Житомирська обласна влада зневажає почуття вірян

Чиновники досі не вирішили питання Хрестовоздвиженської церкви

Нещодавно Житомир відвідав предстоятель Української православної церкви Блаженніший Митрополит Володимир. Він відвідав Свято-Анастасіївський монастир, відслужив у Свято-Преображенському соборі літургію та поспілкувався із житомирськими вірянами. Вони, зокрема, просили Блаженнійшого посприяти їм у питанні, вирішення якого вже більше десяти років затягує влада Житомирської області. Мова про повернення приміщення Хрестовоздвиженської церкви, де із 1987 року розміщується житомирський Музей природи.

Надія на відновлення діяльності Хрестовоздвиженської церкви з'явилася у житомирської церковної громади після президентського указу 2002 року, яким усі культові споруди мали бути безоплатно повернені віруючим. Однак із того часу віз тільки трохи зрушив із місця.

У минулому році обласні чиновники почали дещо ворушитися. Після великого хресного ходу в день у день Святої Анастасії Римлянини (яка, до речі, вважається покровителькою Житомирського краю), а також місячної «блокади» обласної ради за допомогою пересувної церкви-намету на площі Корольова, влада області почала діалог. Утворили навіть комісію, яка має нарешті довести справу до кінця. Однак, як і всі комісії, ця займається тим, що товче воду у ступі.

От, наприклад, повідомлення на сайті облради:

«14 липня заступник голови обласної ради Михайло Дімонт провів засідання координаторів секцій комісії з вивчення історії будівництва і використання будівлі Музею природи - колишньої Хрестовоздвиженської церкви у м. Житомирі. Під час засідання був розглянутий хід виконання доручень, які були дані на останньому засідання комісії. Також було ухвалено план подальшої роботи комісії».

Хоча і це вже прогрес, бо раніше же, коли заходила мова про Хрестовоздвиженську, обласні чиновники опускали очі до долу і намагалися якнайшвидше перевести розмову на іншу тему.

Із моменту, коли керманичі області - голова облради Віталій Француз і губернатор Юрій Забела - пообіцяли приміщення церкви повернути, минуло вже дев'ять місяців. За цей час можна вже було й розродитися. Утім, чиновнички від області вигадали за цей час тільки таку «класну штуку» - вони відбивають «м'яча» у бік своїх колег у будинку із годинником, що від них через дорогу. Мовляв міська влада має віднайти і виділити приміщення для Музею природи. Житомирські ж чиновники дивуються, адже жоден музей (як, до речі, і стадіони, басейни та навіть більшість фонтанів в місті) не знаходяться у міській власності, усі вони обласні.  

Отож, наскільки ми зрозуміли, питання застигло на місці через відсутність приміщення для музею. На відміну від обласних чиновників, «Скандальний Житомир» знайшов його за п'ять хвилин.

У центрі Житомира вже декілька років «припадає пилюкою» будівля колишнього ресторану «Смоленськ». Мало, хто знає, що він знаходиться не в міській, а в обласній власності, можливо тому й занепадає. Там уже встигли побувати пару кафе, дискотека, більярди, фітнес-клуб. Останнім часом, до відомого наказу, розміщувався салон гральних автоматів, а нині залишився лазерний тир.

Думаємо, громада області буде не лише не проти, а й вітатиме, якщо «Смоленськ» перетворять на великий культурний центр. Площ колишнього ресторану достатньо, щоб розмістити не лише музеї, а і зробити пристойну виставку робіт житомирських художників і фотографів, які вимушені демонструвати свої твори у мало пристосованих залах будинку художника та облбібліотеці; також можна створити літературні студії та арт-центри для молоді, музикантів початківців, пристойну конференц-залу для організації «круглих столів»...

Тобто ідей є багато. Але ж на культурі відкатів достатньо не отримаєшь. Була би політична воля обласного керівництва, а творчі люди Житомирщини самі підкажуть, що можна зробити у «Смоленську».

Сподіваємося, що вигідне розташування - на розі вулиць Лятошинського і Михайлівської - тільки приверне відвідувачів: і житомиряни й гості міста, які приїжджають в обласний центр із різних куточків регіону у своїх справах, із задоволенням будуть «окультурюватися».

Насамкінець хочемо зауважити: якщо б чиновники справді старанно і завзято переймалися питанням Хрестовоздвиженської церкви, то вже давно його вирішили. От, наприклад, прихожани Семінарійського костелу св. Іоана з Дуклі, що на вулиці Театральній, врешті домоглися повернення костьолу келій, розташованих поруч. У них свого часу «окопалися» військові із обласного військового комісаріату. Як це не дивно, але структура, яку практично було складно зрушити з місця через різноманітні перепони (наприклад, прокладений спецзв'язок), таки виїхала з «орендованого» приміщення. Таким чином усе можливе - було би бажання.

Отож, обласна влада просто плює і на почуття вірян, і на відродження духовності жителів області.