Всі свої: Палац спорту мають будувати виключно наближені до влади підприємства

За останні дні у житомирських ЗМІ з’явилося декілька повідомлень, які стосуватися будівництва Палацу спорту у Житомирі. Частина з них стосувалася інформації щодо того, що підприємства, яких не допустило управління капітального будівництва Житомирської міської ради (далі – УКБ) до торгів, звернулося до Антимонопольного комітету зі скаргою на УКБ і вимогою не допускати до торгів інших учасників – тих, яких УКБ як раз допустило.

Історія, здавалося б, заплутана, але цікава. Варто лише заглибитися у причини, чому УКБ дискваліфікувало частину підприємств, та ще й за дивним збігом обставин так, щоб у тендері приймали участь лише місцеві підприємства.

Нагадаємо, що орієнтовна вартість будівництва Палацу спорту 283 млн 297 тис гривень. Тендер був оголошений 26 липня 2019 року і на нього свої пропозиції подало 5 підприємств:

ТОВ «Альтіс-Констракшн» зареєстровано у Києві
ТОВ АртХаус зареєстровано у Житомирі
ПП Елітбуд-1 зареєстровано у Житомирі
ТзОВ «Ріола-модуль ЛТД» зареєстровано у Київській  області
MIRBUD S.A. зареєстровано у Польщі

19 вересня тендерний комітет УКБ розглядає пропозиції та документи учасників, та виносить своє рішення. В результаті допущеними до участі у тендері залишаються тільки ТОВ АртХаус та ПП Елітбуд-1.
ТОВ «Альтіс-Констракшн» та ТзОВ «Ріола -модуль ЛТД» звертаються до Антимонопольного комітету зі скаргою на УКБ. У своїх скаргах вони не лише повідомляють Антимонопольний комітет, що УКБ не допустило їх до тендеру безпідставно, але й вказують на факти порушень у тендерній документації тих підприємств, які УКБ до участі у тендері допустило.

Зокрема з цих скарг стає зрозуміло, що ТОВ «Альтіс-Констракшн» УКБ не допустило до тендеру, бо у підприємства, на думку тендерного комітету, Антикорупційна програма не відповідає усім вимогам ст.61 ЗУ «Про запобігання корупції». ТОВ «Альтіс-Констракшн» з цим, зрозуміло, не погоджується і повідомляє, що у зазначеній статті взагалі вимог до антикорупційної програми немає.
Однією з причин, чому інше підприємство – ТзОВ «Ріола -модуль ЛТД» не допустили до торгів було те, що підприємство не надало усіх копій паспорта уповноваженої особи на підписання договору. Усіх, в сенсі – навіть пустих та обкладинки.

Наша громадська організація, зрозуміло, не береться давати оцінку діям тендерного комітету УКБ, однак такі несуттєві порушення поряд з тими, про які ми скажемо далі, виглядає як досить упереджене ставлення до інших учасників.
Зокрема, як у своїй скарзі Антимонопольному комітету зазначає ТОВ «Альтіс-Констракшн», ПП Елітбуд-1 неналежним чином оформило інформаційну довідку щодо наявності на підприємстві достатньої кількості кваліфікованих працівників. Окрім того, у ПП Елітбуд-1 у грудні 2019 року закінчується ліцензія на виконання робіт підвищеної небезпеки, а гарантійний лист довільної форми щодо проводження строку дії ліцензії підприємство у документації УКБ не надало.

У скарзі Антимонопольному комітету недопущений до тендеру ТзОВ «Ріола-модуль ЛТД» зазначає, що ТОВ АртХаус до торгів було допущено з банківською гарантією, яка не відповідає вимогам, який встановив сам тендерний комітет.
Скарги підприємств Антимонопольний комітет розглядатиме 11 та 15 жовтня, а от тендер мав відбутися 30 вересня, проте на Prozorro станом на 1 жовтня інформації про результати тендеру немає. За нашою інформацією, торги перенесли на 3 жовтня.

А поки ще є час, варто розібратися, що ж це за підприємства, які стали тими самими щасливчиками, які будуть здійснювати будівництво Палацу спорту за 283 млн грн?
По-перше, підприємства активно співпрацюють з бюджетною сферою. Зокрема, ПП Елітбуд-1 за минулий рік отримало тендерів на 194 млн грн, ТОВ АртХаус на 84 млн грн.
ТОВ «АртХаус» та ПП Елітбуд-1 вже приймало разом учать у тендерах раніше. У 2016 році підприємства приймали участь у торгах на реконструкцію стадіону «Полісся». ТОВ АртХаус було єдиним конкурентом ПП Елітбуд, який і виграв з пропозицією 7,8 млн грн. Примітно, що до ПП Елітбуд-1 реконструкцією стадіону з 2013 року займалося ТОВ АртХаус.

Станом на початок 2018 року, у стадіон було вкладено близько 100 мільйонів гривень, що значно відрізняється від початкової вартості. Зараз сума зросла до 150 мільйонів. Тоді ж підприємства змагалися за будівництво футбольного поля на стадіоні, і переміг ТОВ АртХаус.
2017 році  був ще один тендер - на першу чергу будівництва індустріального парку за 20,5 млн грн. Тендер тоді виграв ПП Елітбуд-1, а от з’явитися на світ індустріальному парку у Житомирі так і не судилося.
У 2018 році був інший тендер – на реконструкцію скверу на вул. Лятошинського. Тоді хоч ПП Елітбуд-1 і надало вигіднішу пропозицію – виграло ТОВ АртХаус з пропозицією 4,9 млн грн.
У Житомирі ПП Елітбуд-1 також відоме реконструкцією «Ракушки», до якості виконання робіт було чимало зауважень, і підрядник мусив їх виправити за власний рахунок. Власником підприємства є Денис Болейко – брат екс-керівника УКБ Дмитра Болейко.

Щодо ТОВ АртХаус, то 2016 році підприємство здійснювало реконструкцію вул. Михайлівської, яка коштувала міському бюджету близько 15 млн грн. За зиму плитка в деяких місцях потріскалася і підприємству прийшлося її частково перекладати. ТОВ АртХаус зареєстроване за тією ж юридичною адресою, що і ТОВ «Зодчество ЛДТ, що здійснювало реконструкцію гімназії №3, вартість якої з 33 мільйонів зросла до майже 100 мільйонів.

То ж звідки у чиновників УКБ таке бажання, щоб Палац спорту будували саме житомирські фірми? Цілком можливо, що причиною допущення житомирських підприємств до тендеру та недопущення інших спричинило бажання, щоб податки, які підприємство буде сплачувати, залишилися саме в Житомирі. Це, авжеж, патріотично, однак віриться не дуже.

Варто нагадати також одну річ. У 2012 році, звичайний власник кінотеатру «Україна» Сергій Сухомлин запрошував тодішнього губернатора Сергія Рижука та його підлеглих на консультацію щодо раціональних витрат бюджетних коштів. Тоді Сергій Сухомлин закидав губернатору високу вартість ремонту фасаду житомирської філармонії.
Через п’ять років, вже в період керування містом Сергія Сухомлина, був збудований корпус гімназії №3, вартість якої зросла у три рази, та здійснена реконструкція стадіону «Спартак», вартість якого зросла у 2,5 рази. Спостерігатимемо за історією з будівництвом Палацу спорту, адже підрядник з яким буде укладено договір має отримати 30% авансу. А це, на хвилинку, 85 мільйонів гривень.