Записки вболівальника. Молодим у нас дорога…

Поки ви, шановні читачі нашого сайту, думали де б його краще відпочити на Трійцю, у Данії стартував молодіжний чемпіонат Європи. Вісім найкращих молодіжних команд, серед яких і українська збірна, розпочали боротьбу за трофей.

«Нам та молодь паралельно», – скажете ви. А ні, по-перше ми туди пробились, а це вже досягнення, а по-друге наша молодіжка це найближча основа дорослої збірної на такий очікуваний Євро-2012. Тож пропоную вам огляд перших матчів туру.

Відкривали турнір не господарі, як це зазвичай відбувається, а білоруси з ісландцями. Скажу відверто, відкривали так-собі: мінімум моментів і максимум обережності. Ісландців можна зрозуміти, вони зірок з неба ніколи не хапали, та й футбольних традицій у них фактично немає, тому і яскравого футболу від них ніхто не вимагав. А от від наших сусідів я очікував значно більшого. Добре хоч у другому таймі команди згадали, що вони на серйозному турнірі і їх навіть транслює телебачення, тому і почали грати у щось схоже на футбол. Час від часу доходило навіть до ударів по воротам і пасам вперед. Все б завершилось тихо і спокійно, якби не пенальті у ворота ісландців, червона картка і аж два (!) голи білорусів.

Перед виходом на поле данці з швейцарцями, очевидно переглянули матч-відкриття і вирішили продовжити знущання над глядачами. Цей матч мало чим відрізнявся від попереднього, хіба що сценарій трохи інший: швейцарці забили і одразу ж сіли в оборону. Господарі також забили, але їх м’яч не зарахували через офсайд, доволі суперечливий, але все ж офсайд. До речі, про гол, який забив швейцарець Шакірі. Хлопчина запам’ятався своєю настирністю і технікою і протягом всього матчу виділявся на фоні інших футболістів. Можливо, саме він стане відкриттям турніру.

Україна U2:1

А другий ігровий день відкривала вже наша молодіжка. Сказати, що на матч із чехами покладалися великі надії значить не сказати нічого. А враховуючи наших суперників по групі – Англію та Іспанію розумієш, що програш чехам звучить як вирок. Наші хлопці все робили правильно: захопили центр поля, регулярно притискали чехів до своїх воріт і раз-по-раз створювали моменти.

Здавалося, що в другому таймі ми обов’язково дотиснемо і заб’ємо, а вийшло все навпаки. Дочкал після флангової комбінації скористався розгубленістю наших захисників і пробив Каніболоцького. А тут ще й травма нашого капітана Степаненка відкрила центр поля супернику і чехи не довго думаючи подвоїли перевагу. Сталося це на 56-й хвилині. Після цього наших хлопців немов підмінили і аж до 88-ї хвилини від них не було ні слуху, ні духу. Зозуля, Ярмоленко, Коноплянка загубилися на полі і були блідими тінями самих себе. Добре, хоч Кравець одразу після заміни включився у гру, відібрав м’яч у центральній зоні й віддав на Білого – вихід віч-на-віч і ми скорочуємо відставання. Очевидно, забитий гол надихнув Максима і до фінального свистка він спочатку віддавав класну передачу Зозулі, а вже за хвилину сам пробивав по воротах Вацлика, але безуспішно.

Отже, 2:1 і для нас вихід із групи починає набувати фантастичних обрисів.



А на десерт був матч Іспанія – Англія, матч достойний фіналу, як його охрестили європейські ЗМІ. Не дивлячись на це, розповідати особливо нічого: іспанці із єдиного моменту витиснули максимум і забили гол після розіграшу кутового, після чого взялися грати в улюблений каталонський футбол.

Англійська молодіжка відчайдушних спроб зрівняти рахунок не робила, лише двічі змусивши де Хеа вступати у гру. Так би все і завершилось, якби наприкінці матчу самовпевненість гравців «Фурії Рохи» не зіграла з ними злий жарт: у англійців пройшла комбінація центром і Велбек зрівняв рахунок. До речі, претензії щодо офсайду більш ніж виправдані. По грі запам’ятався молодий талант «Тотенхема» Уокер. Судячи з його швидкості й ініціативності хлопчина надовго у лондонському клубі не затримається.

Хотілося б вірити, що справжній видовищний футбол ще попереду і кожна з команд буде доказувати це вже у другому турі. А як воно буде насправді і хто кого на молодіжному Євро ви зможете дізнатися на нашому сайті.