| ЖЖ » Новини » Місто і життя » 2013 Октябрь 31 » 19:55:37 |
Мэр Житомира лично испытал новую автовышку КП«Горсвет». ФОТО. ВИДЕО
Сегодня, 31 октября, житомирское коммунальное предприятие «Горсвет» отмечает 50-летний юбилей со дня начала работы.
В этот день автопарк предприятия пополнился новой машиной – автовышкой АП-18, стоимостью 478 тыс. грн, купленной за деньги городского бюджета (наши с вами налоги).
По предложению председателя Богунского районого совета, члена исполкома Людмилы Янушевич ее супруг Юрий Янушевич (директор КП «Горсвет») и Дебой взобрались на вышку, чтобы лично ее испытать. Мэр нею остался очень доволен. Как это происходило – смотрите на видео:
Дальше все сотрудники и чиновники собрались в зале для праздничной церемонии награждения. Ведущим вечера был начальник управления культуры ОГА Юрий Градовский. Мэр поблагодарил коллектив за работу, а потом показал слайд-шоу, рассказывающие о достижениях городских властей за 10 месяцев 2013 г.
В этот день предприятие также обзавелось своим гимнов – на празднике включили аудиозапись, в которой Владимир Шинкарук поет о КП «Горсвет». Директор житомирской компании РЭК Владимир Малин подарил Янушевичу устройство, позволяющие воспроизводить гимн в любое время и любом месте.
По информации предоставленной пресс-службой Житомирского горсовета сегодня на предприятии работает 50 работников. КП «Горсвет» имеет 15 единиц спецтехники, обслуживает 12516 светоточек, 468 км электрических сетей и 48 шкафов управления.
В 2012 - 2013 годах КП «Горсвет» был проведен текущий ремонт сетей наружного освещения города на средства кредита Северной экологической финансовой корпорации (НЕФКО). Установлено и подключено к сети 1800 светодиодных фонарей (производства житомирской компании), вместо фонарей с лампами накаливания, на сумму 2,3 млн грн. Реализация этого проекта в г. Житомире обеспечит устройство и улучшение освещения на 185 улицах города (42,516 км), уменьшение эксплуатационных расходов и повышение надежности работы системы освещения.
Стоит отметить, что кроме фонарей – работники КП «Горсвета» ежегодно проводят монтаж и демонтаж городской центральной елки, а также городской сцены, которые числятся на балансе предприятия. Поэтому ни один концерт в Житомире при использовании городской сцены не обходится без специалистов «Горсвета». На празднике подчеркивалось, что им приходится работать при любых погодных условиях. А скоро на их плечи упадет еще одно большое хозяйство – система светофоров города Житомир. Подробнее об этом читайте в следующих новостях «Журнала Житомира».
- Максимальная высота подъема люльки, м - 18+/- 05
- Максимальный вылет люльки (для ГАЗ-3309 с пятиместный кабиной), м - 7,5.
- грузоподемностью люльки, кг - 250
- Угол поворота, град - 280
- Электроизоляция люльки - В1000
- Габаритные размеры в транспортном положении, мм:
- Длина - 8200;
- Ширина - 2500;
- Высота - 3400
- Тип шасси - ГАЗ-3309
- Полная масса - 6,8 т.
про Житомирське комунальне підприємство електричних мереж зовнішнього освітлення "Міськсвітло"
Історія підприємства «Міськсвітло» тісно пов’язана з використанням електричної енергії у м. Житомирі.
28 жовтня 1896 року – є першим документально підтвердженим днем використання в місті Житомирі електричного освітлення. Першим місцем, де було використано енергію, яку давала динамомашина постійного струму напругою 110 вольт, був театр (зараз це приміщення філармонії). Вулиці міста Житомира все ще освітлювались малочисельними гасовими лампами.
В 1898 році було підписано угоду з інженером Л.Я. Поляковим, представником «Товариства міських і під’їзних шляхів в Росії» на монтаж ліній електромереж та експлуатацію електричного освітлення вулиць і площ міста Житомира.
27 жовтня 1900 року - вечір, коли вперше вулиці міста Житомира були освітлені електричними лампами розжарювання та дуговими ліхтарями.
З 1927 року всі ліхтарі на центральних вулицях міста були потужністю у 500 Вт, а також в ці роки приймалося рішення міськради про страхування електроламп та відшкодування у випадку перегорання лампи.
У повоєнні роки освітлення міста розвивалося жвавіше.
В 1963 році було створено Житомирську спеціалізовану будівельно-експлуатаційну контору «Міськсвітло», як окремий структурний підрозділ в системі комунального господарства міста, на чолі з першим директором підприємства Бєловим О.М. З цього часу почалось становлення підприємства а також і технічне вирішення проблем освітлення міста Житомира. Поступово замінювались дерев’яні опори на залізобетонні, замінювались лампи розжарення на лампи типу ЛБ, які використовувались до кінця 1960 років. На зміну лампам ЛБ прийшли з роками лампи ДРЛ та ДНаТ, які використовувались в громіздких світильниках, вагою в 10-12 кг, які в свою чергу кріпилися на металомістких кронштейнах.
У 1970 роках на більшості центральних вулиць міста старі світильники були замінені на тоді модні і справді елегантні «Лейпціги», а також змінена конструкція кронштейнів на більш компактні. Місто освітлювалось у вечірньому та нічному економних режимах.
У 1998 роках, в зв’язку з обмеженим фінансування підприємства та заборгованістю за електричну енергію, зовнішнє освітлення міста на протязі 9 місяців було відключено, що призвело до розкрадання алюмінієвих дротів повітряних ліній, світильників та обладнання.
Відновлення освітлення міста велось з 2000 по 2007 роки. За цей період проведено реконструкцію мереж міста на 149 вулицях, де було замінено 3820 застарілих ліхтарів на нові сучасні енергозберігаючі, замінено повітряні мережі 47 км, виконаних алюмінієвим дротом, на самоутримний ізольований провід.
З 2007 по 2013 роки на підприємстві запроваджена система бездротового (по GPS каналу) автоматизованого керування мережами освітлення, впроваджено моніторинг спецавтотехніки. Для обліку електроенергії встановлені багатозонні двухтарифні лічильники.
В цей період в місті виконано декоративне підсвітлення архітектурних споруд. На підприємство придбано нову автовишку АП-18.
На підприємстві працює 50 працівників. Налічує 15 одиниць спецтехніки, обслуговує 12516 світлоточок , 468 км електричних мереж та 48 шаф управління.
В 2012 – 2013 роках КП «ЕМЗО «Міськсвітло» проведено поточний ремонт мереж зовнішнього освітлення міста за кошти кредиту Північної Екологічної Фінансової Корпорації (НЕФКО). Встановлено та під’єднано до мережі 1800 світлодіодних ліхтарів, замість ліхтарів з лампами розжарювання, на суму 2,3 млн. грн.
Реалізація цього проекту в м. Житомирі забезпечить влаштування та покращення освітлення на 185 вулицях міста (42,516 км), зменшення експлуатаційних витрат і підвищення надійності роботи системи освітлення.
Колектив КП «ЕМЗО «Міськсвітло» на сьогоднішній день є активним учасником в реалізації проектів покращення об’єктів благоустрою міста Житомира, направлених на створення комфортних та безпечних умов життя мешканців міста.
Підприємством влаштовано освітлення 26 дворових територій будинків.
Реконструйовано зовнішнє освітлення фонтану «Космонавтів» на майдані «Польовому» з застосуванням антивандальних ліхтарів.
- Влаштувано освітлення скверу по вул. Щорса, 3 «Жінка весна».
- Влаштовано освітлення біля обласної «Філармонії» по вул. Пушкінській.
- Влаштовано освітлення та підсвітку вїздного знаку «Житомир» на Київському шосе.
- Влаштовано підсвітку та реконструкцію освітлення майдану «Мистецькі ворота».
- Влаштовано освітлення спортивного майданчика на майдані «Мистецькі ворота».
За співпраці з НЕФКО встановлено 1800 світлодіодних енергозберігаючих світильників.У 2012 р. за рейтингом показників колектив став кращим підприємством року серед споріднених підприємств України.
Тэги:
Да взял бы в выходной день билет на колесо обозрения и шарик в макдональде.
Пазёрство бля.
Поэтому "журики и стебуться" над Житомиррянами.
Меру бы петельку на шею накинуть и вышку плавно о-о-о-пустить. Видео бы взорвало интернет 100пудоВО!))))))))
Я в приятном шоке. АИС продает их за 504 тыс, а мы купили за 478 тыс. Чуть ли не впервые цена покупки техники меньше той, что в розничной продаже.
я люблю тебя жизнь...
что само по себе и не ново...
я люблю тебя жизнь....
я люблю тебя снова и снова....
вот и окна ЗАЖГЛИСЬ...
я шагаю с работы устало....
я люблю тебя жизнь....
и хочу...что бы лучше ты стала.
Взамен вытряхнутого мозга выдают бортпаёк: шоколадку — пятнадцать грамм, баночку мясных консервов размером со спичечный коробок, сгущёнку, махонькую как пятачок, и пачку печенья «Салют Октябрю».
В остальное время — блюём через перила, если конечно, с непривычки.
И вот приезжают к нам корреспонденты. Вокруг гласность, демократия, социальная справедливость, вот они и прикатили. Час, наверное, беседовали с командиром дивизиона. Говорили, говорили — ну, никак он не может понять, чего им надо. Всё вокруг да около. Три мужика и две бабы. Одна стара как смертный грех, а вторая — ничего, хороша, зараза.
Наконец эти писатели говорят комдиву в лоб, мол, вот как вы считаете, вот вам бортпаёк выдают, это как, справедливо?
— То есть?!
— Ну, то есть вся страна переживает определённый момент, испытывает трудности с продовольственной программой, а у вас тут пайки, шоколад, сгущёнка…
— Па-ёк… — не понимает комдив.
— Ах, бортпаёк! — дошло до него наконец. — Социальная, значит, справедливость в распределении, значит, материальных благ? Значит, много флот у нас жрёт, а, ребята? Значит, вы по этому поводу прикатили?
Комдив подмигнул.
— Ну ладно, — говорит он, — мы тут с вами заболтались совсем, а мне в море выходить через двадцать минут.
— А вы надолго выходите? — интересуются эти деятели.
— Да как получится, часа на три — на четыре. А то хотите с нами? Покатаемся. Увидите флот в динамике. Моряков, море, понимаешь. Интервью возьмёте, так сказать, на боевой вахте по защите святых рубежей. Поехали? Как там у вас: «А вот сейчас я стою на палубе рядом с торпедным аппаратом…».
Комдив подмигнул, корреспонденты заулыбались. Ну кто откажется, бесплатно же. Эти писатели окончательно загорелись: глаза горят, оживлены, бабы воркуют, как голубки над яйцекладкой.
Давно замечено, что самые мужественные люди — это те, кто ни черта не знает.
Комдив посадил их на катер и врубил тридцать два узла и катал часов восемь. И всё под волну норовил, мерзавец, попасть, чтоб ощутили. Качало так, что через пять минут после старта на катере все кормили ихтиандров, а комдив в это время стоял на мостике и орал в ветер:
— Па-е-д-е-м, к-ра-со-от-ка-а, ка-та-ааа-ца… Да-авно я те-бя-а па-д-жи-да-ал дал-дал-дал!
Писатели обделали всю кают-компанию. Из них вышло всё. Даже желание разобраться с распределением благ. Их перед отходом накормили флотским борщом и перловкой, а это такая отрава — к маме не ходи.
Бабы, как качнуло, сразу же легли и забылись, а мужики выползали поочередно и слюнявили борт. По трапу невозможно было спуститься, чтоб не «посклизнуться» на поручнях. Всюду пахло флотским борщом; свёкла, нарезанная кубиками, выходила через нос в нетронутом состоянии; всюду эта зараза — перловка.
Сначала у них вовсю отслаивалась слизистая желудка и кишечника, потом — прямой кишки, а затем уже и клоаки.
Бортпаёк в них впихнуть не удалось — в перекрестие не попадал. Фельдшер пришёл, посмотрел, покачал головой, перевернул баб, сдёрнул им штаны и вкатил каждой лошадиную дозу какого-то противозачаточного средства, которое вроде бы помогает при качке.
Их потом отскребли, как ошвартовались, и на носилках вынесли.
Х-хэ-хэ! Бортпаёк они мечтали у нас оттяпать. Губёшки раскатали. Примчались и слюнями изошли. Кататься сначала научитесь!
Пис-сатели.