garoldОценка: 2.3/5 Голосов: 18 |
Під час візиту до Парижа російський президент Володимир Путін назвав шлюб дочки київського князя Анни Ярославни з королем Франції фактичним початком російсько-французьких відносин.
Дослівно керівник Кремля сказав: "З поїздки царя Петра до Франції не почалася історія російсько-французьких відносин. Вона має набагато глибше коріння. Освічена французька публіка знає про руську ("русскую") Анну - королеву Франції. Молодша дочка нашого великого князя Ярослава Мудрого була дружиною Генріха I і внесла істотний внесок у розвиток Франції..."
Ця ремарка викликала справжню бурю в українському інформпросторі та "війну правок" у Вікіпедії, де проукраїнські та проросійські користувачі намагалися затвердити приналежність Анни Ярославни до української чи російської історії.
Історики пояснили ВВС Україна, ким вважала себе королівна, батьком якої був Великий князь київський Ярослав Мудрий, а матір'ю - дочка шведського короля Інгігерда.
ВВС Україна: Якою була самоідентичність Анни Ярославни?
Володимир Ричка: У ті часи, коли жила Анна Ярославівна, вся Європа була як єдиний дім і зв'язки між династіями були надзвичайно насиченими.
Ні вона сама, ні її батько Ярослав ніколи не вважали себе ні росіянами, ні українцями, ні білорусами, ні шведами.
Поняття етнічності в ті часи було відсутнє.
Вони вважали себе "руськими" - тобто, християнами.
Тому, дякуючи колишньому послу України у Франції Юрію Кочубею, напис на пам'ятнику Анні у Санлісі зроблено так: "Анна Київська" - саме такою вона себе вважала.
(Санліс - місто у Франції, де поховано Анну Ярославну, і де за участі української влади їй спорудили пам'ятник. - Ред.)
Анна б здивувалася, якби її назвали "росіянкою" чи "українкою".
Тому я б не робив би з цієї історії якийсь скандал.
От не розуміють можновладці, що поняття нації у XI-XII ст. не існувало. Що Анна Ярославна вважала себе руською, християнкою і киянкою - ось такі були у неї маркери ідентичності.
ВВС Україна: Чому про неї майже не збереглося згадок у руських літописах?
В.Р.: Давньоруські літописці не приділяли належної уваги жіночій частині князівського роду. Залишали лише скупі свідчення про їхнє народження й інколи про шлюб.
Навіть діяння княгині Ольги літописцям описувати було надзвичайно складно. Літописець скаржився: "Як же мені грішному це зробити, якщо вона жінкою була?" Але потім вирішив цю проблему, і написав: "Мужеську мудрість мала…"
ВВС Україна: Наскільки важливою фігурою в історії Франції була Анна Ярославна?
В.Р.: Не надто важливою. Не склалося у неї особисте життя з Генріхом, він рано пішов з життя.
Потім у неї трапилася любовна інтрига, й це навіть викликало незадоволення Папи Римського.
Якби вона зробила справді визначний внесок в історію, то ми б побачили її надгробок у Сен-Дені, де поховано самого Генріха та інших французьких королів.
Тому не слід перебільшувати її постать.
Взагалі, долі цих дітей, які змушені були в юному віці вирушати до чужих країн, викликають скоріше співчуття.
Водночас у культурі Франції її роль більш визначна. Про це свідчать численні звернення сучасних французьких літераторів до її постаті.
Останньою такою спробою була праця журналіста і письменника Філіпа Делорма "Анна Київська". Цю книгу перекладено й українською.
Письменники вільні у своїй творчості романтизувати постаті, а історики мають слідкувати за джерелами і спокійно підходити до теми.
Тому заява російського президента свідчить про недостатню обізнаність. Серйозні російські історики так би ніколи не сказали.
ВВС Україна: Чи є якісь свідчення про особливі стосунки між тогочасною Францією та Руссю в часи Анни Ярославни?
В.Р.: Нічого не збереглося.
Але є смілива гіпотеза, що Анну в ту далеку подорож супроводжував перший руський за походженням митрополит Іларіон. Він нібито спостерігав за тамтешніми звичаями і дещо запозичив з церковних обрядів для Русі.
ВВС Україна: Як ви оцінюєте вислів російського президента про Анну Ярославну?
Віталій Щербак: Він іде у руслі загальноросійської історії, яка була написана у ХVIII-XIX ст. і стверджує, що Росія бере свої початки від часів давньої Русі.
Сам вислів ніякого історичного, наукового тла не має - робився він лише у політичній площині.
Ні Росії, ні Московії у часи Ярославни не існувало…
ВВС Україна: Якою була її роль у вітчизняній історії?
В.Щ.: Вона була дочкою Ярослава Мудрого, і все.
А відірвавшись від батьківського гнізда робила певні кроки по управлінню Францією.
Йдеться про звичну роль управлінця великого королівства. Тривало це не дуже довго, після чого на троні був її син (Філіп І. - Ред.), і вона вдруге вийшла заміж.
Надто підносити роль Анни Ярославни як великого державотворця Фрапредставниця нашого етносу, руського, українського, відіграла певну роль у французькій історії.нції не можна. Але можна відзначити, що
Позиція, що вона нібито намагалася турбуватися про свою батьківщину - неоднозначна. Багато джерел про її діяльність не збереглося...
На той час Франція не була якимось надзвичайним королівством, яке випереджало Русь. Навпаки, рівень його суспільного розвитку, можливо, був навіть нижчим від Києва.
Це не означає, що вони були всі такі нікчемні, просто суспільний розвиток тоді ще не дійшов до певного рівня.
Після Хлодвіга (Засновник Франкського королівства. - Ред.) було кілька королів, але за Генріха І якогось особливого розвитку не відзначається.
Роль Анни полягає у тому, що на її прикладі можемо спостерігати ознаки української присутності у європейському політикумі середньовічної держави.
ВВС Україна: Чим Ярославу Мудрому був вигідний шлюб доньки з монархом Франції?
В.Щ.: Це був неписаний закон у Середньовіччі, який перейшов і у Новий час, - підтримувати рівень міжнародних зв'язків для зміцнення династій.
Не можна сказати, що це якось особливо вплинуло на відносини між Францією і Руссю - країни були надто далеко одна від одної.
Але опосередковано, думаю, відомості про те, що руський князь має високу кон'юнктуру в Європі дійшли і до Кракова, і до столиці угорського королівства, куди поїхала ще одна донька Ярослава.
Тому я б не робив би з цієї історії якийсь скандал.
От не розуміють можновладці, що поняття нації у XI-XII ст. не існувало. Що Анна Ярославна вважала себе руською, християнкою і киянкою - ось такі були у неї маркери ідентичності."
"правда руська" - 2 гривны (Украина) Ярослав Мудрый
"...Житомира, колиски багатьох видатних людей.
Міста, що є історичною західною брамою
столиці земель Руських - Києва"
Костя в чем-то прав ... могут ... в равной степени .
Владимир Путин и Кonstantin (garold) — оба правы
"Поняття етнічності в ті часи було відсутнє.
Вони вважали себе "руськими" - тобто, християнами."
Путин прав назвав Анну "русской" (на современный лад)
Комментатора №1 , 2 — в топку , №3 в парилку
Д'Б
Разве мама уже нас не читает .
Мне кажется не стоит продолжать диалог с тобой
Бди , враги они того ... коварные и не дремлют .
ЗЫ Извини Мариша , нет времени . Продолжим наши амуры в другой раз
Д'Б
Тогда зачем блог копипастить на ЖЖ ?
Вход только для узких членов твоего кружка ?
Так так и указывай на видном месте . Или не устраивай сопливые истерики
Д'Бка
По теме блога возразить не можешь , попробовал хамить от бессилия ... самого и макнули по самую маковку .
Гы ... прояви до конца свою немощь . Юрко и ТвраСС уже давно так делают ... патаму шо слабаки .
Все , ты мне надоел своим нудным гундежем
Д'Бка
Ты ещё на кулачках вызови дратся ... покажи всем что драчун
Звідси й рускіє, і все навколо рускоє.
Така вже ментальність бидла.
Ці слова треба викарбувати на камені і подарувати камінь кожному ватному та вишиватному телепню, щоб вивчили їх напам'ять
Якщо ти єврей,а проживаєш в Америці..ти американець,тільки українець на росії хохол,азіат-чурка,звісно не заржавіла відповідь у народів про вєликій магучій.))
В общем, Гарольд Украинцы имеют полное право называть Анну своей, Россияне - своей и даже белорусы своей.
Не было на тот период ни России, ни Украины, ни Белоруссии.
Все!!!!!