляла більше симпатії до помаранчевих стрічок та
колективних зібрань. На даний момент розумію, що то було набагато більше в
моєму житті, ніж поїздка в Київ на гулянку. Події помаранчевої революції
залишили у мене відчуття того, що я є частиною нації і моє життя переплетене з
життями мільйонів людей. Напевно, це важливіше за прибавку до зарплати або
зниження цін на газ.
Ось прийшов наступний етап в історії життя героя. Прийшов час активного
діяння, пробудження зі сну. Дух героя спонукає вірити, коли віра втрачається;
боротися, коли вже немає сил. Кожна народна казка має щасливий кінець. Казки –
це мудрість народу.
А украинцы и есть - русские ... если сильно разобраться ... да , да ...
ЗЫ:я тоже за мир во всем мире...
Кстати про самоопределение и его важность. Немцев лишили этого самоопределения настолько, что даже на играх сборной по футболу только несколько лет назад начали махать государственными флагами. И это ни как не мешало им строить великолепную страну.
Вы же предлагаете сначала самоопределиться...Зачем? Что оно даёт конкретно? Мне лично всё равно как меня называют: русским или евреем. Я и то и другое и особой значимости в этом не вижу.
Другой вопрос, когда аппоненту это приподносят как контраргумент типа "Зато у тебя вся спина белая".
Мне это не нравится. Я люблю выслушивать по возможности все мнения но вывод делать сам и независимо.
я думаю, Вова имел ввиду то, что написал...
А украинцы и есть - русские ... если сильно разобраться ... да , да....................................................... Мне этот высер напоминает , пянь на русской кухне, когда после опорожнения бутля , начинается разговор о политике и хохлах.