900 тисяч на дорозі не валяються?

900 тисяч на дорозі не валяються?
Щорічне нанесення розмітки – це звичайна картина всеукраїнського масштабу. Сотні тисяч гривень пускають на вітер, щоб за рік повторити цей ритуал знову. 
З приходом нової команди після виборів 2015 року житомиряни очікували на зміни та новий підхід, як до виконання своїх обов’язків так і використовування бюджетних коштів. Але ні першого, ні другого ми так і не отримали. І це стосується не лише масштабних питань, але й таких повсякденних як, наприклад, нанесення розмітки на дороги.

Вічна годівничка 
Відкриті торги розпочалися ще в листопаді 2015 року, майже одразу після виборів, коли змінилося керівництво міста. У лютому 2016 року за результатами тендеру було укладено договір з ТОВ «Сіопласт» на суму майже 220 тисяч гривень на 5000 кг фарби. 
Роботи розпочалися в квітні і затяглися аж до вересня попри обіцянки влади зробити все швидко і без незручностей для автомобілістів та пішоходів. До слова, як зазначав заступник міського голови Дмитро Ткачук, розмітку мали наносити вночі, але насправді робили її в час пік. 
Перше, що нас збентежило, після детального вивчення цього питання так це гарантійний термін від виробника. На офіційному сайті виробника значиться 1 рік, при тому, що заступник міського голови Дмитро Ткачук усіх запевняв про новий підхід до вимог щодо якості фарби та нанесення дозволить наносити розмітку раз на декілька років, що мало та значно заощадити кошти. 
Та молодий чиновник, ймовірно, швидко увійшов в курс справи та зрозумів, що кожного року наносити розмітку на наші дороги не так вже і погано. По-перше, якщо фарба зійде разом зі снігом винними можна зробити комунальні служби, які хімією для розчинення криги зіпсували розмітку або ж кивати на неякісну роботу підрядників та щороку показово змінювати на нових. По-друге, пояснювати необхідність виділення коштів в черговий раз перед депутатами можна опираючись на турботу про пішоходів та автомобілістів. До слова, жоден пішохідний перехід у Житомирі зиму не пережив, залишивши після себе сліди асфальтного живопису (іноді шматків за декілька останніх років), який аж ніяк не прикрашає місто та не додає безпеки пішоходу на переході.
Для європейської країни щороку витрачати бюджетні кошти на матеріал та робочу силу на розмітку, яку можна зробити раз і забути на 5 років – це нонсенс. Для Житомира – реальність.

Сотні тисяч на вітер
Роботи по нанесенню розмітки виконували три підрядники: приватне підприємство «Автомагістраль» з Київської області, товариство з обмеженою відповідальністю «Базел Груп» з Кіровограду та Житомирське комунальне підприємство «Управління автомобільних шляхів». Загалом дорожня розмітка у 2016 році міському бюджету обійшлась в 874 тисяч 183 гривні, з яких 220 тисяч було витрачено на фарбу і 654 тисячі 223 гривні за роботу підрядних організацій.
Цікаво, але у міській раді до останнього ніби не знали скільки коштуватиме нанесення розмітки. У відповіді на інформаційний запит влітку минулого року заступник міського голови Дмитро Ткачук зазначив, що вартість нанесення буде відома лише після підписання актів виконаних робіт, хоча згідно договору між підрядником та міською радою ціна договору є твердою, тобто незмінною.
ПП «Автомагістраль» за нанесення розмітки на семи вулицях міста отримала майже 230 тисяч гривень. Лише вулиця Покровська коштувала понад 93 тисячі гривень. Згідно договорів її мали наносити з квітня по червень. На фотографіях пішохідний перехідна перетині вулиць Покровська та Грушевського станом на жовтень 2016 року. Так як акти були підписані у липні, виходить, що нова розмітка «не прожила» і три місяці. Фарба на Великій Бердичівській протрималася трохи довше, хоч і обійшлася бюджету в 90 тисяч гривень (лише за роботу), але після перших літніх дощів першими «попливли» також пішохідні переходи.
ТОВ «Базел груп» працювало на вулицях Грушевського, Київській та Чуднівській. Підрядники почали працювати значно пізніше ніж ПП «Автомагістраль», у червні та серпні, а вулицю Чуднівську загалом робили у вересні, тому результати їх роботи поряд вже з затертою розміткою ПП «Автомагістраль», на перший погляд були непогані. Як і суми, які отримало ТОВ. Зокрема вулиця Київська обійшлася в 81 тисячу, вулиця Михайла Грушевського у 58 тисяч, а Чуднівська – 82 тисячі гривень. Загалом це понад 221 тисячу гривень. Результат роботи ТОВ «Базел груп» можна побачити зараз, де навіть на Київській майже не видно суцільної смуги, не говорячи вже про пішохідні переходи. 
Комунальне підприємство «ЖУАШ», яке славиться вмінням роботи ремонт асфальтного покриття у дощ, за нанесення розмітки з міського бюджету отримало майже 137 тисяч гривень. Підприємство загалом працювало на другорядних вулицях. Наносило розмітку пішохідних переходів, суцільні, переривчасті та стоп лінії. Та результат житомиряни отримали такий самий як і від ПП «Автомагістраль» та ТОВ «Базел груп».

Дорого не означає якісно
Та попри чималі суми, жодна з нанесених розміток після зими не зберіглася. В деяких місцях розмітка була нанесена криво, а на вулиці Перемоги біля магазину «Вопак» халтуру і зовсім вимушені були замалювати чорною фарбою, після того як нанесли зайву смугу. Користувачі соціальних мереж то глузували з таких спеціалістів, то обурювалися, що за такий результат платять з бюджету. 
Коли наша громадська організація звернула на це питання увагу вперше, ще у випуску від червня 2016 року, ми писали і попереджали про те, що працівниками, які наносили фарбу було допущено ряд порушень. Зокрема на офіційному сайті постачальника фарби зазначено, наносити її треба в суху погоду на сухе очищене від бруду та пилу дорожнє покриття. Нанесення емалі на непідготовлену поверхню не допускається, що власне і призвело до того, що розмітка дуже швидко зникла.
До речі, у договорі між міською радою та підрядником у розділі щодо контролю за якістю виконаних робіт та матеріалів пункт 5.4. чітко вказано, що виявлені в процесі перевірок та випробувань неякісно виконані роботи підлягають виправленню. У тому ж розділі пункт 5.5. зазначено, підрядник надає гарантійний термін на дорожню розмітку, увага, протягом 6 місяців при зберіганні видимого шару 60%. Та міську владу усе влаштовує, бо ні вимог переробити криве нанесення фарби, ні претензій щодо того, що розмітку в більшості місць не видно і на 20%, а подекуди і зовсім.
Обіцяного дублювання дорожніх знаків, скляних кристаликів на переходах для посилення відбивної властивості розмітки житомиряни так і не дочекалися. Жовті лінії на зупинках з’явилися місцями в центрі, а червона фарба на пішохідних переходах виглядала яскраво два-три тижні, а пізніше і зовсім стала схожа на іржу. Теж саме сталося з «острівками безпеки», якими так пишався заступник міського голови з транспортних питань. Апелювання фразами «у нас буде як в Європі» гарно звучало у ЗМІ лише перших декілька тижнів, пізніше ж стало зрозуміло, що все це пусті балачки та черговий піар від заступника мера Дмитра Ткачука. 
Під час підготовки матеріалу до друку нам стало відомо, що виконавчий комітет міської ради знов запланував оновити розмітку. Цілком можливо, що якби нанесення розмітки не привертало стільки уваги, її б «оновлювали» щомісяця. І знову на це витратять близько мільйона. За ці кошти можна було б або придбати певне обладнання у міську лікарню чи навчальні заклади міста, або частково відремонтувати сквер, або ж надати адресну допомогу потребуючим. Розмітка звісно потрібна, але хочеться нарешті господарського підходу і заощадливого використання бюджетних коштів. То чи буде цього року зроблена робота над минулорічними помилками.