В славном городе Житомире состоялся первый открытый поэтический слэм. И
это ничего, что его немногочисленные участники перепутали современную
форму подачи поэзии с советскими вечерами стихов в ДК... Главное, начать, пишет в своем блоге Яна Осадчая.
Никто ж не виноват, что в Житомире все такое. Несмотря на близость
культурной и просто столицы Киева, тут все малость застоявшееся:
продавщицы в кафе со стеклянными прилавками носят классические чепчики,
в типографии 98-я винда на компьютерах стоит, и на слэме стихи, в
которых, о, чудо, молодые люди позволяют себе упоминать об алкоголе и
сексе, читают шепотом, себе под нос, чтоб, не дай Боже, никто не
услышал.
Первый
слэм проходил в отличном месте – в местном книжном магазине, открытом
совсем недавно, в канун Дня города, на улице с броским названием
«Московская».
Действо под названием «Книгомания» проводила организация
«Антиоккупант». Ребятам, конечно, спасибо за то, что привлекают
внимание коммуно-русифицированных житомирян к сучукрлиту и начинают
здесь дело, которое во многих городах страны уже успело выродиться.
Если в Житомире – пока ни поэзии, ни артистизма, то в других культурных
центрах – сплошное глумление. Чувак читает стихотворение, к примеру, о
том, как у него порвались штаны, но делает это с таким надрывом, что
жюри присуждает ему первое место!
А пока же изюминками
литературных дней в Житомире стали Артем Полежака и Светлана Поваляева.
Полежака выступает тут уже второй раз. И, естественно, всем очень
нравится – и с позволения сказать, поэтам и девочкам, обычно смеющимся
только после слова «миньет».
Что такое успешный современный украинский
поэт: это артист, неплохо рифмующий свои мысли по поводу современных
тенденций. Ну, там обязательно по поводу того, чем общество больно –
одноклассников, Насти Каменских... О вечном такой поэт тоже не забывает –
стихи о пиве и о сексе в его репертуаре обязательны.
Словом, Полежаке"звезде" Тернопольского слэма, фестиваля "День незалежности с Махном" и человеку, предложившему Юле Тимошенко руку и сердце, пришлось постоять (и полежать) за всех.
Дань моде - "Тарас Бульба" Гоголя в книгарне особняком лежит.
Чтоб каждый мог удостовериться в брехне Бортко
В книгарне на Московской имеется одноименная раритетная печатная машинка
Артем Полежака: Кохана, зроби мені імпічмент!
Сначала было слово. И слово было "Пырышки-пупырышки"
Чувачок умница! Его баллада "Тетки" должна изучаться девочками в школах на уроках труда, вместо выпечки и шитья.
"Замість того, щоб зробити чоловіку нормальний мінет, вона лізе на барикади зі словами НАТО - нет", - ну разве не прелесть?!
А это уже день последний. Первый слэм. Ведущий.
Житомирский
поэт. Читал стишОк о том, как немцы зашли в украинское село трахать
баб. А потом один из них стал импотентом. Чушь редкостная. Но чувак
красавец - по сравнению со всеми остальными:(
А это магазинный поэт. Он работает в книгарне на Московской.
И пишет стихи... о мужчине и женщине
И
напоследок, друзья мои. Стихи, конечно же. Артема Полежаки стихи.
Кстати, он пригласил всех желающих в Киев, где 15 мая состоится
презентация его первой книги. Надо поехать.
І коли
прийде останній час, то він, кахикнувши жменею блискавок, гримне на
мене голосом Левітана без переводу як моя шкільна класуха.
- Де ти був, коли я тебе кликав, коли я тобі своїх янголів посилав?
- Де ти був? Зізнавайся, падлюко?
І встану я простий, як президент демократичної держави, і скажу.. та що мені власне казати, я скажу:
- Господи, я пив пиво.
- Де ти був, коли я показав своє диво?
- Господи, я пив пиво.
- То що ти посіяв, що ти пожав?
- Господи, я пив пиво і принаймні не заважав!
** "Тарас Бульба" Гоголя в книгарне особняком лежит. Чтоб каждый мог удостовериться в брехне Бортко** - улыбнуло :)
Вкусно написала.
"нічого не можу сказати" - це означає "нічого не можу сказати" і нічого більше. Маю дуже елементарне уявлення про житомирську поетику, хіба що з творчістю політеховського "Крику" частково знайомий. Чи вас слово "доморощені" покоробило? А що я не так сказав?
А стаття - іронічна, і, головне, жива.
Щодо Бульби - ноу комментс. Настільки низькопробної пропаганди ще варто пошукати. Ну, хіба що постери у військомматах зрівняються по неправдивості.
Щодо стилю Яни - присутній. Не погано :-)
Чувак, який зайняв перше місце — це я. І якщо ви мені вкажете в якому саме місці я читав про порвані штани, то я вам цукерку дам. Взагалі, таке враження, що автор на самому заході присутнім не був.
Соромно! Журналістика теж, я дивлюсь, іде до «порваних штанів».
І хто тут в коментах висловлює позицію "не чітал, но асуждаю"? Конкретну цитату. Інакше ваш снобічний пафос яйця виїденого не вартує.
Стаття написана гарно. Втретє повторюсь - нічого не можу сказати відносно житомирської поетики, бо тісно не знайомий. Але рецензія, відкидаючи її об'єктивну вірність чи суб'єктивну упередженість - написана живо, іронічно.
Гавномєт гавномєту рознь. У більшості випадків (на відміну від даного креативу) виходить банальне УГ. Як от ваше благородне обурення )
п.с. А слідуючого разу обов'язково піду. Анонсуйте, головне.
"І хто тут в коментах висловлює позицію "не чітал, но асуждаю"? Конкретну цитату." - Саме Ви і висловлюєте. Опосередковано. Тому нема чого цитувати, окрім "Маю дуже елементарне уявлення про житомирську поетику...". Тоді навіщо коментувати? Аби не забули, що є такий юзер :)?
"Інакше ваш снобічний пафос яйця виїденого не вартує." - Ха! А от пересмикувати не треба. Снобізмом є саме Ваша позиція - усі навколо УГ, один я мушкетер.
"Гавномєт гавномєту рознь". - ІМХО, в будь-якому випадку гавномьот - зброя лузерів.
"А слідуючого разу обов'язково піду. Анонсуйте, головне". - Може краще не треба з вашєй актівнай жизнєнай пазіциєй :))) ?
Боже, я маб не втомлюсь пояснювати - я коментував статтю. Статтю. Якщо конкретніше - то манеру її написання, яка мені дуже сподобалася. Відносно сабжу (поетичного слему) відразу ж дав ремарку - "не чув, нічого сказати не можу", щоб не було хворобливих інсинуацій. Але, бачу, троллям це не заважає.
Що це за логіка така - якщо я хвалю автора статті за виразний стиль, це автоматом означає, що я сру на місцевих поетів. Не займайтесь дешевою софістикою.
І, кста, слово "опосередковано" - антагоністичне слову "конкретно".
>> Може краще не треба з вашєй актівнай жизнєнай пазіциєй :))) ?
А мож краще не треба "з вашєй актівнай жизнєнай пазіциєй" щось чесати мені про потрібність чи непотрібність моєї присутності на наступному слемі?
Фейс контроль варто, друзі, влаштувати. І пускати всіх одухотворених, високоморальних і тонкачувствующіх.
"Фейс контроль варто, друзі, влаштувати. І пускати всіх одухотворених, високоморальних і тонкачувствующіх." - може й потрібно було б. Але ж ніколи не знаєш від кого чого очікувати. І ніби либу давить людина перед тобою і хвалить тебе, а потім на якому-небудь сайтику тишком-нишком лайном кидається.
ось воно, обличчя естета. Ласкаво запрошуються лише ті, хто пухне від нашої творчості і радо вилизує анали.
Я, кста, завжди кажу, що думаю. В очі і поза очі - мені без різниці.
Цікаво, ви когось конкретного мали на увазі, хто там "либу давив, а потім тишком-нишком лайном кидався", чи так, лайном в нікуди кинути захотілось?
І навіщо Ви все сприймаєте на свій рахунок? Чи правдонька очі ріже? Я Вас на увазі не мав, заспокойтеся. Кого мав - того мав. Абстрактний образ пересічного заздрістника, якщо Вам від того легше :)
А хто вас казав, що я мав на увазі себе? Більше того - я був впевнений, що мова йде не про мене, бо якби ви віднесли це на мій рахунок - лише демонстрували б вашу неадекватність, оскільки я не був на слемі, на чому не раз наголошував. Хоча, ви вже мені приписували слова, що я ніби-то обісрав наших поетів, коли я чітко написав, що не маю про їх творчість особливого уявлення. Так що нічого дивного.
> Ласкаво запрошуються будь-хто, як Ви знаєте.
В минулому коменті ви задумувались над розумністю фейсконтроля. Хм.
> Інша справа, чи варто це робити з подібним рівнем снобізму?
У вас якесь дивне розуміння снобізму. Лікбез: СНОБ, -а, ч. 1. іст. Людина, яка беззастережно схилялася перед усім, що прийнято в аристократичному середовищі. 2. Людина, яка свої смаки, манери і т. ін. вважає винятковими і ставиться зневажливо до людей з іншими смаками, манерами тощо. Снобізм - це позиція а ля "подобається - хваліть, не подобається - не пишіть нічого" (як це було продемонстровано до автора рецензії)
> Абстрактний образ пересічного заздрістника
Невже вам складно зрозуміти, що іноді можна критикувати, не заздрячи, а просто висловлюючи оцінку? Ви думаєте, авторка заздрила?
<i>Никто ж не виноват, что в Житомире все такое. Несмотря на близость культурной и просто столицы Киева, тут все малость застоявшееся: продавщицы в кафе со стеклянными прилавками носят классические чепчики, в типографии 98-я винда на компьютерах стоит, и на слэме стихи, в которых, о, чудо, молодые люди позволяют себе упоминать об алкоголе и сексе, читают шепотом, себе под нос, чтоб, не дай Боже, никто не услышал.</i> - ось типовий приклад снобізму.
наверное целую ночь обдумывали план мести? :)
а ви вірші пишете? було б цікаво почитати
п.с. а помсти за що?
Найсмішніше, що я нікого з вас не знаю. Тому мені було, як ви розумієте, неприкольно переходити на особистості - когось хвалити, а проти когось гівномет використовувати. Навпаки, зміст статті лояльний до вас:) ПЕрший блін комом, але молодці що розігріли олію і намагалися його спекти:))
Найбільш торкунло це:
"Коротше, я б на місті Славка думав би, кому довіряти висвітлення подій".
Питання перше - хто такий Славко, питання друге - поети Житомира агітують за цензуру та ще й в жж, до якого навіть СУП не дібрався??? Жжотє, шановний!
А вообще это, наверное, было интересно, хотелось бы побывать на подобном