Транспортна реформа: усі говорять, але ніхто не бачив

Напевно, з того часу, як у Житомирі з'явилися приватні перевізники, місту необхідна повноцінна транспортна реформа. Хтось, перебуваючи в кріслі чиновника міської ради, називав їх “транспортною мафією” та намагався боротися, хтось навіть її очолював, щоправда, приховано.

Коли після місцевих виборів у 2015 році міським головою Житомира став Сергій Сухомлин, одним з його пріоритетів та його команди була саме транспортна реформа.

І якщо подумки житомиряни очікували зручні оновлені маршрути, як комунального, так і приватного транспорту, дотримання чистоти у салонах, розвитку комунального транспорту, розмітки, яка не затирається через два тижні, відрегульовані світлофори (так, транспортна реформа — це не лише про громадський транспорт), то на думку місцевої влади, реформа була в іншому.

Валідатори усьому голова

Перший рік нас годували розмовами про запровадження електронних розрахунків за проїзд. Лише у 2017 році у тролейбусах почали з'являтися валідатори, які місту обійшлися близько 20 мільйонів гривень.

Наразі в усіх тролейбусах та трамваях комунального підприємства “Житомирське трамвайно-тролейбусне управління” встановлені стаціонарні валідатори. Валідатори в маршрутках (з другої спроби) з'явилися після чергового підвищення вартості проїзду. Це і було, власне, однією з умов підвищення тарифу.

Але є два “але”. По-перше, приватні перевізники не видають квитки тим пасажирам, які платять готівкою та не “валідують” поїздки. Через що влада міста не може дізнатися про реальний пасажиропотік, кількість пільговиків, немає обліку. Пасажири залишаються незахищеними. Адже квиток — це страховка. У разі травми при ДТП вам складно буде довести, що ви їхали саме у цьому автобусі, а не випадково, наприклад, опинилися поряд.

По-друге, чеки, які видають валідатори — не є фіскальними.
При будь-якій перевірці від відповідних органів, у приватних перевізників та у КП ЖТТУ будуть проблеми та штрафи. Поки що, серйозних перевірок дивним чином вдається стримувати (хоча ТТУ вже отримало свій перший, але ще незначний штраф), але фактично використанням таких валідаторів влада штовхає перевізників на порушення закону.

Контроль для обраних

У 2015 році компанія “Автоімідж” презентувала у Житомирі систему “Дозор”. Це програма, за допомогою якої можна відслідковувати рух громадського транспорту, щоб дізнаватися, де знаходиться потрібна тобі маршрутка чи тролейбус.
Принаймні так було раніше.

Система працювала не лише для зручності пасажирів, а зокрема для контролю приватних перевізників. Згідно з договором про транспортні пасажирські перевезення на маршрутах загального користування, у автобусах обов'язково має бути встановлений GPS трекер. Моніторинг здійснювало КП “Міський інформаційний центр”.
Однак з часом, в системі ставало все менше і менше маршруток, які можна було відслідковувати. Зараз у “Дозорі” є лише маршрут №44 та №1, і якщо вірити даним GPS, то на маршруті працює лише 6 машин (станом на 11.03.2020 року).

Наразі у міській раді, на відповідь на наш інформаційний запит, начальник управління транспорту та зв'язку Костянтин Підпокровний повідомив, що “управлінням вживаються організаційні заходи з метою визначення єдиного оператора GPS-моніторингу, з яким в подальшому буде укладено відповідний договір”. Чому мерія наразі ігнорує свої функції — а саме контролю, для чого їм якийсь оператор, якщо раніше з цим справлявся КП “МІЦ” - питання залишаються відкритими.


До речі, відсутність GPS створює ще одну проблему. Табло прогнозування прибуття транспорту, яке місту обійшлося в 925 тисяч гривень, фактично надають інформацію лише стосовно руху комунального транспорту.

Розробка продовжується або почекаєте ще

На ім'я міського голови Сергія Сухомлина у лютому ми надіслали інформаційний запит щодо розробки транспортної реформи та нової автобусної мережі. На жаль, як і попередні 4 роки, ми отримали формальну відписку: “ Публічна інформація — це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством...”


Висновок: транспортну реформу за 4 роки міська влада не створила, як і нову автобусну мережу. Заступник міського голови Олександр Шевчук у своїй відповіді посилається на мережу, яка була затверджена ще у травні 2015 року, в якій декілька маршрутів вже взагалі скасовано. А ще повідомляє, що процес розробки ніби йде.

Зазначимо, що значна кількість приватних перевізників здійснюють перевезення пасажирів за тимчасовими договорами, які згідно з чинним законодавством мають діяти не більше 3 місяців. Далі обов'язково має бути конкурс на визначення автомобільного перевізника на маршруті загального користування. Але міська влада конкурси не проводить, бо спочатку хоче сформувати нову автобусну мережу, а потім проводити конкурси — це офіційна “відмазка”. Ось і замкнене коло.
Такі дії мають декілька наслідків. З одного боку, перевізники не бачать сенсу розвиватися, оновлювати автобуси, бо не бачать перспективи. З іншого — це породжує корупційну складову, адже для того, щоб після 3-х місяців роботи на тимчасовому договорі, хтось має підписати новий.

До речі, начальник управління транспорту на зв'язку Костянтин Підпокровний минулої весни також обіцяв презентувати нову автобусну мережу влітку 2019 року. Але, як кажуть, обіцяного три роки чекають.

А поки чиновники чешуть потилицю, отримують гарні зарплати та просто насолоджуються життям, у Житомирі продовжується хаос у сфері пасажирських перевезень приватними перевізниками, комунальний транспорт не розвивається, а навпаки знищується, банально навіть на центральних вулицях не усюди є дорожня розмітка. Паралельно з кожним роком у місті стає більше автовласників, а тому вранці та ввечері з Богунії та Крошні виїхати досить проблематично. Та й додаткової завантаженості додають приватні перевізники, які на лінію випускають більше машин, ніж за договором (привіт тим, кого немає у “Дозор”).
Голова ГО “Антикорупційний рух Житомирщини” Євгеній Демчик запропонував місцевій владі зробити три простих кроки, які допоможуть розвантажити місто і не потребують значних капіталовкладень.

По-перше, це створення в'їздних автостанцій для автобусів, які здійснюють перевезення на обласних маршрутах. Вони не мають курсувати усім містом через центральні вулиці, забираючи при цьому платного пасажира в тому числі і у КП “Житомирське трамвайно-тролейбусне управління” Житомирської міської ради.


По-друге, варто було міський владі подбати про те, щоб зменшити кількість дублюючих маршрутів. Зокрема, приміських, які дублюють комунальний транспорт та зменшують його виручку. До речі, місто не контролює жодним чином приміський транспорт, який здійснює перевезення і по місту, не може контролювати кількість транспорту та безпеку пасажирів у межах міста.
По-третє, можна розглянути можливість запровадження одностороннього руху на вулиці Київській, щоб розвантажити центральну частину міста.


Окрім того, важливо прийняти рішення щодо надання КП ЖТТУ статусу та повноваження генерального перевізника міста. Щоб саме комунальне підприємство диктувало правила приватним перевізникам, замовляла у них послуги з перевезення пасажирів там, де немає комунального транспорту. В будь-якому разі, КП ЖТТУ ніколи не буде зацікавлене в тому, щоб приватний перевізник дублював маршрути комунального. ТТУ має бути в пріоритеті.

Через 8 місяців каденція міського голови Сергія Сухомлина, його команди та депутатів закінчується. Будуть місцеві вибори і в напрямку транспортної реформи меру немає про що звітувати.

Так, були придбані валідатори. Але чи коректно вони працюють?
Так, місто купило 17 комунальних автобусів. Але вони збиткові. Щомісяця збитки складають близько мільйона гривень. Окрім того, вони мають надто значний рівень витрат палива, після роботи, зокрема, в районі Паперової фабрики, де влада не ремонтує дороги, ходова частина автобусів зазначала значних пошкоджень. Деякі вже зараз скриплять, а працюють вони лише з літа 2018 року.

Наразі ж транспортна реформа — це просто збільшення вартості проїзду у громадському транспорті без покращення якості, а також без відчутних змін загалом у місті. А тому поки що це те, про що усі говорять, але так ніхто і не бачив.