Через мера Сухомлина Житомир може втратити 40 млн. доларів?

8 червня житомирська влада вкотре довела, що працювати там мало хто вміє. Під час засідання Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП), на якому розглядались системні порушення КП «Житомирводоканал» та КП «Житомиртеплокомуненерго» було за що червоніти. Директори підприємств Андрій Нікітін,  Дмитро Рогожин та заступник міського голови Олександр Фещенко виглядали як діти, які не виконали домашнє завдання і вигадували всілякі відмовки. Проте, голова НКРЕКП Дмитро Вовк під час розгляду житомирських питань декілька разів наголошував, що порушення комунальників є персональною відповідальністю мера Сергія Сухомлина в тому числі перед виборцями за те, що робота по суті «завалена».

Ми вже писали про перевірки зазначених комунальних підприємств з боку НКРЕКП, які відбувались минулого року. Тоді в обох КП було виявлено  численні порушення ліцензійних умов, внаслідок чого були виписані штрафи. Їх також зобов’язали усунути порушення до визначеного терміну. Нещодавно комісія провела перевірку того, чи зробили водоканал та тепловики висновки. Саме це і обговорювалось на засіданні НКРЕКП 8 червня. Першим «червонів» директор водоканалу, на допомогу йому викликали Олександра Фещенка, але обидва лише виправдовувались за те, що давно мало бути зроблено. Зокрема йшлося про встановлення облікових приладів, з чим в Житомирі є проблема. Водоканал не встигає виконати вимоги комісії, тож просив відтермінування не надавши документів, що могли би переконати комісію, що цього разу строки не будуть порушені. Заступник мера розповів про сподівання влади отримати в кредит від Світового банку 40 млн. доларів, за які в тому числі і планує збільшити кількість лічильників. Але голова НКРЕКП, послухавши доповідачів, навіть пригрозив звернутись до фінансової установи, з проханням не давати ці кошти, оскільки комунальне підприємство не справляється навіть з елементарними завданнями, тож довіряти йому такі кошти не можна. Знову ж таки Дмитро Вовк нагадав про відповідальність мера. Тож може скластись ситуація, що через те, що мер не може налагодити роботу, водоканал залишиться без коштів на модернізацію. Розгляд питання по КП «Житомирводоканал» відтермінували до 1 липня, через відсутність необхідних документів.

Відповіді директора ЖТКЕ Дмитра Рогожина оптимізму також не сприяли. Виявляється підприємство не змогло досі затвердити інвестиційну програму на 2017 рік, яку повинно було мати ще на початку цього року. Комісія вимагала усунути порушення до 28 лютого, але документи підприємство спромоглось подати лише 28 квітня, затримавшись на 2 місяці. До того ж склали їх неправильно, тож НКРЕКП не змогла прийняти наміть те, що зробили. В результаті КП ЖТКЕ отримало другий штраф на 85 000 грн. та обіцянку від заступника мера Олександра Фещенка зробити висновки по роботі директора підприємства. Але пам’ятаючи про те, як Сергій Сухомлин вже «зробив висновки» по роботі Фещенка та пообіцяв житомирянам не півроку тому план «Б» по його звільненню, навряд можна очікувати якісь адекватні кроки щодо порушників. Що ж до штрафів, то як тут не згадати, що останнім часом ЖТКЕ декілька разів просило кошти на зарплату, а тут через свою безвідповідальність чи зумисні дії втратила  170 000 грн.

Голова НКРЕКП нагадав, що на одному з засідань житомирські чиновники говорили про те, що можуть знизити тарифи на 20-30%, і поставив це твердження під великий сумнів з огляду на те, що навіть з найпростішими завданнями комунальники не можуть впоратись, натомість намагаються перекласти відповідальність ніби їм заважають та керуються політичними кроками. «Ви на словах святі, а як до діла доходить, то не можете виконати елементарні речі», - сказав Дмитро Вовк.

Порушення по встановленню приладів обліку не лише відкидає Житомир назад. У порівнянні з іншими містами ми маємо показники кількості лічильників в 3 рази менше, ніж середні. До того ж в такій ситуації нереально об’єктивно порахувати втрати на основі яких, в свою чергу, визначається різниця в тарифах, що виплачується з бюджету. Так, наприклад, для ЖТКЕ ця сума за 2016 рік склала більше 35 млн. гривень, що через відсутність обліку викликало сумніви у НКРЕКП як необґрунтовані виплати бюджетних коштів. Питання обліку також безпосередньо пов’язане з енергозбереженням. Відсутність лічильників в цьому сенсі сильно знижує мотивацію.