В Житомире стартовал проект "Дворові табори"

П'ЯТИЙ СЕЗОН ДВОРОВИХ ТАБОРІВ

Цього року довгоочікувані дворові табори соціального проекту "Наші діти" стартували 19 липня. Цей проект було створено в 2007 році громадською організацією "До ладу" та Християнською молодіжною церквою за ініціативи міського голови Віри Тимофіївни Шелудченко.

Відтоді відбулося вже п'ять табірних сезонів. Мета проекту - організація змістовного дозвілля дітей і підлітків у канікулярний період, виховання відповідальності й любові до рідного двору, міста та його людей.

Педагогічний загін з 22 волонтерів очолив і налагодив роботу 10 дворових загонів, до яких записалося понад 230 дітей.

"Я МОЖУ"

Сезон нового року проходив під девізом "Я можу". Перший день розпочався зі знайомства. Веселі та змістовні ігри допомогли дітям відкрити в собі та своїх друзях багато нових здібностей і талантів.

Після обіду в гостинному й привітному кінотеатрі імені Івана Франка на маленьких друзів чекав мультфільм "Історія іграшок". Перед початком сеансу діти переглянули захоплюючий фільм про дворові табори минулого сезону. Для дітлахів це була можливість поринути у спогади та побачити себе на великому екрані кінотеатру, як справжнісіньких зірок. Це викликало сплеск радісних і бурхливих дитячих емоцій.

"Я МОЖУ БУТИ ДРУЖНИМ"

У першій половині наступного дня кожен загін з допомогою вожатих повинен був зняти відеоролик про свій двір, а саме: що цікавого він приховує в собі, чим може пишатися та що є в ньому такого, чого немає в інших? Завдання було не з простих, адже потрібно було не тільки змалювати особливість свого середовища, але й зробити відеокліп, який змагався за перше місце в конкурсі "Найкращий двір".

Після обіду діти вирушили на стадіон до агроколеджу. Навіть спека не завадила отримати насолоду від улюблених спортивних ігор - "Захоплення прапору", "Мурашині бої", "Водяні кульки" та інші. Змагання та колективна гра допомагають відчути власну силу й підтримку друзів, отримати шалене задоволення від участі чи перемоги.

"Я МОЖУ БУТИ НЕБАЙДУЖИМ"

Третій день логічно продовжив тему попереднього. Він виявився яскравим і насиченим не тільки для дітей, але й для перехожих вулиці Михайлівської, де проходив конкурс малюнку на асфальті "Щоб я хотів бачити у своєму місті". Райдужні зображення передавали найрізноманітніші дитячі бачення. Серед великої кількості досконалих малюнків переможців обрати було важко. Номінацію за найцікавішу ідею отримав загін з вулиці Вацьківської, який зобразив притулок для тварин. Найбільш оригінальним визнано малюнок загону проспекту Миру - дивовижний житомирський "Диснейленд".

Після обіду у прохолодній тіні парку імені Ю. Гагаріна на дітей чекала гра "Реальне життя", де кожен зміг відчути себе дорослим і самостійним. Діти вчились цінувати й раціонально використовувати ЧАС - матеріал, з якого зіткано найвищий Божий дар - людське життя. Під час гри вони могли здобувати освіту у віртуальних університетах, працювати, подорожувати, купувати різні речі, ходити до церкви і навіть одружуватися. Іншими словами - діти вчилися бути небайдужими й далекоглядними.

Учасники табору при ОСББ "Вулик" на вулиці Народицькій, 21 розпочали художній розпис стін свого будинку, який тривав увесь тиждень. Результатом творчої роботи дружного і небайдужого дворового колективу стали яскраві казкові сюжети на стінах будинку. Ідея змогла об'єднати і дорослих, і дітей. Навіть для п'ятирічних малюків знайшлась цікава творча робота.

"Я МОЖУ БУТИ РОЗУМНИМ"

Четвертий день було сплановано так, щоб стимулювати у дітей інтерес до саморозвитку і самовдосконалення. Дворові загони відвідали міське телебачення, радіо та друкарню. Екскурсії допомогли дітям розібратися в особливостях професійної діяльності мас-медіа, побачити, як готуються відеосюжети, телепередачі, друкуються книги. Після обіду дворові загони у зелених зонах своїх районів влаштували пікніки з веселими іграми, естафетами, конкурсами, що розвивали кмітливість і швидкість реакцій, виховували командний товариський дух.

"Я МОЖУ БУТИ ОСОБЛИВИМ"

В основі планування змісту цього дня - гендерний підхід: програму заходів було розділено для дівчаток і хлопчиків окремо.

На жвавих та енергійних юнаків чекали богатирські ігри, де кожен зміг випробувати свою силу та мужність. Гра в команді не тільки об'єднує гравців навколо однієї цілі, але й допомагає виховувати довіру один до одного, а також розуміння того, що перемога залежить від старанності кожного з учасників. У той час, коли сила та відвага панували серед чоловічої половини, дівчата вчилися доглядати за своєю зовнішністю. Для них було влаштовано "Салон-краси". Юні принцеси мали змогу зробити собі зачіску, манікюр, бодіарт, макіяж, а також власноруч з підручних засобів - незвичайний одяг. Найцікавіші та творчі роботи отримали призи.

"Я МОЖУ БУТИ ЩАСЛИВИМ"

Останній день табору відзначився урочистим родинним святом у міському Палаці культури. Подивитися на акторську гру малечі та вболівати за них прийшли міський голова Віра Шелудченко та їх батьки. В залі - аншлаг. Волонтери, як гостинні господарі дійства, змушені були зайняти "стоячі" місця.

У програмі - конкурс фільмів про рідні двори, відзнятих під керівництвом вожатих самими учасниками таборів. Діти вчилися бути режисерами, сценаристами, акторами, відеооператорами. У фільмах органічно й по-дитячому безпосередньо поєднались гумор, іронія, сатира й справжня щира любов до свого двору, друзів, сусідів. Дитячі фільми мали у глядачів шалений успіх. Переможцем конкурсу фільмів "Найкращий двір" стала дворова команда з Крошні.

Після кожного фільму дворові табори демонстрували власну соціальну рекламу. Показані дітьми сценки з проблем соціального життя змусили глядачів сміятись і плакати. Діти звертали увагу дорослих на питання виховання дітей, турботи про ближнього, боротьби проти згубних звичок, пропаганди здорового способу життя. У цьому конкурсі перемогла соціальна реклама "Подаруй дитині життя" команди з Проспекту Миру, 22.

Зал вибухнув аплодисментами, коли міський голова Віра Шелудченко, вітаючи учасників таборів з успішним завершенням п'ятого сезону соціального проекту "Наші діти", промовила: "До зустрічі на зимових канікулах".